- •45-Річчю кафедри
- •Тема 1. Філософія, її предмет і роль в житті людини та суспільства
- •Світогляд, його структура та історичні типи
- •Специфіка філософії як форми світогляду. Філософія та наука
- •Основні питання філософії та її структура
- •Основні функції філософії
- •Першоджерела до вивчення теми Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія
- •Декарт р. Начала философии
- •Кант и. Логика
- •Маркс к. Передовица в № 179 "Кölnische Zeitung"
- •Энгельс ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии
- •Рассел б. История западной философии.Введение
- •Бердяев н.А.Философия свободы. Смысл творчества
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Модуль і. Історичні типи філософії
- •Тема 2. Антична філософія, її космоцентрична спрямованість
- •Загальна характеристика античної філософії
- •Таблиця 1.
- •Таблиця 2.
- •Космогонічні і натурфілософські ідеї досократиків
- •Класичний період античної філософії
- •Таблиця 3.
- •Таблиця 4.
- •Елліністичний та римський період
- •ПЕршоджерела до вивчення теми Эпикур. «Эпикур приветствует Менекея»
- •Таблиця 5.
- •Сенека а.Л. О счастливой жизни
- •Эпиктет. В чем наше благо
- •План семінарського заняття:
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 3. Філософія середньовіЧчя та доби відродження
- •Філософія епохи Середньовіччя
- •Таблиця 6.
- •Таблиця 7.
- •Таблиця 8.
- •Таблиця 9.
- •Головні риси філософії епохи Відродження
- •Першоджерела до вивчення теми Аквинский ф. Сумма теологии
- •Аквинский ф. Сумма против язычников
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 4. Філософія нового часу
- •Передумови та основні риси філософії Нового часу
- •Проблема методу наукового дослідження в філософії хvіі ст.
- •Таблиця 10.
- •Таблиця 11.
- •Філософія епохи Просвітництва
- •Німецька класична філософія
- •Таблиця 12.
- •Філософія марксизму.
- •Першоджерела до вивчення теми Бэкон ф. Новый органон
- •Декарт р. Рассуждение о методе для хорошего направления разума и отыскания истины в науках
- •Кондорсе ж. А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума
- •Кант и. Ответ на вопрос: что такое Просвещение?
- •Кант и. Основы метафизики нравственности
- •Энгельс ф. Анти-Дюринг. Введение
- •Маркс к. Капитал. Предисловие ко второму изданию
- •Маркс к.Экономическо-философские рукописи 1844 г.
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 5 . Філософська думка в Україні в контексті світової філософії
- •Основні етапи розвитку філософської думки в Україні
- •Філософське вчення Григорія Сковороди
- •Філософія п.Юркевича
- •Першоджерела до вивчення теми Сковорода г. Диалог: имя ему - потоп Змиин. Начальная дверь к христианскому добронравию
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 6. Тенденції розвитку сучасної світової філософії
- •Філософія неопозитивізму і постпозитивізму
- •Допарадигмальний період:
- •Період «нормальної науки»:
- •Криза нормальної науки:
- •Наукова революція:
- •Прагматизм
- •Герменевтика
- •Філософія життя
- •Філософські проблеми психоаналізу: фрейдизм та неофрейдизм
- •Філософія екзистенціалізму
- •Соціально-критичний напрямок у філософії XX столітті: філософія «неомарксизму»
- •Постмодернізм
- •Першоджерела до вивчення теми Жан Поль Сартр. Экзистенциализм - это гуманизм
- •Камю а. Эссе об абсурде. Миф о Сизифе
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Модуль іі. Основні проблеми філософІї
- •Тема 7. Філософський зміст проблеми буття. Діалектика буття
- •Буття як вихідна категорія філософії
- •Буття як загальний зв’язок та взаємодія. Ідея розвитку
- •Категорії діалектики
- •Закони діалектики
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 8. Гносеологія. Основний зміст пізнавальної діяльності
- •Сутність пізнавального процесу та проблема пізнаваності світу
- •Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні
- •Філософська теорія істини. Діалектика абсолютної та відносної істини
- •Наукове пізнання: рівні, форми, методи
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів та доповідей
- •Тема 9. Логіка: Закони і форми правильного мислення.
