- •1.Право приватне і публічне. Зміст і основні особливості приватноправового регулювання.
- •2.Поняття та предмет цивільного права як галузі права.
- •3.Метод цивільного права як галузі права.
- •4.Функції цивільного права.
- •5.Принципи цивільного (приватного) права.
- •6.Цивільне право в системі галузей права України.
- •7.Система цивільного права як правової галузі.
- •13.Звичаї як джерела цивільного права. Співвідношення звичаїв ділового обороту , звичаїв і заведеного порядку взаємин учасників майнового обігу.
- •14.Значення актів ксу, вищих судових органів і судової практики у вітчизняній та в закордонних правових системах.
- •15.Дія цивільного законодавства у часі. Офіційне опублікування та і вступ нормативного акта в силу. Зворотна сила цивільного закону.
- •16.Дія цивільного законодавства в просторі та за колом осіб.
- •17.Застосування цивільного законодавства. Аналогія закону та аналогія права в цивільно-правових відносинах.
- •18.Тлумачення цивільно-правових норм.
- •19.Поняття цивільного правовідношення. Елементи і структурні особливості цивільного правовідношення.
- •20.Зміст цивільного правовідношення. Поняття, зміст та види суб'єктивних цивільних прав. Поняття, зміст та види суб'єктивних цивільних обов'язків. Структура цивільного правовідношення.
- •21.Види цивільних правовідносин.
- •22.Фізична особа як суб'єкт цивільного права. Ознаки, що індивідуалізують правовий статус фізичної особи.
- •23.Правоздатність фізичних осіб.
- •24.Поняття дієздатності фізичних осіб. Повна дієздатність.
- •25.Мінімальна дієздатність неповнолітніх до 14 років (малолітніх).
- •26.Неповна (часткова) дієздатність неповнолітніх від 14 до 18 років.
- •27.Емансипація.
- •28.Випадки, умови і правові наслідки обмеження дієздатності фізичних осіб.
- •29.Визнання фізичної особи недієздатною.
- •30.Опіка і піклування. Патронат над дієздатною фізичною особою.
- •31.Місце проживання фізичної особи і його цивільно-правове значення.
- •32.Порядок, умови і правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •33. Порядок, умови і правові наслідки оголошення фізичної особи померлою.
- •34.Поняття, види і цивільно-правове значення актів цивільного стану.
- •35.Особливості цивільно-правового становища фізичних осіб як підприємців. Банкрутство фізичної особи як підприємця.
- •71. Тлумачення змісту правочину.
- •36. Поняття і ознаки юридичної особи
- •37. Правоздатність і дієздатність юридичної особи
- •38. Органи юридичної особи
- •39. Представництва і філії юридичної особи
- •40. Порядок і способи створення юридичних осіб. Установчі документи. Державна реєстрація юридичних осіб та її правове значення.
- •41. Реорганізація юридичних осіб і її способи
- •42. Порядок ліквідації юридичної особи
- •Стаття 111. Порядок ліквідації юридичної особи
- •43. Неспроможність (банкрутство) юридичних осіб
- •44. Види юридичних осіб, їх класифікація і цивільно-правове значення
- •45. Повне товариство
- •46. Командитне товариство
- •47. Товариство з обмеженою відповідальністю
- •48. Товариство з додатковою відповідальністю
- •49. Акціонерне товариство
- •50. Виробничий кооператив
- •51. Юридична природа непідприємницьких товариств
- •52. Установи як юридичні особи
- •53. Поняття, зміст і особливості цивільної правосуб’єктності публічно-правових утворень.
