- •1.Право приватне і публічне. Зміст і основні особливості приватноправового регулювання.
- •2.Поняття та предмет цивільного права як галузі права.
- •3.Метод цивільного права як галузі права.
- •4.Функції цивільного права.
- •5.Принципи цивільного (приватного) права.
- •6.Цивільне право в системі галузей права України.
- •7.Система цивільного права як правової галузі.
- •13.Звичаї як джерела цивільного права. Співвідношення звичаїв ділового обороту , звичаїв і заведеного порядку взаємин учасників майнового обігу.
- •14.Значення актів ксу, вищих судових органів і судової практики у вітчизняній та в закордонних правових системах.
- •15.Дія цивільного законодавства у часі. Офіційне опублікування та і вступ нормативного акта в силу. Зворотна сила цивільного закону.
- •16.Дія цивільного законодавства в просторі та за колом осіб.
- •17.Застосування цивільного законодавства. Аналогія закону та аналогія права в цивільно-правових відносинах.
- •18.Тлумачення цивільно-правових норм.
- •19.Поняття цивільного правовідношення. Елементи і структурні особливості цивільного правовідношення.
- •20.Зміст цивільного правовідношення. Поняття, зміст та види суб'єктивних цивільних прав. Поняття, зміст та види суб'єктивних цивільних обов'язків. Структура цивільного правовідношення.
- •21.Види цивільних правовідносин.
- •22.Фізична особа як суб'єкт цивільного права. Ознаки, що індивідуалізують правовий статус фізичної особи.
- •23.Правоздатність фізичних осіб.
- •24.Поняття дієздатності фізичних осіб. Повна дієздатність.
- •25.Мінімальна дієздатність неповнолітніх до 14 років (малолітніх).
- •26.Неповна (часткова) дієздатність неповнолітніх від 14 до 18 років.
- •27.Емансипація.
- •28.Випадки, умови і правові наслідки обмеження дієздатності фізичних осіб.
- •29.Визнання фізичної особи недієздатною.
- •30.Опіка і піклування. Патронат над дієздатною фізичною особою.
- •31.Місце проживання фізичної особи і його цивільно-правове значення.
- •32.Порядок, умови і правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •33. Порядок, умови і правові наслідки оголошення фізичної особи померлою.
- •34.Поняття, види і цивільно-правове значення актів цивільного стану.
- •35.Особливості цивільно-правового становища фізичних осіб як підприємців. Банкрутство фізичної особи як підприємця.
- •71. Тлумачення змісту правочину.
- •36. Поняття і ознаки юридичної особи
- •37. Правоздатність і дієздатність юридичної особи
- •38. Органи юридичної особи
- •39. Представництва і філії юридичної особи
- •40. Порядок і способи створення юридичних осіб. Установчі документи. Державна реєстрація юридичних осіб та її правове значення.
- •41. Реорганізація юридичних осіб і її способи
- •42. Порядок ліквідації юридичної особи
- •Стаття 111. Порядок ліквідації юридичної особи
- •43. Неспроможність (банкрутство) юридичних осіб
- •44. Види юридичних осіб, їх класифікація і цивільно-правове значення
- •45. Повне товариство
- •46. Командитне товариство
- •47. Товариство з обмеженою відповідальністю
- •48. Товариство з додатковою відповідальністю
- •49. Акціонерне товариство
- •50. Виробничий кооператив
- •51. Юридична природа непідприємницьких товариств
- •52. Установи як юридичні особи
- •53. Поняття, зміст і особливості цивільної правосуб’єктності публічно-правових утворень.
- •54. Українська держава, її органи та органи місцевого самоврядування (територіальних громад) як особливі суб’єкти цивільного права
- •55. Випадки і порядок участі публічно-правових утворень у цивільних правовідносинах
- •56. Поняття і види об’єктів цивільних правовідносин
- •57. Дії і послуги як об’єкти цивільних правовідносин
- •58. Результати творчої діяльності як об’єкти цивільних правовідносин
- •59. Особисті немайнові блага як нематеріальні об’єкти цивільних правовідносин
- •Глава 15
- •60. Речі як об’єкти цивільних правовідносин. Майно
- •61. Класифікація речей та її правове значення
- •62. Майновий комплекс як об’єкт цивільного обігу
- •63. Гроші як об’єкти цивільних правовідносин. Цивільно-правовий режим наявних і безготівкових грошей. Особоливості правового режиму валютних цінностей
- •64. Поняття та основні ознаки цінних паперів як об’єктів цивільних правовідносин
- •65. Види цінних паперів
- •66. Поняття і види юридичних фактів у цивільному праві. Юридичні склади
- •67. Поняття і види правочинів. Договори й односторонні правочини
- •68. Умовні правочини, їх види
- •69. Умови дійсності правочинів
- •70. Форма правочину. Наслідки її недотримання
- •74. Поняття і способи здійснення суб’єктивних цивільних прав і обов’язків
- •75. Межі суб’єктивного цивільного права і межі його здійснення. Поняття та наслідки зловживання правом..
