- •Тема 1. Сутнісна характеристика товарного ринку
- •1.1. Сутність та основні риси ринку
- •1.2. Класифікація ринку
- •Контрольні питання
- •2.2. Функції інфраструктури товарного ринку в економіці України
- •Контрольні питання
- •Тести й завдання для самостійної роботи:
- •3.2.Характеристика основних видів посередників на товарному ринку
- •3.2.1. Принципи діяльності торгових посередників
- •3.2.2. Торгово-посередницька діяльність за договором
- •3.3.Основні види посередників з надання маркетингових послуг
- •3.4. Фінансові посередники на товарному ринку
- •Контрольні питання
- •Тести й завдання для самостійної роботи:
- •4.2. Основні фонди та капітальні вкладення торгово-посередницьких підприємств.
- •4.3. Оборотні кошти торгово-посередницьких підприємств.
- •4.4. Витрати обігу торгово-посередницьких підприємств
- •4.5. Організація праці й система її оплати на торгово-посередницьких підприємствах.
- •4.6. Показники ефективність торгово-посередницьких підприємств
- •Контрольні питання
- •Тести й завдання для самостійної роботи
- •3. Поточний товарний запас – це:
- •9. Оборотність оборотних коштів показує:
- •Тема 5. Макроорганізація оптової торгівлі План
- •5. 1. Суть і місце оптової торгівлі
- •5.2. Основні види оптової торгівлі
- •Види оптової торгівлі
- •Контрольні питання
- •5. Що розуміють під комерційною діяльністю оптового підприємства?
4.5. Організація праці й система її оплати на торгово-посередницьких підприємствах.
Продуктивність праці в ТПП розраховується як відношення обсягу складського товарообігу до кількості працівників зайнятих торгово-посередницькою діяльністю. До цих працівників відносяться працівники управління ТПП, відділень, баз, складів, магазинів та інших прирівняних до них підрозділів.
Необхідність вимірювання продуктивності праці у вартісному виразі, а не за фізичним обсягом реалізованої продукції пояснюється великою різноманітністю товарного асортименту.
Зростання продуктивності праці пов'язане з організацією зарплати, що визначає ступінь матеріальної зацікавленості працівників. Відповідність системи зарплати принципу розподілу за кількістю та якістю праці сприяє зростанню обсягів виробничої діяльності та продуктивності праці.
В основу організації зарплати в ТПП встановлені два взаємопов'язаних елементи: тарифна система і схеми посадових окладів.
Тарифна система, яка є головним інструментом обліку якості праці та віддзеркалення його в заробітній платні, є сукупністю нормативів, за допомогою яких визначаються розміри місячних окладів і тарифних ставок кожної категорії працівників залежно від якості, кількості, кваліфікації та умов праці. Основними елементами тарифної системи є тарифно-кваліфікаційні довідники, тарифні сітки, ставки та схеми окладів, районні коефіцієнти до заробітної платні.
Тарифна сітка – враховує умови і складність виконаних робіт, визначає диференціацію оплати праці різних за ступенем кваліфікації працівників. Базою для диференціації зарплати робітників є ставка працівника 1-го розряду (виражена в грошовій формі оплата якнайменше кваліфікованої праці за одиницю часу (година, день, місяць)). Тарифна ставка працівника зростає відповідно до зростання коефіцієнта.
Існують такі основні форми оплати праці:
Відрядна форма:
Пряма відрядна платня праці – на підставі норм часу або норм вироблення, за кожну нормовану одиницю роботи встановлюється відрядна розцінка.
Прогресивно-відрядна платня праці – за одну й ту ж роботу встановлюються різні розцінки. За нормовану величину встановлюється одна розцінка, а за різні рівні її перевиконання підвищені тарифи.
Відрядно-преміальна – це теж пряма відрядна форма оплати праці плюс премії за добрі результати праці.
Почасова форма:
Пряма почасова форма оплати праці – заробітна платня виплачується за одиницю відпрацьованого часу відповідно до кваліфікації та посади.
Почасово-преміальна форма оплати праці – оплата за відпрацьований час плюс премії за виконання й перевиконання показників.
Чисельність працівників ТПП визначається виходячи з плану складського товарообігу, розвитку мережі складських об'єктів, а також обсягу додаткових послуг, які надаються споживачам.
Чисельність робітників на місцях обслуговування, на яких здійснюються роботи з управління й обслуговування підйомно-транспортного обладнання, розраховується на підставі норм обслуговування цього обладнання за формулою (4.11.):
, (4.11.)
де: Ч – середня кількість робітників;
а – кількість працюючих агрегатів;
Ча – кількість робітників, необхідних для обслуговування одного агрегату протягом зміни (норма обслуговування);
с – кількість змін у добу;
ta – число діб роботи агрегату в плановому періоді;
tф – фактичне число днів роботи.
Розрахунок чисельності робітників на робочих місцях:
, (4.12.)
де: Ч – необхідна кількість робітників;
м – кількість робочих місць;
з – кількість змін;
tэф. – ефективний робочий час, %.
Відсоток ефективного робочого часу розраховується шляхом розподілу фактичної кількості робочих днів у планованому періоді на номінальний час, визначений по балансу робочого часу одного робітника.