- •54. Українська держава, її органи та органи місцевого самоврядування (територіальних громад) як особливі суб’єкти цивільного права
- •55. Випадки і порядок участі публічно-правових утворень у цивільних правовідносинах
- •56. Поняття і види об’єктів цивільних правовідносин
- •57. Дії і послуги як об’єкти цивільних правовідносин
- •58. Результати творчої діяльності як об’єкти цивільних правовідносин
- •59. Особисті немайнові блага як нематеріальні об’єкти цивільних правовідносин
- •Глава 15
- •60. Речі як об’єкти цивільних правовідносин. Майно
- •61. Класифікація речей та її правове значення
- •62. Майновий комплекс як об’єкт цивільного обігу
- •63. Гроші як об’єкти цивільних правовідносин. Цивільно-правовий режим наявних і безготівкових грошей. Особоливості правового режиму валютних цінностей
- •64. Поняття та основні ознаки цінних паперів як об’єктів цивільних правовідносин
- •65. Види цінних паперів
- •66. Поняття і види юридичних фактів у цивільному праві. Юридичні склади
- •67. Поняття і види правочинів. Договори й односторонні правочини
- •68. Умовні правочини, їх види
- •69. Умови дійсності правочинів
- •70. Форма правочину. Наслідки її недотримання
- •74. Поняття і способи здійснення суб’єктивних цивільних прав і обов’язків
- •75. Межі суб’єктивного цивільного права і межі його здійснення. Поняття та наслідки зловживання правом..
- •76. Поняття та значення представництва
- •77. Види представництва. Комерційне представництво.
- •1) Представництво за законом
- •2) Комерційне представництво
- •3) Представництво за довіреністю
- •78. Поняття форми та види довіреності.
- •79.Передоручення. Припинення довіреності. Представництво без повноваження – його наслідки
- •80.Поняття та зміст суб’єктивного права на захист . Способи захисту прав та обов’язків .
- •81.Судовий захист цивільних прав та інтересів.
- •82.Адміністративний захист цивільних прав та інтересів.
- •83.Самозахист цивільних прав.
- •84.Заходи оперативного впливу на порушника цивільних прав та їх види.
- •85. Поняття особливості та функції цивільно0правової відповідальності.
- •86.Види цивільно-правової відповідальності.
- •87.Підстава та умови Цив-правов відповідальності.
- •88.Протиправна поведінка як умова Цив.-правов. Відповідальності.
- •89.Поняття і зміст шкоди у ц.Праві. Матеріальна і моральна шкода.
- •90.Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкідливим результатом що наступив.
- •91.Вина правопорушника як умова цив.- правової відповідальності. Поняття і форми вини в цивільному праві їх значення. Відповідальність, що не залежить від вини правопорушника.
- •92.Поняття випадку(казусу)і непереборної сили, їх ц-Правове значення.
- •93.Поняття санкції в ц-праві та їх види.
- •94.Неустойка та її види , співвідношення неустойки і збитків.
- •95.Розмір цивільно-правової відповідальності.
- •96.Поняття та ц-Правове значення строків та термінів.
- •97. Види строків у ц-праві, їх класифікація.
- •98.Поняття та строки здійснення цивільних прав.
- •100. Обчислення строків у цивільному праві. Початок і закінчення перебігу строку.
- •101.Поняття і значеня позовної давності. Наслідки спливу строку позовної давності
- •102.Види строків позовної давності. Вимоги на які позовна давність не поширюється
- •103. Зупинення та переривання перебігу строку позовної давності. Поновлення строку позовної давності.
- •104. Поняття , значення, зміст та особливості здійснення особистих немайнових прав у ц праві
- •105. Види особистих немайнових прав.
- •106.Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують фізичне існування фізичної особи.
- •107. Право на життя та його цивільно – правова охорона.
- •108.Репродуктивні права та їх цивільно-правова охорона.
- •109. Право на здоров*я та його цивільно-правова охорона.
- •110. Право на безпечне довкілля та його цивільно-правова охорона.
- •111.Право на свободу та особисту недоторканість та його цивільно-правова охорона.
- •112.Право на сім*ю , опіку, піклування та патронатне виховання та його цивільно – правова охорона.
- •113.Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •114.Право на Ім*я та його цивільно – правова охорона.
- •115.Право на честь і гідність .Право на ділову репутацію.Цивільно – правова хорона честі , гідності і репутації.
- •116. Право на зображення та голос та його цивільно-правова охорона.