- •76. Поняття та значення представництва
- •77. Види представництва. Комерційне представництво.
- •1) Представництво за законом
- •2) Комерційне представництво
- •3) Представництво за довіреністю
- •78. Поняття форми та види довіреності.
- •79.Передоручення. Припинення довіреності. Представництво без повноваження – його наслідки
- •80.Поняття та зміст суб’єктивного права на захист . Способи захисту прав та обов’язків .
- •81.Судовий захист цивільних прав та інтересів.
- •82.Адміністративний захист цивільних прав та інтересів.
- •83.Самозахист цивільних прав.
- •84.Заходи оперативного впливу на порушника цивільних прав та їх види.
- •85. Поняття особливості та функції цивільно0правової відповідальності.
- •86.Види цивільно-правової відповідальності.
- •87.Підстава та умови Цив-правов відповідальності.
- •88.Протиправна поведінка як умова Цив.-правов. Відповідальності.
- •89.Поняття і зміст шкоди у ц.Праві. Матеріальна і моральна шкода.
- •90.Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкідливим результатом що наступив.
- •91.Вина правопорушника як умова цив.- правової відповідальності. Поняття і форми вини в цивільному праві їх значення. Відповідальність, що не залежить від вини правопорушника.
- •92.Поняття випадку(казусу)і непереборної сили, їх ц-Правове значення.
- •93.Поняття санкції в ц-праві та їх види.
- •94.Неустойка та її види , співвідношення неустойки і збитків.
- •95.Розмір цивільно-правової відповідальності.
- •96.Поняття та ц-Правове значення строків та термінів.
- •97. Види строків у ц-праві, їх класифікація.
- •98.Поняття та строки здійснення цивільних прав.
- •100. Обчислення строків у цивільному праві. Початок і закінчення перебігу строку.
- •101.Поняття і значеня позовної давності. Наслідки спливу строку позовної давності
- •102.Види строків позовної давності. Вимоги на які позовна давність не поширюється
- •103. Зупинення та переривання перебігу строку позовної давності. Поновлення строку позовної давності.
- •104. Поняття , значення, зміст та особливості здійснення особистих немайнових прав у ц праві
- •105. Види особистих немайнових прав.
- •106.Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують фізичне існування фізичної особи.
- •107. Право на життя та його цивільно – правова охорона.
- •108.Репродуктивні права та їх цивільно-правова охорона.
- •109. Право на здоров*я та його цивільно-правова охорона.
- •110. Право на безпечне довкілля та його цивільно-правова охорона.
- •111.Право на свободу та особисту недоторканість та його цивільно-правова охорона.
- •112.Право на сім*ю , опіку, піклування та патронатне виховання та його цивільно – правова охорона.
- •113.Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •114.Право на Ім*я та його цивільно – правова охорона.
- •115.Право на честь і гідність .Право на ділову репутацію.Цивільно – правова хорона честі , гідності і репутації.
- •116. Право на зображення та голос та його цивільно-правова охорона.
- •117.Право на індивідуальність та його цивільно-правова охорона.
- •118. Право на свободу творчості та вибору роду занять та його цивільно-правова охорона.
- •119.Право на особисте життя та його цивільно-правова охорона.
- •120. Право на інформацію та його цивільно – правова охорона.
- •121.Право на особисті папери та його цивільно – правова охорона.
- •122. Право на місце проживання та недоторканість житла та його цивільно – правова охорона.
- •123. Право на пересування та мирні зібрання та його цивільно – правова охорона.
- •124.Поняття , зміст та особливості права на захист особистих немайнових прав.
- •125.Поновлення порушеного права.
- •126.Спростування неправдивої інформації.
- •127.Заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права.
- •128.Поняття й ознаки речового права.Речові права в системі цивільних прав.
- •129.Поняття та зміст права власності.
