- •45-Річчю кафедри
- •Тема 1. Філософія, її предмет і роль в житті людини та суспільства
- •Світогляд, його структура та історичні типи
- •Специфіка філософії як форми світогляду. Філософія та наука
- •Основні питання філософії та її структура
- •Основні функції філософії
- •Першоджерела до вивчення теми Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія
- •Декарт р. Начала философии
- •Кант и. Логика
- •Маркс к. Передовица в № 179 "Кölnische Zeitung"
- •Энгельс ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии
- •Рассел б. История западной философии.Введение
- •Бердяев н.А.Философия свободы. Смысл творчества
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Модуль і. Історичні типи філософії
- •Тема 2. Антична філософія, її космоцентрична спрямованість
- •Загальна характеристика античної філософії
- •Таблиця 1.
- •Таблиця 2.
- •Космогонічні і натурфілософські ідеї досократиків
- •Класичний період античної філософії
- •Таблиця 3.
- •Таблиця 4.
- •Елліністичний та римський період
- •ПЕршоджерела до вивчення теми Эпикур. «Эпикур приветствует Менекея»
- •Таблиця 5.
- •Сенека а.Л. О счастливой жизни
- •Эпиктет. В чем наше благо
- •План семінарського заняття:
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 3. Філософія середньовіЧчя та доби відродження
- •Філософія епохи Середньовіччя
- •Таблиця 6.
- •Таблиця 7.
- •Таблиця 8.
- •Таблиця 9.
- •Головні риси філософії епохи Відродження
- •Першоджерела до вивчення теми Аквинский ф. Сумма теологии
- •Аквинский ф. Сумма против язычников
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 4. Філософія нового часу
- •Передумови та основні риси філософії Нового часу
- •Проблема методу наукового дослідження в філософії хvіі ст.
- •Таблиця 10.
- •Таблиця 11.
- •Філософія епохи Просвітництва
- •Німецька класична філософія
- •Таблиця 12.
- •Філософія марксизму.
- •Першоджерела до вивчення теми Бэкон ф. Новый органон
- •Декарт р. Рассуждение о методе для хорошего направления разума и отыскания истины в науках
- •Кондорсе ж. А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума
- •Кант и. Ответ на вопрос: что такое Просвещение?
- •Кант и. Основы метафизики нравственности
- •Энгельс ф. Анти-Дюринг. Введение
- •Маркс к. Капитал. Предисловие ко второму изданию
- •Маркс к.Экономическо-философские рукописи 1844 г.
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 5 . Філософська думка в Україні в контексті світової філософії
- •Основні етапи розвитку філософської думки в Україні
- •Філософське вчення Григорія Сковороди
- •Філософія п.Юркевича
- •Першоджерела до вивчення теми Сковорода г. Диалог: имя ему - потоп Змиин. Начальная дверь к христианскому добронравию
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 6. Тенденції розвитку сучасної світової філософії
- •Філософія неопозитивізму і постпозитивізму
- •Допарадигмальний період:
- •Період «нормальної науки»:
- •Криза нормальної науки:
- •Наукова революція:
- •Прагматизм
- •Герменевтика
- •Філософія життя
- •Філософські проблеми психоаналізу: фрейдизм та неофрейдизм
- •Філософія екзистенціалізму
- •Соціально-критичний напрямок у філософії XX столітті: філософія «неомарксизму»
- •Постмодернізм
- •Першоджерела до вивчення теми Жан Поль Сартр. Экзистенциализм - это гуманизм
- •Камю а. Эссе об абсурде. Миф о Сизифе
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Модуль іі. Основні проблеми філософІї
- •Тема 7. Філософський зміст проблеми буття. Діалектика буття
- •Буття як вихідна категорія філософії
- •Буття як загальний зв’язок та взаємодія. Ідея розвитку
- •Категорії діалектики
- •Закони діалектики
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 8. Гносеологія. Основний зміст пізнавальної діяльності
- •Сутність пізнавального процесу та проблема пізнаваності світу
- •Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні
- •Філософська теорія істини. Діалектика абсолютної та відносної істини
- •Наукове пізнання: рівні, форми, методи
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів та доповідей
- •Тема 9. Логіка: Закони і форми правильного мислення.
