2 Переваги та недоліки вибіркового спостереження

Перевагами вибіркового спостереження [advantages of sample survey]є:

1. менші порівняно з суцільним спостереженням матеріальні і фінансові витрати;

2. зниження трудових витрат і, як наслідок, можливість залучення більш кваліфікованого персоналу;

3. оперативність, тобто скорочення часу на проведення обстеження, у результаті чого забезпечується своєчасне одержання потрібної інформації і прийняття відповідних рішень;

4. можливість підвищити якість статистичної інформації і запобігти помилкам реєстрації внаслідок звуження кола респондентів, більш уважного контролю та індивідуальної роботи з респондентами;

5. можливість одержувати інформацію в умовах, коли суцільне спостереження з тих або інших причин є неможливим;

6. зниження звітного навантаження на респондентів, звільнення їх від обтяжливої підготовки регулярної статистичної звітності;

7. завдяки застосуванню відповідного математичного апарату можливість значно підвищити точність даних;

8. можливість уточнення результатів суцільного спостереження;

9. гнучкість і маневреність, швидке реагування на мінливу економічну кон'юнктуру і термінові замовлення.

Проте вибірковим спостереженням властиві і деякі недоліки у порівнянні з суцільними. Недоліками вибіркового спостереження [disadvantages of sample survey]є:

1. відсутність первинних рядів даних по усіх сегментах сукупності;

2. наявність похибок репрезентативності, що виникають внаслідок заміни спостереження всієї генеральної сукупності обстеженням тільки деякої її частини;

3. обмеженість застосування на малих сукупностях;

4. жорстка необхідність забезпечення умов, яких вимагає теорія вибіркового методу.

Інформація, отримана за допомогою вибіркового методу, стає більш необхідною для ефективності управління і для ефективного підприємництва у ринково орієнтованій економіці. Теорія і практика застосування вибіркового спостереження у статистиці переконує в тому, що за умови правильної організації вибірковий метод дає надійні репрезентативні результати, придатні для характеристики стану і розвитку явищ суспільно-економічного життя. Тим більше, що в умовах реформації економіки і зростання її недержавного сектора стає дедалі складніше забезпечувати результативність суцільного спостереження. До основних труднощів [main obstacles]варто віднести такі:

1) дедалі зростаюча кількість сукупностей, які спостерігаються, що ускладнює проведення всеосяжного обстеження;

2) динамічність сукупностей, що обстежуються, одиниць спостереження, зміна форм власності, постійна зміна параметрів підприємства, особливо в сфері малого підприємництва;

3) велика кількість зрізів і рівнів даних;

4) значна кількість невідповідей або неповних відповідей респондентів на запитання статистичних обстежень.

Вибіркове спостереження певним чином узгоджується із суцільним спостереженням (статистичною звітністю). Вибіркові спостереження можуть проводитися:

1. незалежно від суцільного спостереження, що обумовлюється новим об'єктом або новим предметом обстеження;

2. як доповнення до суцільного спостереження;

3. для перевірення результатів суцільного спостереження;

4. замість суцільного спостереження.

З точки зору забезпечення надійності статистичних даних проведення вибіркового спостереження замість суцільного є вигідним лише в тому випадку, коли похибки репрезентативності будуть компенсуватись зменшенням похибок реєстрації.

Отже, використання вибіркового спостереження потребує обґрунтування. Процедура обґрунтування не повинна нехтувати навіть таким варіантом, як відмова у вибірковому обстеженні в тому випадку, коли для досягнення мети і прийняття рішення можна скористатися раніше зібраною статистичною інформацією, адміністративними даними, результатами експертного опитування компетентних спеціалістів чи державних службовців. Обґрунтування вибіркового спостереження полягає в з'ясовуванні умов, за яких його переваги виявляються найбільшою мірою та у перевірці вимог застосування вибіркового методу. Будь-яке вибіркове обстеження можна вважати науково-обґрунтованим лише тоді, коли вдається дати строгу кількісну оцінку надійності отриманих результатів.