3 Основні поняття вибіркового методу

Вибіркова чи генеральна характеристика [sample or population characteristic] – це середнє або сумарне значення ознаки, або частка відповідно для вибіркової чи генеральної сукупності.

Обсяг вибірки [sample size]– це кількість одиниць у вибірковій сукупності.

Основною вимогою вибіркового методу є принцип випадковості відбору [random sampling principle], який полягає у тому, що усі одиниці генеральної сукупності повинні мати рівні можливості потрапити до вибірки. Цей принцип є необхідним для забезпечення репрезентативності вибіркової сукупності.

Є три способи забезпечення випадковості відбору: спосіб жеребкування, табличний спосіб та генератор випадкових чисел.

Спосіб жеребкуванняпередбачає таку технологію: потрібно виписати номера елементів сукупності на окремих кулях, покласти їх у барабан, старанно перемішати, а потім послідовно витягувати кулі і реєструвати їх номери.

Табличний спосіб ґрунтується на використанні таблиці логарифмів (синусів, тангенсів тощо), з яких узяті останні три-чотири (скільки потрібно) цифри в табличних числах забезпечують випадковість, або на використанні спеціально складених з цією метою таблиць.

Приклад. Припустимо, що треба відібрати 10 елементів із сукупності, що містить 100 елементів. Потрібно пронумерувати всі елементи від 00 до 99. Потім, починаючи з будь-якого місця таблиці, виписати дві останні цифри десятьох чисел, що йдуть підряд. Ці цифри покажуть, які елементи треба відібрати. Зауважимо, що якщо числа будуть повторюватися, то їх необхідно пропустити.

Генератор випадкових чисел– це алгоритм, який генерує послідовність чисел, елементи якої є незалежними один від одного і мають зазвичай рівномірний розподіл. Генератор випадкових чисел реалізований практично у всіх комп’ютерних програмах, що передбачають оброблення статистичних даних.

Обрану послідовність випадкових чисел змінювати не можна. Особа, що робить відбір, не повинна порушувати прояв випадковості, виходячи зі своєї можливої зацікавленості у відборі одиниць вибірки: дотримання об’єктивності є обов’язковим.

Об’єктом вибіркового спостереження може бути галузь економіки, область, регіон, вид діяльності, інші сфери людської діяльності, які цікавлять користувача. Це може бути, наприклад, металургійна промисловість, транспорт, виробництво автомобільних двигунів, фермерське господарство, посіви проса, стан здоров’я населення, зміна гідросфери, розвиток дитячих установ, багато інших сфер діяльності. Під час відбору об’єкта використовуються реєстри і державні класифікації, зокрема, класифікація видів економічної діяльності, класифікація організаційно-правових форм господарювання, державний класифікатор продукції та послуг, інші класифікатори.

Кожний об’єкт містить визначену кількість одиниць спостереження (елементів), що складають зміст генеральної сукупності. Одиницею відбору [sampling unit]у вибірковому спостереженні є складовий елемент генеральної сукупності, що формує вибіркову сукупність. Це може бути одиниця сукупності чи їх група.

Вибіркове спостереження зазвичай проводиться з урахуванням знань щодо обсягу генеральної сукупності, але може проводитися також при відсутності даних щодо нього. У другому випадку дещо збільшується обсяг вибірки, але при цьому розрахунок її спрощується.

Предметом вибіркового спостереження служать визначені ознаки одиниць спостереження, показники, що характеризують його. Прикладами можуть бути: рівень механізації й автоматизації, рентабельність продукції, обсяг випущеної продукції, чисельність і приріст населення, процент очищення відходів виробництва, чисельність абітурієнтів вищих навчальних закладів тощо. По варіації цих ознак судять про ступінь однорідності сукупності, яка є необхідною для отримання точних результатів спостереження.

Об’єкт і предмет спостереження визначаються цілями, які перед ними поставлені, ізадачами, які треба буде розв’язати. Прикладом цілі можуть бути: оцінювання стану галузі, виявлення резервів зниження виробничих витрат, визначення тенденцій у технічному переозброєнні виробництва, перспектива освоєння продукції нового покоління тощо. Кожна ціль досягається шляхом рішення визначених задач, наприклад, для виявлення резервів зниження виробничих витрат (ціль) можуть бути поставлені задачі щодо аналізу структури собівартості продукції і витрат комерційного характеру, оцінювання капіталовіддачі або капіталоозброєності праці тощо.