Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цив.пр.doc
Скачиваний:
148
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
1.07 Mб
Скачать

18.Тлумачення цивільно-правових норм.

Тлумачення – встановлення точного значення цивільно-правової норми.

Способи:

  • Загально-філософський (граматичний,логічний,історичний).

  • Спеціально-юридичні (обов'язкове-офіційне/автентичне,легальне/делеговане; необов'язкове-доктринальне, компетентно-юридичне).

19.Поняття цивільного правовідношення. Елементи і структурні особливості цивільного правовідношення.

Цивільні правовідносини — це правовий зв'язок, що виникає з приводу матеріальних і нематеріальних благ, які становлять інтерес для учасників цивільно-правових відносин, які мають суб'єктивні права та обов'язки.

Виділяються такі особливості цивільно-правових відносин:

  • це майнові (відносини власності і товарно-грошові) і особисті немайнові відносини, врегульовані нормами цивільного права;

  • їхні учасники характеризуються майновою відокремленістю і юридичною рівністю;

  • суб'єктивні права та суб'єктивні обов'язки учасників цивільно-правових відносин виникають, змінюються і припиняються на підставі юридичних фактів.

Елементи цивільних правовідносин. Громадяни та організації вступають у різні цивільні правовідносини. Елементи: суб'єкти, об'єкти, і суб'єктивне цивільне право та суб'єктивний цивільний обов'язок.

20.Зміст цивільного правовідношення. Поняття, зміст та види суб'єктивних цивільних прав. Поняття, зміст та види суб'єктивних цивільних обов'язків. Структура цивільного правовідношення.

Зміст цивільних правовідносин становлять суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок. У юридичній літературі і на практиці суб'єктивне право характеризується як єдність трьох елементів:

  • вид і міра можливої (дозволеної) поведінки уповноваженої особи, в якій виявляється її самодіяльність, свобода вибору варіанта поведінки в межах наданого суб'єктивного права, користування матеріальними і духовними благами на підставі існуючих відносин власності і товарообігу, тобто право на власні дії;

  • право (можливість) вимагати від інших осіб поведінки, яка забезпечує здійснення своєї діяльності, тобто право на чужі дії;

  • право (можливість) вимагати застосування засобів державного примусу до зобов'язаних осіб.

Суб'єктивне цивільне право – міра дозволеної поведінки учасників цивільних правовідносин. Кожне суб'єктивне цивільне право передбачає такі основні повноваження:

  • на власні дії - можливість самостійного вчинення суб'єктом фактичних та юридичних значущих діянь.

  • На чужі дії – можливість вимагати від зобов'язаного суб'єкта виконання накладених на нього обов'язків.

  • На захист.

Суб'єктивний цивільний обов'язок – міра необхідної поведінки учасника цивільних правовідносин.

  • Активний обов'язок – полягає у спонуканні особи до вчинення відповідних дій(передати майно,виконати роботу,надати послугу).

  • Пасивний обов'язок – спонукання суб'єкта до утримання від вчинення дій.

21.Види цивільних правовідносин.

Регулятивні відносини — це правовідносини, через які здійснюється регулювання нормальних економічних відносин (власності, товарно-грошових) та особистих немайнових відносин.

Охоронні відносини виникають у разі необхідності захисту інтересів учасників цивільного обігу цивілістичними засобами. Охоронні відносини виникають із правопорушень, тобто порушень правових норм, суб'єктивних прав і заподіяння шкоди потерпілим.

Абсолютні та відносні правовідносини.

Майнові та особисті немайнові відносини. У майнових відносинах об'єктом є майно. Це перш за все відносини власності. В особистих немайнових відносинах об'єктом є немайнові блага: честь, гідність, авторство (ст. 418 ЦК України).

Речові та зобов'язальні відносини. Вони відрізняються об'єктом правовідносин. Об'єктом речових правовідносин є речі, майно. Речові правовідносини — це такі правовідносини, в яких уповноважений суб'єкт може здійснювати свої суб'єктивні права самостійно. До них належать відносини власності. У зобов'язальних відносинах об'єктом є дії. В цих правовідносинах уповноважений суб'єкт, щоб здійснити свої цивільні права, потребує сприяння зобов'язаної особи.

Активні та пасивні цивільні правовідносини. Вони відрізняються характером поведінки зобов'язаної сторони. До активних правовідносин належать зобов'язальні відносини. В них боржник зобов'язаний вчинити на користь уповноваженої особи (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо. У пасивних правовідносинах змістом суб'єктивного обов'язку є пасивна поведінка: зобов'язана сторона повинна утримуватися від порушення суб'єктивного права уповноваженої сторони.