- •117.Право на індивідуальність та його цивільно-правова охорона.
- •118. Право на свободу творчості та вибору роду занять та його цивільно-правова охорона.
- •119.Право на особисте життя та його цивільно-правова охорона.
- •120. Право на інформацію та його цивільно – правова охорона.
- •121.Право на особисті папери та його цивільно – правова охорона.
- •122. Право на місце проживання та недоторканість житла та його цивільно – правова охорона.
- •123. Право на пересування та мирні зібрання та його цивільно – правова охорона.
- •124.Поняття , зміст та особливості права на захист особистих немайнових прав.
- •125.Поновлення порушеного права.
- •126.Спростування неправдивої інформації.
- •127.Заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права.
- •128.Поняття й ознаки речового права.Речові права в системі цивільних прав.
- •129.Поняття та зміст права власності.
- •130.Право приватної власності громадян.
- •131.Право власності індивідуальних підприємців.
- •132.Право власності юридичних осіб.
- •133.Особливості права власності господарських товариств.Правовий режим складеного і статутного капіталу
- •134.Право власності виробничих кооперативів.
- •135.Право власності непідприємницьких товариств і установ.
- •136.Поняття і зміст права державної і комунальнї власності.
- •137.Субєкти права державної та комунальної власності.Правове становище Фонду державного майна України.
- •138.Обєкти права державної власності і обєкти власності комунальних утворень.
- •139.Правовий режим і обєкти виключно державної власності.
- •140. Право власності українського народу.
- •141. Виникнення права власності.
- •142. Первісні і похідні способи виникнення права власності.
- •2) Спадкування.
- •143. Привласнення загальнодоступних дарів природи.
- •144. Правові наслідки самочинного будівництва.
- •145. Особливості набуття права власності за договором.
- •146. Особливості права власності на цінні папери.
- •147. Цивільно-правовий режим безгосподарського майна та рухомого майна, від якого власник відмовився.
- •148. Цивільно-правовий режим бездоглядних тварин.
- •149. Цивільно-правовий режим знахідки.
- •150. Цивільно-правовий режим скарбу.
- •151. Поняття та значення набувальної давнини.
- •152. Приватизація державного майна та майна територіальних громад як підстава виникнення права власності громадян.
- •153. Припинення права власності.
- •8) Звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;
- •11) Припинення юридичної особи чи смерті власника.
- •154. Підстави припинення права власності з волі власника.
- •155. Випадки і порядок примусового вилучення майна у власника.
- •156. Поняття і підстави виникнення та види права спільної власності.
- •157. Право спільної часткової власності.
- •158. Право спільної сумісної власності.
- •159. Земля та земельна ділянка як об’єкти права власності. Право на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди, що знаходиться на ній. Викуп земельної ділянки з метою суспільної необхідності.
- •160. Помешкання як об’єкт права власності. Правовий статус об’єднання власників квартир (житла).
- •161. Поняття обмежених речових прав. Обмежені речові права і право власності.
- •162. Види обмежених речових прав.
- •163. Поняття і зміст володіння. Суб’єкти і об’єкти володіння. Виникнення і припинення володіння.
- •164-167
45. Повне товариство
Стаття 119. Поняття повного товариства
1. Повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить.
2. Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.
3. Учасник повного товариства не має права без згоди інших учасників вчиняти від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб правочини, що є однорідними з тими, які становлять предмет діяльності товариства.
У разі порушення цього правила товариство має право за своїм вибором вимагати від такого учасника або відшкодування завданих товариству збитків, або передання товариству усієї вигоди, набутої за такими правочинами.
4. Найменування повного товариства має містити імена (найменування) всіх його учасників, слова "повне товариство" або містити ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням слів "і компанія", а також слова "повне товариство".
Стаття 120. Засновницький договір повного товариства
1. Повне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору. Засновницький договір підписується всіма його учасниками.
2. Засновницький договір повного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір та склад складеного капіталу товариства; розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі; розмір, склад та строки внесення ними вкладів.