- •Логіка як наука про закони і форми правильного мислення
- •Поняття як форма мислення
- •Судження
- •Основні формально-логічні закони
- •Умовивід як форма мислення
- •Індуктивні умовиводи
- •Умовиводи за аналогією
- •Елементи теорії аргументації.
- •План семінарського заняття
- •Становлення філософських уявлень про людину
- •Багатовимірність людського буття: співвідношення біологічного і соціального в людині
- •Свідомість як фундаментальна властивість людини
- •Поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Структура особистості
- •Соціалізація особистості: етапи, механізми, форми
- •Першоджерела до вивчення теми Хосе Ортега-и-Гассет. Человек и люди
- •Фромм э. Бегство от свободы
- •Х.Ортега-и-Гассет. О спортивно-праздничном чувстве жизни
- •Франкл в. Человек в поисках смысла
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 11. Суспільство та його філософський аналіз
- •Специфіка соціальної дійсності та її пізнання. Об’єктивне та суб’єктивне в суспільному процесі
- •Суспільство як система. Духовне життя суспільства
- •Філософія історії як напрям філософського знання. Проблема суспільного прогресу
- •Першоджерела до вивчення теми Маркс к. К критике политической экономии. Предисловие
- •Маркс к., Энгельс ф. Немецкая идеология
- •Гегель г. В. Ф. Философия истории
- •Печчеи а. Человеческие качества
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Модуль ііі. Основи Етичних знань
- •Тема 12. Етика як наука про мораль
- •Предмет та специфіка етики, її структура
- •Сутність моралі та особливості її функціонування
- •Проблема морального вибору, співвідношення моральної мети і засобів
- •Тема 13. Історичні форми моралі і проблема морального прогресу.
- •Основні етапи історичного розвитку моралі
- •Моральний прогрес: ілюзія чи реальність?
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів і повідомлень
- •Тема 14. Основні категорії етики
- •Добро і зло
- •Свобода та відповідальність
- •Обов’язок і совість
- •Честь і гідність
- •Страждання та співчуття
- •Сенс життя та щастя
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів і повідомлень
- •Тема 15: Проблеми прикладної етики
- •Професійна етика. Етика бізнесу
- •Етикет як морально-естетична культура спілкування
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Глосарій:
- •Список рекомендованої літератури:
- •Тема 5. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- •Тема 6. Тенденції розвитку сучасної світової філософії
- •До теми 7. Філософський зміст проблеми буття. Діалектика буття
- •До теми 8. Гносеологія: основний зміст пізнавальної діяльності
- •До теми 10: Людина та її буття як предмет філософського осмислення
- •До теми 11. Суспільство та його філософський аналіз
- •До тем 12-15: Етика як наука про мораль. Історичні форми моралі і проблема морального прогресу. Основні категорії етики. Проблеми прикладної етики.
Світогляд, його структура та історичні типи
Перед кожною людиною постають питання, які є предметом вивчення філософії. По-перше, це питання щодо сутності світу: як влаштований світ? чи розвивається він за певними законами? хто або що визначає ці закони? яке місце у світі належить закономірності, а яке - випадковості? По-друге, це питання, що стосуються сутності людини та її становища у світі, можливостей і перспектив її буття: смертна людина чи безсмерта? може людина дізнатися про своє призначення в цьому світі чи це для неї неможливо? чи існують межі людського пізнання? що є істина? По-третє, кожну людини також хвилюють і морально-етичні проблеми: що таке совість, честь, обов’язок, відповідальність і справедливість? чи можна провести чітку розмежувальну лінію між добром і злом? в чому сенс життя? Усі вищеназвані проблеми виражають глибокі світоглядні потреби людини.
Що ж таке світогляд? Світогляд - це сукупність поглядів, принципів, оцінок, які визначають цілісне уявлення людини про світ, її місце в ньому, розуміння та оцінку людиною сенсу свого життя та діяльності. Світогляд - це сукупність узагальнених наукових, філософських, соціально-політичних, правових, моральних, релігійних, естетичних орієнтацій, переконань, ідеалів.
