2 Проведення робіт з впровадження вибіркового обстеження

Здебільшого у практиці державної статистики вибіркове обстеження впроваджується на заміну суцільного. Такий перехід від суцільного до вибіркового обстеження доцільно здійснювати за етапами: пілотне – пробне – повне обстеження. Це дає можливість послідовно визначити доцільність вибіркового обстеження, його методологічні та організаційні межі. Вищевказані етапи, очевидно, мають відмінності. У той же час між ними існує тісний зв’язок. Кожний наступний етап забезпечується успішною реалізацією попереднього. Склад процедур та функцій, що реалізуються на наступному етапі, визначаються в залежності від вихідної інформації з попереднього.

Між термінами пілотне та пробне обстеження є відмінності. Перша відмінність полягає у меті цих обстежень. Пілотне обстеження, у першу чергу, направлене на вивчення можливостей проведення ефективного вибіркового обстеження даної сукупності, тобто в обґрунтуванні рішення щодо переведення суцільного обстеження на вибіркове. У той же час головною метою пробного обстеження є опрацювання питань методології вибіркового обстеження.

Оскільки при проведенні пілотного вибіркового обстеження, можуть бути отримані висновки щодо низької ефективності його проведення для даної сфери, виникає потреба заощадження коштів. Тому пілотне обстеження повинно бути малого обсягу, що досягається завдяки обґрунтованому звуженню поля спостереження, в той час, як пробне обстеження передбачає повне коло підприємств даної сфери. У цьому полягає друга відмінність у трактуванні цих термінів.

Перехід до вибіркових обстежень є досить складним і відповідальним процесом. Попри значні переваги застосування вибіркових обстежень, виникає велика кількість проблем, пов’язаних з тим, що вибірковий метод вимагає умови однорідності досліджуваної сукупності та її значного обсягу. Головними засобами для зниження неоднорідності досліджуваної сукупності є стратифікація та методи виявлення екстремальних (нетипових) елементів.

Стратифікація сукупності, тобто розшарування її на однорідні підсукупності, здебільшого є ефективною і може забезпечити необхідну умову однорідності для застосування вибіркового методу.

Методи виявлення екстремальних елементів, які застосовуються для підвищення однорідності сукупності, зазвичай використовуються як допоміжні до стратифікації, хоча можуть бути вживані і самостійно.

Неоднорідність, яку можна елімінувати за допомогою вказаних засобів, називається усувною. Проте бувають випадки, коли стратифікація та методи виявлення екстремальних елементів не дозволяють знизити неоднорідність сукупності. У цьому випадку маємо справу з неусувною неоднорідністю і приймати рішення щодо застосування вибіркового методу, який не дає прийнятної точності і достатньої імовірності, немає сенсу.

Складним є питання про критерій однорідності сукупності. В статистичній літературі є різні критерії, але універсального серед них немає. Тому здебільшого фахівець з вибіркового обстеження сам задає певний критерій, який він вважає для даної мети обстеження задовільним.

Отже, перед тим, як вирішувати питання про можливість переведення суцільних статистичних обстежень на вибіркові, необхідно обов’язково вирішити таке питання: чи можна забезпечити описані вище умови для застосування вибіркового методу спостереження.

Перед проведенням вибіркового обстеження важливим питанням також є оцінка обсягу вибірки. При цьому обсяг вибірки може бути встановлений за домовленістю у процентному вираженні, наприклад, 5% чи 10% або визначений за науково обґрунтованими формулами (різними в залежності від виду вибірки та способу відбору).

Проте незалежно від виду вибірки в формулу для обсягу вибіркової сукупності обов’язково входять такі показники, як дисперсія, похибка та коефіцієнт довіри, що залежить від імовірності, з якою можна вимагати, щоб невідоме значення показника (наприклад, середнє чи сумарне значення) за генеральною сукупністю знаходилось у довірчому інтервалі. Якщо останні два показники задаються користувачем в залежності від його потреб, то дисперсія повинна бути досить точно оцінена.

Задля цієї мети можна використовувати такі джерела: дані попереднього обстеження цієї сукупності та дані пілотного вибіркового обстеження. Оскільки пілотне обстеження завжди пов’язано з ризиком, а також часто зі значними витратами, то при можливості необхідно максимально використовувати наявні дані суцільного обстеження.

Пілотне обстеження може бути рекомендоване в першу чергу для дуже змінних із року в рік явищ чи процесів або таких, які раніше не досліджувались. Крім того, зовсім мале за обсягом пілотне обстеження може бути проведене з метою апробації запитань анкети та визначення орієнтовної кількості невідповідей.