4.6. Показники ефективність торгово-посередницьких підприємств
Доходи ТПП формуються за рахунок націнок і знижок, які надаються постачальниками та споживачами за послуги з реалізації продукції, а також платня за надані підприємствам додаткові послуги з підготовки продукції до виробничого споживання, надходжень засобів від транспортних послуг, тарифів, зборів і виручки від реалізації.
Націнки і знижки, в основному, встановлюються у відсотках до оптової ціни, продукції, яка реалізується. Їх розмір залежить від витрат на транспортування і зберігання продукції та рівня цін.
Існують такі види націнок і знижок:
Транзитні націнки і знижки стягуються ТПП у цілях відшкодування своїх витрат, що пов'язані з організацією просування матеріалів і устаткування від постачальників до споживачів.
Складські націнки використовуються ТПП на відшкодування витрат щодо завезення матеріалів і устаткування на бази та в магазини, на сплату відсотків за кредит, зарплату складських працівників, на складське господарство, а також апарату управління баз, складів, магазинів.
Торгова знижка, коли ТПП одержують матеріали за роздрібними цінами та постачальник надає їм знижку.
Транспортні знижки – можуть надаватися ТПП з боку транспортних фірм.
Планування доходів здійснюється роздільно за кожним видом товарообігу транзитному, складському та ін. Доходи ТПП найбільш точно визначаються методом прямого рахунка: шляхом множення того або іншого виду товарообігу на діючий розмір націнки або знижки.
За відсутності даних про структуру товарообігу немає можливості розрахувати доходи прямим рахунком, тому доходи плануються виходячи з середньої ставки.
Середня прибуткова ставка визначається дослідно-статистичним методом. Спочатку визначається очікуване виконання плану товарообігу за його структурою й очікуваний розмір доходів від товарообігу за всіма його видами в звітному році. Потім визначається середня прибуткова ставка (Сдс) (4.13.):
,
(4.13.)
де: До – очікувана сума доходів;
Тскл. – сума товарообігу.
Доходи ТПП утворюються також за рахунок позареалізаційних доходів – це доходи від оренди майна, відсотків за акціями, облігаціями, а також одержані від інших організацій пені й штрафи. Деякі ТПП мають інші доходи, тобто доходи за надані на сторону послуги своїм транспортом і механізмами, доходи від житлово-комунального господарства.
У даний час найбільш узагальнювальним критерієм оцінки роботи підприємств може виступати прибуток. Підвищення ефективності виробництва, зниження собівартості продукції та зростання продуктивності праці є основними шляхами збільшення прибутку.
Прибуток ТПП визначається як різниця між сумою доходів і величиною витрат обігу.
Прибуток ТПП використовується на такі цілі: на утворення фондів розвитку ТПП; соціально-культурних заходів і житлового будівництва; матеріального заохочення працівників; фінансування витрат на капітальне будівництво; покриття витрат на приріст нормативу оборотних коштів; погашення кредитів та інші заходи, передбачені фінансовим планом. У абсолютній сумі прибуток не дає повної картини ефективності роботи того або іншого ТПП. Тому, окрім абсолютної величини прибутку для оцінки діяльності ТПП, використовується відносний показник – рівень рентабельності. Він показує прибуток, який отримується на 1 грн. витрат.
Рівень рентабельності розраховується за такою формулою (4.14.):
,
(4.14.)
де: Ур – рівень рентабельності, %;
П – розрахунковий прибуток, грн.;
И – витрати обігу, грн.
Можна розраховувати рентабельність по балансовому прибутку та по прибутку від реалізації. Рентабельність ТПП може бути розрахована також як відношення прибутку до товарообігу (у відсотках). Інший спосіб розрахунку рентабельності – відношення прибутку до середньорічної вартості основних фондів і оборотних коштів (у відсотках). Рентабельність характеризує прибуток, який отримано на 1 грн., що вкладена в основні фонди ТПП.
До основних заходів щодо збільшення доходів і підвищення рентабельності відносяться: зростання обсягів товарообігу, зниження витрат обігу, підвищення продуктивності праці, поліпшення використовування основних і оборотних фондів.
Система показників, які характеризують ефективність комерційної діяльності торгового підприємства включає: узагальнювальні показники ефективності діяльності підприємства, показники ефективності використовування основних фондів і власного капіталу, матеріально-оборотних коштів, робочої сили, ефективності поточних витрат.
При визначенні ефективності діяльності торгового підприємства необхідно враховувати чисельність працівників і заробітну платню. При аналізі важливе значення придбаває встановлення співвідношення обсягу реалізації товарів, валового доходу і витрат обігу, які доводяться на одного працюючого. Дані показники слід покращувати шляхом удосконалення торгово-технологічних процесів, що ведуть до зниження чисельності працівників і витрат на зарплату.
Відносні показники і рентабельність визначаються в цілях виявлення ефективності використовування торговим підприємством своїх ресурсів. У міру зростання інфляції, конкуренції і зростання вартості капіталу подібна аналітична робота служить важливим інструментом для оцінки ефективності комерційної діяльності.
Критерієм соціальної ефективності є фінансування витрат на соціальні потреби і матеріальне стимулювання колективу торгового підприємства із засобів фонду споживання, утворюваного за рахунок чистого прибутку.
Таким чином, на основі аналізу економічних показників і чинників, що впливають на них, можна об'єктивно оцінити загальну ефективність комерційної діяльності торгового підприємства.