2.3. Недоліки та переваги великих і малих підприємств щодо розробки і впровадження тієї чи іншої інноваційної політики

Розробка і впровадження тієї чи іншої інноваційної політики в умовах певного підприємства багато в чому залежать і від мож­ливостей самого підприємства: обсягів виробництва, номенкла­тури продукції, рентабельності, фінансового стану. Тому виходя­чи із таких аспектів більші можливості мають великі підпри­ємства. Малі підприємства мають можливість швидше впровад­жувати локальні інновації, і ефективно їх використовувати.

Головним спонукальним механізмом розвитку всіх видів інно­вацій є, як уже вказувалось при розгляді попередніх тем, ринкова конкуренція. Крім того, є ще багато чинників, які сприяють або протидіють розвиткові інноваційних процесів у суспільстві, а саме:

— Економічні:

відсутність або наявність коштів для фінансування інно­ваційних інвестиційних проектів. В першому випадку вплив буде негативним, у другому — позитивним.

— Технологічні:

недостатній розвиток матеріальної та науково-технічної бази (впливає негативно);

наявність достатньої господарської та науково-технічної інфраструктури, матеріальне заохочення інновацій (впливає по­зитивно).

— Політичні, правові:

обмеження антимонопольного, податкового, патентно-ліцен­зійного характеру (впливає негативно);

26

Економіка й організація інноваційної діяльності

законодавче заохочення та державна підтримка інновацій(впливає позитивно).

- Організаційно -управлінські:

незмінні організаційні структури, невиправдана цент­ралізація, авторитарний стиль керівництва, жорстке планування, орієнтування лише на традиційні ринки (негативно);

гнучкість організаційних структур, демократичний стиль ви­робництва, можливість самостійного корегування запланованих рішень, достатня автономія, переважно горизонтальне інфор­маційне забезпечення (позитивно).

- Соціально-психологічні та культурні:

Негативно: опір перемінам у зв'язку з можливістю зміни ста­туту та необхідністю пошуку нової або перебудови традиційної роботи, зміни усталених способів діяльності та стереотипів по­ведінки, побоювання покарань за можливі невдачі.

Позитивно: моральне заохочення, громадське визнання, ство­рення умов для творчої праці, сприятливий психологічний клімат у трудовому колективі.

Чинники інноваційної діяльності безпосередньо пов'язані з конкретними формами її організації та окремими етапами ство­рення нововведень. Нині в розвинутих країнах переважають адміністративно-господарські, програмно-цільові та ініціативні форми організації інноваційних процесів. Крім цього, на рівні ма­лих підприємств активно розвиваються кооперативно-цільові дослідження щодо нововведення. Такий підхід до інноваційної політики дає змогу малим підприємствам акумулювати фінансові ресурси і забезпечити впровадження у виробничу практику не­обхідних нововведень з метою дальшого розвитку малого і серед­нього підприємництва. Можуть створюватися й інші об'єднання.

Цього принципу і необхідно дотримуватися підприємцям Ук­раїни, що дало би можливість швидше подолати занепад у роз­витку народного господарства.