- •130.Право приватної власності громадян.
- •131.Право власності індивідуальних підприємців.
- •132.Право власності юридичних осіб.
- •133.Особливості права власності господарських товариств.Правовий режим складеного і статутного капіталу
- •134.Право власності виробничих кооперативів.
- •135.Право власності непідприємницьких товариств і установ.
- •136.Поняття і зміст права державної і комунальнї власності.
- •137.Субєкти права державної та комунальної власності.Правове становище Фонду державного майна України.
- •138.Обєкти права державної власності і обєкти власності комунальних утворень.
- •139.Правовий режим і обєкти виключно державної власності.
- •140. Право власності українського народу.
- •141. Виникнення права власності.
- •142. Первісні і похідні способи виникнення права власності.
- •2) Спадкування.
- •143. Привласнення загальнодоступних дарів природи.
- •144. Правові наслідки самочинного будівництва.
- •145. Особливості набуття права власності за договором.
- •146. Особливості права власності на цінні папери.
- •147. Цивільно-правовий режим безгосподарського майна та рухомого майна, від якого власник відмовився.
- •148. Цивільно-правовий режим бездоглядних тварин.
- •149. Цивільно-правовий режим знахідки.
- •150. Цивільно-правовий режим скарбу.
- •151. Поняття та значення набувальної давнини.
- •152. Приватизація державного майна та майна територіальних громад як підстава виникнення права власності громадян.
- •153. Припинення права власності.
- •8) Звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;
- •11) Припинення юридичної особи чи смерті власника.
- •154. Підстави припинення права власності з волі власника.
- •155. Випадки і порядок примусового вилучення майна у власника.
- •156. Поняття і підстави виникнення та види права спільної власності.
- •157. Право спільної часткової власності.
- •158. Право спільної сумісної власності.
- •159. Земля та земельна ділянка як об’єкти права власності. Право на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди, що знаходиться на ній. Викуп земельної ділянки з метою суспільної необхідності.
- •160. Помешкання як об’єкт права власності. Правовий статус об’єднання власників квартир (житла).
- •161. Поняття обмежених речових прав. Обмежені речові права і право власності.
- •162. Види обмежених речових прав.
- •163. Поняття і зміст володіння. Суб’єкти і об’єкти володіння. Виникнення і припинення володіння.
- •164-167
48. Товариство з додатковою відповідальністю
Стаття 151. Поняття товариства з додатковою відповідальністю
1. Товариством з додатковою відповідальністю є товариство, засноване однією або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом.
2. Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу. У разі визнання банкрутом одного з учасників його відповідальність за зобов'язаннями товариства розподіляється між іншими учасниками товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства.
3. Найменування товариства з додатковою відповідальністю має містити найменування товариства, а також слова "товариство з додатковою відповідальністю".
4. До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються положення цього Кодексу про товариство з обмеженою відповідальністю, якщо інше не встановлено статутом товариства і законом.
5. Акціонерне товариство
49. Акціонерне товариство
Стаття 152. Поняття акціонерного товариства
1. Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
2. Акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать.
Акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках, встановлених статутом, відповідають за зобов'язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.
Гарантії захисту майнових прав акціонерів встановлюються законом.
3. Найменування акціонерного товариства має містити його найменування і зазначення того, що товариство є акціонерним.
4. Особливості правового статусу акціонерних товариств, створених у процесі приватизації державних підприємств, встановлюються законом.
5. Акціонерне товариство, яке здійснює публічне розміщення акцій, зобов'язане щорічно публікувати для загального відома річний звіт, бухгалтерський баланс, відомості про прибутки і збитки, а також іншу інформацію, передбачену законом.
6. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні товариства та приватні товариства. Особливості правового статусу публічних та приватних акціонерних товариств встановлюються законом.
Стаття 153. Створення акціонерного товариства
1. Акціонерне товариство може бути створене юридичними та (або) фізичними особами, а також державою в особі уповноваженого органу, територіальною громадою в особі уповноваженого органу.
2. Якщо акціонерне товариство створюється кількома особами, вони укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства.
Цей договір не є установчим документом товариства.
Договір про створення акціонерного товариства укладається в письмовій формі, а якщо товариство створюється фізичними особами, договір підлягає нотаріальному посвідченню.
3. Особи, що створюють акціонерне товариство, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до державної реєстрації товариства.