Стаття 121. Управління повним товариством
1. Управління діяльністю повного товариства здійснюється за спільною згодою всіх учасників. Засновницьким договором товариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймається більшістю голосів учасників.
2. Кожний учасник повного товариства має один голос, якщо засновницьким договором не передбачений інший порядок визначення кількості голосів.
3. Кожний учасник повного товариства, незалежно від того, чи уповноважений він вести справи товариства, має право ознайомлюватися з усією документацією щодо ведення справ товариства. Відмова від цього права чи його обмеження, зокрема за домовленістю учасників товариства, є нікчемною.
Стаття 122. Ведення справ повного товариства
1. Кожний учасник повного товариства має право діяти від імені товариства, якщо засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно або що ведення справ доручено окремим учасникам.
У разі спільного ведення учасниками справ товариства для вчинення кожного правочину є необхідною згода всіх учасників товариства. Якщо ведення справ доручено окремим учасникам повного товариства, інші учасники можуть вчиняти правочини від імені товариства за наявності у них довіреності, виданої учасниками, яким доручено ведення справ товариства.
У відносинах з третіми особами повне товариство не може посилатися на положення засновницького договору, які обмежують повноваження учасників повного товариства щодо права діяти від імені товариства, крім випадків, коли буде доведено, що третя особа у момент вчинення правочину знала чи могла знати про відсутність в учасника товариства права діяти від імені товариства.
2. Учасник повного товариства, що діяв у спільних інтересах, але не мав на це повноважень, має право у разі, якщо його дії не були схвалені іншими учасниками, вимагати від товариства відшкодування здійснених ним витрат, якщо він доведе, що у зв'язку з його діями товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує ці витрати.
3. У разі спору між учасниками повного товариства повноваження на ведення справ товариства, надані одному чи кільком учасникам, можуть бути припинені судом на вимогу одного чи кількох інших учасників товариства за наявності для цього достатніх підстав, зокрема внаслідок грубого порушення учасником, уповноваженим на ведення справ товариства, своїх обов'язків чи виявлення його нездатності до розумного ведення справ. На підставі рішення суду до засновницького договору товариства вносяться необхідні зміни.
Стаття 123. Розподіл прибутку та збитків повного товариства
1. Прибуток та збитки повного товариства розподіляються між його учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі, якщо інше не передбачено засновницьким договором або домовленістю учасників.
2. Позбавлення учасника повного товариства права на участь у розподілі прибутку чи збитків не допускається.
Стаття 124. Відповідальність учасників повного товариства за його зобов'язаннями
1. У разі недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі учасники повного товариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення.
2. Учасник повного товариства відповідає за боргами товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу в товариство.
3. Учасник повного товариства, який вибув із товариства, відповідає за зобов'язаннями товариства, що виникли до моменту його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися, протягом трьох років з дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вибув із товариства.
4. Учасник повного товариства, який сплатив повністю борги товариства, має право звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до інших учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїм часткам у складеному капіталі товариства.
Стаття 125. Зміни у складі учасників повного товариства
1. Зміни у складі учасників повного товариства можуть бути у зв'язку з:
1) виходом учасника повного товариства з його складу з власної ініціативи;
2) виключенням із складу учасників;
3) вибуттям із складу учасників з причин, що не залежать від учасника.
2. Порядок і особливості виходу, виключення та вибуття учасників зі складу повного товариства визначаються цим Кодексом, іншим законом та засновницьким договором.
Стаття 126. Вихід з повного товариства
1. Учасник повного товариства, яке було створене на невизначений строк, може у будь-який момент вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до фактичного виходу із товариства.
Достроковий вихід учасника з повного товариства, що засноване на певний строк, допускається лише з поважних причин.
2. Відмова від права вийти з повного товариства є нікчемною.
Стаття 127. Передання учасником частки (її частини) у складеному капіталі повного товариства
1. Учасник повного товариства має право за згодою інших його учасників передати свою частку у складеному капіталі чи її частину іншому учасникові товариства або третій особі.
