Види оптової торгівлі

Світова практика виділила такі видиоптової торгівлі:

1) торгівля через оптову закупівельну мережу, до якої належать біржі, ярмарки, аукціони, оптові продовольчі ринки;

2) торгівля за прямими виробничими зв’язками;

3) оптова торгівля сировиною і матеріалами. Даний вид оптової торгівлі, у свою чергу, включає:

- оптову торгівлю із централізованою доставкою товарів;

- оптову торгівлі з отриманням товарів у постачальника;

4) оптова торгівля «Cash – and - Carry» з оплатою готівкою до приймання і транспортування товару покупцем (оптова торгівля за методами самообслуговування). Даний вид оптових продаж здійснюється постійним споживачам, які комплектують свої замовлення на складі за методом самообслуговування. Клієнт здійснює відвантаження і вивіз товару самостійно;

5) оптова торгівля зі стелажів «Rack Jobber». Великі підприємства роздрібної торгівлі надають оптовому торговцю торгові зали зі стелажами або площі на стелажах. Цим знімається навантаження з роздрібного торговця і доповнюється його асортимент.

За асортиментом розрізняють такі види оптової торгівлі:

1. оптова торгівля товарами широкого асортименту;

2. спеціалізована оптова торгівля.

У реальному ринковому середовищі до основних форм організації оптово торгівлі на товарному ринку належать:

1) пряма оптова торгівля;

2) непряма оптова торгівля.

Операції прямої реалізації товарів здійснюють виробники без залучення посередників. Пряма форма оптової реалізації товарів виробником має ряд переваг:

• краще вивчається ринок своїх товарів, підтримується тісна співпраця з основними споживачами;

• проводяться наукові дослідження, направлені на поліпшення якості продукції, що випускається;

• прискорюється цикл реалізації, а, отже, оборот капіталу, що дозволяє збільшити загальну суму прибутку.

Разом з тим, пряма форма оптової реалізації товарів збільшує витрати виробника, оскільки він вимушений створювати дорогі запаси товарів, забезпечувати їх зберігання і продаж конкретним споживачам. Тому тільки великим конкурентоспроможним підприємствам під силу самостійно здійснювати реалізацію своїх виробів.

Для здійснення прямої оптової реалізації товарів промислового призначення можуть використовуватися:

1. власні регіональні збутові філіали – за допомогою цих філіалів підприємство-виробник має можливість зберігати продукцію і контролювати процес її реалізації. Регіональні збутові філіали стають засобом прямої дії на ринок, при цьому частину торгового прибутку одержують промислові підприємства. Фахівці, що працюють за штатом філіалу, надають своїм клієнтам кваліфіковані консультації, що не під силу звичайним оптовим фірмам. Багато підприємств реалізують через свої збутові філіали новий вид продукції;

2. склад своєї продукції у споживача – такий метод реалізації поширений у розвинених країнах у тих випадках, коли замовник купує у постачальника продукцію більш ніж на 100 тис. доларів США щорічно;

3. власні збутові контори, які звичайно розташовуються у виробничих приміщеннях і не створюють запасів;

4. власна роздрібна мережа, наприклад, нафтові компанії продають бензин через власну мережу автозаправних станцій; виробники одягу, взуття реалізують свою продукцію через власні магазини;

5. оптовий ринок;

6. оголошення в газетах і журналах з купонами для відповідей.

Серед форм непрямої оптової реалізації товарів найбільшого поширення набула оптова торгівля через незалежні оптові організації. У різних сферах діяльності незалежні оптові організації називаються по-різному:

• Оптові фірми

• Комерційно-посередницькі фірми

• Комерційно-посередницькі компанії

• Дистриб’ютори.

Оптові організації виступають у ролі сполучної ланки між виробником і численними споживачами, допомагають підприємствам-виробникам проникати на нові ринки збуту. Оптові організації займаються реалізацією стандартних видів промислової продукції, що не вимагає технічного обслуговування. Більшість великих оптових фірм видають власні каталоги, мають власні демонстраційні зали. Оптові організації продають товари, в основному, підприємствам роздрібної торгівлі, а посередницькі – конкретним покупцям. Дистриб’ютори товарів виробничо-технічного призначення продають товари, переважно, підприємствам-споживачам.