Акціонерне товариство відповідає за зобов'язаннями учасників, пов'язаними з його створенням, лише у разі наступного схвалення їх дій загальними зборами акціонерів.
4. Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома.
Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа.
5. Порядок і строки вчинення дій щодо створення акціонерного товариства, у тому числі порядок проведення установчих зборів та їхня компетенція, встановлюються законом.
Стаття 154. Статут акціонерного товариства
1. Установчим документом акціонерного товариства є його статут.
2. Статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень. У статуті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, передбачені законом.
Стаття 155. Статутний капітал акціонерного товариства
1. Статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій.
Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Він не може бути меншим розміру, встановленого законом.
2. У процесі створення акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій здійснюється після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.
3. Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації.
Стаття 156. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства
1. Акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів акціонерів збільшити статутний капітал шляхом збільшення номінальної вартості акцій або додаткового випуску акцій.
2. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства допускається після його повної сплати. Збільшення статутного капіталу товариства для покриття збитків не допускається.
3. У випадках, встановлених статутом товариства і законом, може бути встановлене переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково випускаються товариством.
Стаття 157. Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства
1. Акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів акціонерів зменшити статутний капітал шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом купівлі товариством частини випущених акцій з метою зменшення їх загальної кількості.
Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства допускається після повідомлення про це всіх його кредиторів у порядку, встановленому законом. При цьому кредитори товариства мають право вимагати дострокового припинення або виконання товариством відповідних зобов'язань та відшкодування збитків.
2. Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства шляхом купівлі та погашення частини акцій допускається, якщо така можливість передбачена у статуті товариства.
3. Зменшення акціонерним товариством статутного капіталу нижче від встановленого законом розміру має наслідком ліквідацію товариства.
Стаття 158. Обмеження щодо випуску цінних паперів та щодо виплати дивідендів
1. Частка привілейованих акцій у загальному обсязі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати двадцяти п'яти відсотків.
3. Акціонерне товариство не має права оголошувати та виплачувати дивіденди:
1) до повної сплати всього статутного капіталу;
2) при зменшенні вартості чистих активів акціонерного товариства до розміру, меншого, ніж розмір статутного капіталу і резервного фонду;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Стаття 159. Загальні збори акціонерів
1. Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать.
Акціонери (їхні представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, що їх має кожний акціонер, який бере участь у зборах.
2. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить:
1) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;
2) утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради;
3) затвердження річного звіту товариства;
4) рішення про ліквідацію товариства.
До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань.
Питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.
3. Порядок голосування на загальних зборах акціонерів встановлюється законом.
Акціонер має право призначити свого представника для участі у зборах. Представник може бути постійним чи призначеним на певний строк. Акціонер має право у будь-який момент замінити свого представника у вищому органі товариства, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства.
4. Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, щодо:
1) внесення змін до статуту товариства;
2) ліквідації товариства, крім випадків, встановлених законом;
3) питань, передбачених законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.
5. Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік.
Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а також за наявності обставин, визначених у статуті товариства, та в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому.
Порядок скликання і проведення загальних зборів, а також умови скликання і проведення позачергових зборів та повідомлення акціонерів встановлюються статутом товариства і законом.
Стаття 160. Наглядова рада акціонерного товариства
1. В акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства.
Випадки обов'язкового створення в акціонерному товаристві наглядової ради встановлюються законом.
2. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства.
3. Члени наглядової ради акціонерного товариства не можуть бути членами його виконавчого органу.
4. Наглядова рада акціонерного товариства визначає форми контролю за діяльністю його виконавчого органу.
Стаття 161. Виконавчий орган акціонерного товариства
1. Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом.
Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.
Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.
2. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).
Стаття 162. Аудиторська перевірка
1. Акціонерне товариство, яке зобов'язане відповідно до закону публікувати для загального відома документи, передбачені статтею 152 цього Кодексу, повинне для перевірки та підтвердження правильності річної фінансової звітності щорічно залучати аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками.
2. Аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства, у тому числі такого, що не зобов'язане публікувати для загального відома документи, має бути проведена у будь-який час на вимогу акціонерів, які разом володіють не менш як десятьма відсотками акцій.
Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності акціонерного товариства встановлюється статутом товариства і законом.
Витрати, пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються на осіб, на вимогу яких проводиться аудиторська перевірка, якщо загальними зборами акціонерів не буде ухвалене рішення про інше.