Контрольні питання

1. Що таке інфраструктура товарного ринку?

2. Які елементи інфраструктури товарного ринку ви знаєте?

3. Охарактеризуйте кожен елемент інфраструктури товарного ринку в сучасних умовах.

4. Які функції виконує інфраструктура товарного ринку?

5. Які умови склалися для розвитку інфраструктури товарного ринку в Україні?

6. Охарактеризуйте нові тенденції в розвитку інфраструктури товарного ринку?

7. У чому роль і місце біржової торгівлі в інфраструктурі товарного ринку?

8. У чому особливість таких елементів інфраструктури, як: аукціони, виставки і ярмарки?

9. Яка роль організацій інфраструктури в розвитку товарного ринку?

10. Які тенденції намітилися в розвитку підприємств торгівлі?

Тести й завдання для самостійної роботи:

1. Ярмарок – це:

1. Публічний продаж товарів, що володіють специфічними властивостями.

2. Особливий ринок, створений у визначеному місці.

3. Тимчасовий , періодично організований торг, на якому промислові та торгівельні підприємства, фізичні та юридичні особи здійснюють купівлю-продаж товарів.

2. Основна мета ярмаркових торгів:

1. Оптовий продаж товарів.

2. Укладання договорів і контрактів між продавцем і покупцями.

3. Усі наведені відповіді.

3. Предметом діяльності ярмарки є:

1. Послуги щодо укладання угод.

2. Удосконалювання процесу оптової торгівлі.

3. Інформація про кон'юнктуру ринку.

4. Організація реклами.

5. Усі наведені відповіді.

4. Яка мета виставки – продажу?

1. Демонстрація і представлення, з наступною реалізацією нових видів продукції.

2. Підготовка новітньої інформації про товари-новинки.

3. Створення умов для встановлення ділових контактів з потенційними покупцями.

5. Які фактори сприяють успіху виставки для учасника?

1. Власний товар повинен відповідати темі виставки.

2. Присутність товару в переліку товарів організатора виставки.

3. Орієнтація на цільові групи.

4. Усі приведені відповіді.

6. Об'єктами аукціонної торгівлі є:

1. Товари повсякденного попиту.

2. Товари пасивного попиту.

3. Товари з унікальними властивостями.

4. Товари імпульсивного попиту.

5. Усі перераховані товари.

7. Аукціони – це:

1. Публічний продаж, підчас якого товар купується особою, що запропонувала за нього найвищу ціну.

2. Це особливі ринки, створені у визначених місцях, для продажу з публічного торгу товарів, що володіють специфічними властивостями, у заздалегідь обумовлений час.

3. Усі наведені відповіді.

8. Який документ засвідчує право підприємства займатися аукціонною торгівлею ?

1. Статут підприємства.

2. Договір між аукціонником і аукціонером.

3. Джентельменська угода.

4. Усі наведені відповіді.

9. До якого елемента комплексу комунікацій можна віднести виставки:

1. Реклама.

2. «Паблік рилейшенз».

3. Особистий продаж.

4. Стимулювання збуту.

Тема 3. Принципи та особливості діяльності маркетингових посередників на товарному ринку.

План

3.1.Організація діяльності маркетингових посередників на товарному ринку

3.2.Характеристика основних видів торгових посередників на товарному ринку.

3.2.1. Принципи діяльності торгових посередників

3.2.2. Торгово-посередницька діяльність за договором

3.3. Основні види посередників з надання маркетингових послуг

3.4. Фінансові посередники в інфраструктурі товарного ринку

3.1. Організація діяльності маркетингових посередників на товарному ринку

Широка мережа маркетингових посередників є невід'ємним елементом інфраструктури товарного ринку будь-якого регіону. Залежно від видів діяльності виділяють такі структури маркетингових посередників: торгові, страхові, транспортні, кредитно-фінансові, рекламні та консалтингові фірми. З метою підвищення ефективності своєї діяльності та забезпечення комплексності послуг посередником може виступати асоціація або інше організаційне об'єднання, яке пропонує ряд взаємопов'язаних позицій. Наприклад, обслуговування процесу руху товару: транспортування, складування, реклама, страхування, охорона, митні процедури й т.ін. Це забезпечує скорочення витрат посередників, знижує вартість їх послуг, підвищує оперативність посередницької діяльності.