2. У разі передання частки (її частини) новому учасникові до нього переходять повністю чи у відповідній частині права, що належали учасникові, який передав частку (її частину). Особа, якій передано частку (її частину), відповідає за зобов'язаннями товариства відповідно до частини другої статті 124 цього Кодексу.
3. У разі передання учасником товариства усієї частки іншій особі участь цього учасника в повному товаристві припиняється і для нього настають наслідки, передбачені частиною третьою статті 124 цього Кодексу.
Стаття 128. Виключення зі складу учасників повного товариства
1. Учасник повного товариства, який систематично не виконує чи виконує неналежним чином обов'язки, покладені на нього товариством, або який перешкоджає своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства, може бути виключений із товариства у порядку, встановленому засновницьким договором.
2. Рішення про виключення зі складу учасників повного товариства може бути оскаржене до суду.
Стаття 129. Вибуття з повного товариства
1. Повне товариство може прийняти рішення про визнання учасника повного товариства таким, що вибув із його складу, у разі:
1) смерті учасника або оголошення його померлим - за відсутності спадкоємців;
2) ліквідації юридичної особи - учасника товариства, в тому числі у зв'язку з визнанням її банкрутом;
3) визнання учасника недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;
4) призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи - учасника товариства, зокрема у зв'язку з її неплатоспроможністю;
5) звернення стягнення на частину майна повного товариства, що відповідає частці учасника у складеному капіталі товариства.
2. Рішення про визнання учасника повного товариства таким, що вибув із його складу, може бути оскаржене заінтересованими особами до суду.
3. У разі вибуття учасника з повного товариства з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, товариство може продовжити свою діяльність, якщо інше не встановлено засновницьким договором товариства чи домовленістю між учасниками, що залишаються.
Стаття 130. Розрахунки у разі виходу, виключення та вибуття з повного товариства
1. Учасникові, що вийшов, якого виключено або який вибув з повного товариства з підстав, встановлених у статтях 126, 128 і 129 цього Кодексу, виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна частці цього учасника у складеному капіталі товариства, якщо інше не встановлено засновницьким договором.
2. Якщо спадкоємець учасника повного товариства - фізичної особи або правонаступник юридичної особи не вступив у повне товариство, розрахунки з ним здійснюються відповідно до частини першої цієї статті.
3. Порядок визначення вартості частки учасника у майні повного товариства та строки її виплати встановлюються засновницьким договором і законом.
Стаття 131. Звернення стягнення на частину майна повного товариства, пропорційну частці учасника товариства у складеному капіталі
1. Звернення стягнення на частку учасника у складеному капіталі повного товариства за його власними зобов'язаннями допускається тільки у разі недостатності іншого майна для задоволення вимог кредиторів. У разі недостатності майна учасника повного товариства для виконання його зобов'язань перед кредиторами вони можуть вимагати у встановленому порядку виділу частини майна повного товариства, пропорційної частці учасника-боржника у складеному капіталі товариства.
2. Частина майна повного товариства, пропорційна частці учасника-боржника у складеному капіталі, виділяється у грошовій формі чи в натурі відповідно до балансу, складеного на момент вибуття такого учасника з товариства.
Стаття 132. Ліквідація повного товариства
1. Повне товариство ліквідовується на підставах, встановлених статтею 110 цього Кодексу, а також у разі, якщо в товаристві залишається один учасник. Цей учасник має право протягом шести місяців з моменту, коли він став єдиним учасником товариства, перетворити таке товариство в інше господарське товариство у порядку, встановленому цим Кодексом.
2. У разі виходу учасника з повного товариства, виключення одного з його учасників із товариства, смерті учасника товариства, ліквідації юридичної особи - учасника товариства або звернення кредитором одного з учасників стягнення на частину майна, пропорційну його частці у складеному капіталі, товариство може продовжити свою діяльність, якщо це передбачено засновницьким договором товариства чи домовленістю між учасниками, що залишаються.
3. Командитне товариство