Світогляд має складну структуру, включаючи такі основні компоненти:
- пізнавальний - це узагальнене знання про світ - картина світу;
- ціннісно-нормативний – цінності, тобто поширені у суспільстві уявлення про основні життєві цілі та способи їх досягнення, ідеали, норми; одне з головних призначень світогляду полягає не тільки в тому, щоб дати людині опору в вигляді узагальнених знань, але і в тому, щоб дати людині можливість керуватися певними суспільними ціннісно-нормативними регуляторами (цінність як фундаментальна категорія розглядалась нами в курсі “Культурологія”);
- емоційно-вольовий – щоб знання, цінності і ідеали реалізувалися в практичних вчинках і діях, необхідно їх перетворення в особисті переконання, вірування, вироблення певної психологічної настанови на готовність діяти.
Крім того, у світогляді, в залежності від співвідношення інтелектуального і емоційного досвіду людей, виділяються: світорозуміння - пізнавально-інтелектуальний рівень; світовідчуття - емоційно-психологічний рівень. Іншими словами, в формуванні світогляду бере участь не тільки холоднокровна робота розуму, але й людські емоції. Життя в природному і суспільному світі породжує у людей складну гаму почуттів, переживань. В настроях відображаються обставини життя людей, відмінність їхнього соціального положення, національні особливості, тип культури, індивідуальні долі, темперамент, вік, стан здоров’я. Емоційний настрій може бути радісним або похмурим, егоїстичним або повним душевної щедрості.
На жаль, для XX сторіччя характерно порушення рівноваги між емоційною і раціональною складовими сприйяття світу на користь останньої. Небачене прискорення науково-технічного прогресу породило гіпертрофоване уявлення про абсолютний пріоритет природничонаукових і технічних досягнень перед гуманітарними, логічного пізнання перед емоційно-чуттєвим, речового багатства над духовним, що несе серйозну загрозу цілісності особистості. Ця проблема знайшла своє відображення в творах М.Бердяєва, Е.Фромма, А.Швейцера та інших видатних мислителів ХХ століття, з якими Ви вже знайомились в курсі “Культурологія”.
В залежності від ступеню пізнавальної глибини, логічної послідовності, інтелектуальної сили аргументів розрізняються два рівні світогляду:
- життєво-повсякденний - складається стихійно і базується на здоровому глузді, повсякденному досвіді, його ще називають життєвою філософією; на цьому рівні світогляд вкрай неоднорідний, знаходиться під впливом національних, релігійних традицій, характеру професійної діяльності; емоції в ньому переважують розум;
- теоретичний – більш систематизований комплекс уявлень, оцінок, настанов, що забезпечують цілісне бачення та усвідомлення світу і місця в ньому людини; відрізняється глибокою продуманістю та обґрунтованістю; до цього рівня, поряд з наукою, належить і філософія.
Світогляд є особистісним знанням, постає у формі переконань, сукупності смислів, ідеалів, що впливають на соціальну орієнтацію людини, вибір нею свого місця в суспільстві, її спосіб життя. Усе прожите життя конкретної людини є, наприклад, індивідуальною відповіддю на питання типу: що таке щастя, любов, дружба?
Таким чином, світогляд - інтегральне духовне утворення, що являє собою узагальнену систему поглядів на світ в цілому і на місце людини в ньому і спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки. Центральним питанням всякого світогляду є взаємовідношення “людина - світ”.
Життя людей у суспільстві носить історично обумовлений характер. Виходячи з принципу історизму і стилю мислення, розрізняють три типи світогляду: міф, релігію, філософію. Ще задовго до виникнення філософії люди знаходили відповіді на найважливіші питання свого буття в міфології і релігії. Ці форми світогляду відрізняються своєрідним трактуванням явищ оточуючого світу і самої людини. В курсі культурології Ви досить детально аналізували сутність міфологічного та релігійного світогляду, тому характеристика цих форм буде дуже стислою.
Історично першою спробою в умовах первісного суспільства дати відповідь на світоглядні питання людей був міф - духовний регулятор життя родового суспільства. Метафорична форма викладу думки, злиття уяви, фантазії з самою реальністю, олюднення природи та відсутність рефлексії дають нам підставу розглядати цей тип світогляду як емоційно-образну свідомість епохи “дитинства” людства.
Релігійний світогляд є також одним з варіантів пошуку смислу світу, одна із спроб його розуміння. Релігія, що виступає другим історичним типом світогляду, базується на вірі в Бога, тобто прийнятті відповідних положень божественного ”одкровення” без доказів. Саме віра, а не знання є основою релігійного світогляду.