Посередники є юридично незалежною від виробників і споживачів стороною. Між собою вони пов'язані договірними відносинами. Не дивлячись на те, що посередники беруть за свої послуги певну винагороду, їх участь у каналах розподілу товарів надає виробникам (продавцям) і покупцям товарів і послуг такі переваги:

• постійно знаходячись у ринковій атмосфері, вивчаючи і аналізуючи кон'юнктуру ринку, особливо попит та пропозицію на товари й послуги, посередники можуть орієнтуватися на виробників за такими критеріями, як асортимент, якість товарів і послуг;

• діючи в певному секторі ринку та спеціалізуючись на певному асортименті товарів і послуг, посередники швидко можуть знайти фірми, які зацікавлені в придбанні таких товарів, забезпечуючи тим самим прискорення оборотності виробничого і торгового капіталу;

• розміщуючись на території країни та за її межами, вони забезпечують ефективний зв'язок великих фірм-виробників з невеликими торговими підприємствами (покупцями), що забезпечує рівномірність розподілу товарів, збільшує об'єми реалізації й рекламує виробника;

• у окремих випадках посередники вкладають у сферу обігу власний капітал, тобто авансують виробників товарів і послуг, створюючи їм умови для підвищення об'ємів виробництва, розширення асортименту, тим самим збільшують прибуток за рахунок оборотності виробничого капіталу;

• виконуючи великий обсяг заходів щодо рекламування товарів фірм- виробників, посередники формують імідж фірми, підвищують конкурентоспроможність товарів, розширюють канали збуту, зменшують час товарного обігу, скорочують терміни поставок

• посередники підвищують конкурентоспроможність товарів за технічним рівнем та якістю, здійснюючи передпродажну доробку товарів, проводять виставки-продажі, постійну демонстрацію товарів, стимулюють об'єми реалізації системою знижок, забезпечують технічне обслуговування в гарантійний та післягарантійний періоди;

• окремі посередники можуть приймати на себе фінансові гарантії виконання платіжних та інших зобов'язань сторін, що сприяє збільшенню товарного обміну, підвищує його надійність, збільшує об'єми транзитних поставок; погоджуючи з продавцями та споживачами, посередники можуть сприяти організації транспортування вантажів, їх страхуванню, зняттю митних обмежень та зберіганню.

В умовах цивілізованої економіки діє ринковий закон, який полягає у тому, що продавці й покупці товарів використовують канали розподілу товарів за участю посередників тільки в тих випадках, коли винагорода, яка виплачується посередникам, нижча, ніж можливі витрати продавців і покупців при самостійній організації ними збуту або закупівель необхідних товарів.

Маркетингові посередники – це фірми, які допомагають компанії в просуванні, збуті та розповсюдженні її товарів серед клієнтури. До яких відносяться:

• Торгові посередники – ділові фірми, які допомагають компанії підшукувати клієнтів і безпосередньо продавати їм товари.

• Фірми-фахівці з організації руху товару - допомагають компанії створювати запаси своїх виробів і просувати їх від місця виробництва до місця призначення (рис.3.1.).

• Агентства з надання маркетингових послуг – фірми маркетингових досліджень, рекламні агентства організації засобів реклами і фірми консультантів з маркетингу – допомагають компанії точніше націлювати і просувати її товари на відповідні для них ринки.

• Фінансові посередники - банки, кредитні, страхові компанії та інші організації, що допомагають фірмі фінансувати операції й страхувати себе від ризику у зв'язку з покупкою або продажем товарів.

Маркетингові посередники здійснюють основні принципи маркетингової діяльності.

Маркетингова діяльність - це, перш за все, проведення досліджень щодо наявності, потенційного розміру ринку будь-якого товару, способів виходу на ринок і закріплення на ньому.

Рис. 3.1. Класифікація оптових посередників

Маркетингові дослідження проводяться за винагороду маркетинговими фірмами за заявкою державних органів, зовнішньоторговельних відомств, комерційних підприємств. Зрозуміло, що вивчення ринку вимагають не тільки виробничі підприємства або підприємства, які надають послуги. Без знання ринку, без додаткових заходів неможлива діяльність жодного процвітаючого банку, торгового будинку, страхової компанії, інвестиційного фонду.

Спеціалізовані вітчизняні маркетингові фірми мають невелику питому вагу в інфраструктурі ринку. Доречніше говорити про маркетингові послуги різними інститутами ринку (наприклад, рекламними агентствами, консалтинговими та іншими фірмами, соціологічними службами та ін.). Крім того, великі вітчизняні виробничі та торгові підприємства мають власні служби маркетингу, які займаються конкретними питаннями дослідження ринків і організації збутової діяльності. Іноземні ж фірми, які зацікавлені у вивченні певних ринків, віддають перевагу послугам міжнародних маркетингових і консалтингових фірм, які мають значний досвід у дослідженні зовнішніх (експортних) ринків.