4.2. Оціночні показники техніко-технологічного стану підприємства

Оціночними показниками техніко-технологічного стану підприємства є наступні показники:

• фондовіддача;

• фондоозброєність;

• механоозброєність праці;

• енергоозброєність праці;

• трудомісткість продукції;

• продуктивність праці;

• частка нових технологій за обсягом або трудомісткістю про-

середній вік застосовуваних технологічних процесів;

- коефіцієнт використання сировини і матеріалів;

і утилізації відходів виробництва; довговічність продукції;

• питома металомісткість;

• середній строк експлуатації;

• частка прогресивних видів обладнання в загальній кількості:

• частка технологічно та економічно застарілого обладнання за­ гальному парку;

• частка екологічно чистої продукції;

• ступінь охоплення робітників механізованою працею;

• частка обсягу продукції, що виробляється за допомогою авто­ матизованих засобів праці;

• коефіцієнт фізичного зносу устаткування;

41

І.І. Цигилик, С.О. Кропельницька, О.І. Мозіль, І.Г. Ткачук

• коефіцієнт оновлення обладнання;

• коефіцієнт вибуття обладнання;

• коефіцієнт використання обладнання;

• коефіцієнт ритмічності;

• коефіцієнт змінності роботи устаткування;

• коефіцієнт використання робочого часу;

• коефіцієнт використання кваліфікації робітників;

• рівень забруднення природного середовища;

• коефіцієнт обороту нормованих оборотних коштів;

• питома вага працівників управління в загальній кількості промислово-виробничого персоналу.

• коефіцієнт ефективності управління.

Всі ці показники можна звести в наступні групи, що характе­ризують:

• ступінь технічної оснащеності праці;

• рівень прогресивності технології;

• технічний рівень устаткування (обладнання);

• рівень механізації та автоматизації праці;

• рівень організації підприємницької діяльності;

• рівень управління підприємством.

Всі вони у взаємозв'язку характеризують ефективність під­приємницької, в тому числі інноваційної діяльності підприємства.

4 3. Здатність підприємства до технологічних змін

Здатність підприємства до технологічних змін залежить від прибутковості роботи самого підприємства, тобто наявності власних фінансових ресурсів або можливості для здійснення змін у технології виробничого процесу використати позичені ре­сурси, а також від ставлення управлінського апарату до інно­ваційних процесів і, навіть, наявної системи технології.

В умовах ринку дуже складно здійснювати інноваційні проце­си на підприємствах, на яких використовується спеціалізоване, а не універсальне устаткування, оскільки ринок може викликати необхідність зміни виробництва продукції.

В ринкових економічних умовах виробництво дійсно повин­но бути гнучким, реагувати на різні зміни ринку. А це вимагає технологічних змін.

Недоліки використання спеціалізованого обладнання надто проявилися в Україні, в тому числі в Івано-Франківській області, 42

Економіка й організація інноваційної діяльності

при переході на ринкові економічні відносини. Дотаких підприємств можна віднести івано-франківські:

«Карпатпресмаш», «Автоливмаш», «Позитрон», радіозавод, Коломийський завод сільськогосподарських машин і ін.. які вже майже десять років не можуть перейти на випуск такої продукції, для якої можна в даний час знайти ринок збуту.

Своєчасному переходу на виробництво іншої продукції спри­яють маркетингові дослідження і ефективне ведення інновацій­ної політики.