84.Заходи оперативного впливу на порушника цивільних прав та їх види.

Під заходами оперативного впливу розуміються такі юридичні засоби правоохоронного характеру, які застосовуються до порушника цивільних прав та обов'язків безпосередньо уповноваженою особою як стороною в цивільному правовідношенні без звернення за захистом права до компетентних державним чи громадським органам.

Види .

1. Заходи оперативного впливу, пов'язані з виконанням зобов'язань за рахунок боржника..

2. Заходи оперативного впливу, пов'язані із забезпеченням зустрічного задоволення.

3. Заходи оперативного впливу, пов'язані з відмовою вчинити певні дії в інтересах несправного контрагента (заходи відмовної характеру).

До них відносяться:

а) відмова від договору;

б) відмова від прийняття неналежного виконання;

в) відмова в зустрічному задоволенні через неналежне виконання зобов'язання.

85. Поняття особливості та функції цивільно0правової відповідальності.

Ц-П відповідальність - одна з форм державного примусу, пов'язану із застосуванням санкцій майнового 0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80"характеру, спрямованих на відновлення порушених прав і стимулювання нормальних економічних відносин юридично рівноправних учасників цивільного обороту

Можна виділити деякі специфічні риси (особливості) цивільно-правової відповідальності, що дозволяють відмежувати її від інших видів юридичної відповідальності та підкреслюють її цивільно-правовий характер.

це майновий характер, відповідності розміру відповідальності розміром заподіяної шкоди або збитків, застосування рівних за обсягом заходів відповідальності до різних учасникам майнового обігу за однотипні правопорушення.

Функції: Стимулююча  функція, Штрафна   функція, попередження правопорушень, Компенсаційна  функція,

86.Види цивільно-правової відповідальності.

Залежно від підстав виникнення розрізняють договірну та недоговірну відповідальність.

Договірна відповідальність виступає у вигляді санкції за порушення договору. Якщо боржник вчасно не передає речі, не виконує роботи або виконує їх неналежним чином, то він повинен відшкодувати кредиторові збитки, заподіяні таким невиконанням, а у випадках, передбачених законом або договором, - сплатити і неустойку. При цьому здебільшого вважається, що попереднє зобов´язання боржника залишилось, і кредитор має право вимагати його виконання.

Недоговірна відповідальність настає у разі заподіяння особою шкоди будь-якій іншій особі. Недоговірна відповідальність має місце тоді, коли відповідна санкція застосовується до правопорушника, який не перебуває у договірних відносинах з потерпілим.

алежно від характеру розподілу відповідальності кількох осіб розрізняють больову, солідарну і субсидіарну відповідальність.

Дольова відповідальність має місце тоді, коли кожний із боржників несе відповідальність тільки в тій частині, яка припадає на нього відповідно до законодавства або договору. Дольова відповідальність має значення загального права і застосовується тоді, коли законодавством або договором не встановлено солідарної або субсидіарної відповідальності. Частки, що припадають на кожного з відповідальних осіб, визнаються рівними, якщо законодавством або договором не встановлено інший їх розмір.

Солідарна відповідальність характеризується тим, що кредитор може вимагати відшкодування збитків як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. За чинним цивільним законодавством солідарна відповідальність настає лише у випадках, передбачених законом чи договором. Прикладом солідарної відповідальності, передбаченої законом, є відповідальність кількох осіб за спільне заподіяння шкоди.

Субсидіарна відповідальність (додаткова відповідальність) застосовується тоді, коли у зобов´язанні беруть участь два боржники, один з яких є основним, а другий - додатковим. Суть субсидіарної відповідальності полягає в тому, що перед тим, як звернутися з вимогою до додаткового боржника, кредитор повинен притягнути до відповідальності основного боржника.