3. Види реорганізації ат.

Існує кілька видів реорганізації АТ.

Злиття — утворення нового АТ шляхом передання йому всіх прав і обов'язків двох або кількох АТ з припиненням діяльності ос­танніх. Акціонерні товариства, що беруть участь у злитті, укладають відповідну угоду, де визначаються порядок і умови злиття, а також порядок конвертації акцій кожного товариства в акції нового АТ. Правління товариств виносять на загальні збори акціонерів кожно­го АТ питання про реорганізацію у формі злиття та про затверджен­ня угоди про злиття.

Приєднання— припинення діяльності одного або кількох АТ з переданням прав і обов'язків іншому товариству. Акціонерне това­риство, що приєднується, і товариство, до якого це АТ приєднуєть­ся, укладають відповідну угоду, де визначаються порядок і умови приєднання, а також порядок конвертації акцій товариства, що при­єднується, в акції АТ, до якого воно приєднується.

Поділ— припинення діяльності АТ з переданням усіх його прав і обов'язків новоствореним товариствам відповідно до розподільного балансу і з визначенням порядку конвертації акцій АТ, що реоргані­зується, в акції товариства, що утворюється.

Виокремлення— створення одного або кількох товариств з пере­данням їм частини прав і обов'язків АТ, що реорганізується, без при­пинення діяльності останнього. При цьому складається баланс роз­поділу, визначаються порядок і умови виокремлення.

Перетворення— перетворення АТ на ТОВ або юридичну особу іншої організаційно-правової форми. До нової юридичної особи пе­реходять права і обов'язки АТ, що перетворюється; вирішуються пи­тання про порядок і умови перетворення, порядок обміну акцій на вклади або паї.

Ліквідація— добровільна ліквідація АТ за рішенням загальних зборів акціонерів, а також на підставі рішення суду або господарсь­кого суду за поданням органів, що контролюють діяльність АТ, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства і на підставі рішення господарського суду про визнання товариства бан­крутом.

Результативність злиття і приєднання пов'язана насамперед з отриманням ефекту синергізму, який полягає в тому, що вартість нової компанії стає вищою від вартості окремих компаній, що злилися.

Особливості щодо фінансів дочірнього підприємства АТполягають у тому, що воно є юридичною особою, яка має у статутному фонді частку товариства. Дочірнє підприємство несе фінансову відповідальність за свою діяльність і не відповідає за зобов'язаннями основного товариства.

4. Об'єднання, групи підприємств

Відповідно до законодавства підприємства у своїй господарській діяльності можуть об'єднуватися.

Сутність об'єднань підприємств полягає в тому, що домінування чи підпорядкування визначаються володінням установчим, або пайовим, капіталом.

Юридичне оформлення підприємницьких відносин в об'єднаннях може будуватися на принципах субординації і координації. Економічне співробітництво, побудоване на принципі субординації, звичайно визначається підписаним договором. У ньомуголовне підприємство контролює залежні підприємства через володіння більшістю голосів на їхніх загальних зборах. У групах підприємств, заснованих на координаційних принципах, підпорядковані і головне підприємства об'єднані на ґрунті загальних економічних інтересів. В англосаксонських країнах їх називають консорціумами.

За законом ФРН визначені три форми правових відносин об'єднань підприємств.

Перша — пов 'язані підприємства, відносини між якими виникають у тому разі, коли першому підприємству належить більшість акцій другого юридично самостійного підприємства. Отже, друге підприємство перебуває у володінні першого. Якщо ж перше підприємство володіє більшістю голосів у другому підприємстві, то воно «розглядається як таке, що управляється більшістю голосів»1.

Другаформа пов'язаних підприємств — це залежні і головне підприємства. Залежними підприємствами є юридично самостійні підприємства, що перебувають під прямим або непрямим впливом головного підприємства. Останнє може мати більшість паїв у залежному підприємстві.

Третяформа передбачає утворення концерну. Кілька залежних підприємств об'єднуються під єдиним керівництвом головного підприємства, при цьому вони стають підприємствами концерну.