- •Логіка як наука про закони і форми правильного мислення
- •Поняття як форма мислення
- •Судження
- •Основні формально-логічні закони
- •Умовивід як форма мислення
- •Індуктивні умовиводи
- •Умовиводи за аналогією
- •Елементи теорії аргументації.
- •План семінарського заняття
- •Становлення філософських уявлень про людину
- •Багатовимірність людського буття: співвідношення біологічного і соціального в людині
- •Свідомість як фундаментальна властивість людини
- •Поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Структура особистості
- •Соціалізація особистості: етапи, механізми, форми
- •Першоджерела до вивчення теми Хосе Ортега-и-Гассет. Человек и люди
- •Фромм э. Бегство от свободы
- •Х.Ортега-и-Гассет. О спортивно-праздничном чувстве жизни
- •Франкл в. Человек в поисках смысла
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 11. Суспільство та його філософський аналіз
- •Специфіка соціальної дійсності та її пізнання. Об’єктивне та суб’єктивне в суспільному процесі
- •Суспільство як система. Духовне життя суспільства
- •Філософія історії як напрям філософського знання. Проблема суспільного прогресу
- •Першоджерела до вивчення теми Маркс к. К критике политической экономии. Предисловие
- •Маркс к., Энгельс ф. Немецкая идеология
- •Гегель г. В. Ф. Философия истории
- •Печчеи а. Человеческие качества
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Модуль ііі. Основи Етичних знань
- •Тема 12. Етика як наука про мораль
- •Предмет та специфіка етики, її структура
- •Сутність моралі та особливості її функціонування
- •Проблема морального вибору, співвідношення моральної мети і засобів
- •Тема 13. Історичні форми моралі і проблема морального прогресу.
- •Основні етапи історичного розвитку моралі
- •Моральний прогрес: ілюзія чи реальність?
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів і повідомлень
- •Тема 14. Основні категорії етики
- •Добро і зло
- •Свобода та відповідальність
- •Обов’язок і совість
- •Честь і гідність
- •Страждання та співчуття
- •Сенс життя та щастя
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів і повідомлень
- •Тема 15: Проблеми прикладної етики
- •Професійна етика. Етика бізнесу
- •Етикет як морально-естетична культура спілкування
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Глосарій:
- •Список рекомендованої літератури:
- •Тема 5. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- •Тема 6. Тенденції розвитку сучасної світової філософії
- •До теми 7. Філософський зміст проблеми буття. Діалектика буття
- •До теми 8. Гносеологія: основний зміст пізнавальної діяльності
- •До теми 10: Людина та її буття як предмет філософського осмислення
- •До теми 11. Суспільство та його філософський аналіз
- •До тем 12-15: Етика як наука про мораль. Історичні форми моралі і проблема морального прогресу. Основні категорії етики. Проблеми прикладної етики.
Філософські проблеми психоаналізу: фрейдизм та неофрейдизм
Важливу роль у формуванні сучасного погляду на людину відіграв у ХХ столітті фрейдизм. Вивчаючи курс культурології, Ви ознайомились з психоаналітичною концепцією походження культури і з основними теоретичними положеннями психоаналізу. Тому ми зупинимось лише на тих моментах, котрі не знайшли свого відображення в попередньому курсі.
Перш за все, слід зазначити, що Фрейд, предметом свого дослідження зробив несвідоме, на відміну від культу розуму, притаманного Новому часу. Він своїм вченням завдав найбільш сильного удару по самозакоханості людини, показавши, що свідоме Я не є господарем у власному домі, тим самим розвінчавши ілюзії гіпертрофованого раціоналізму. Свої основні ідеї Фрейд виклав у роботах “Я і Воно”, “Тотем і табу”, “Тлумачення сновидінь”, “Психопатологія повсякденного життя”. Як вже зазначалось, за Фрейдом, психіка людини складається немов би з трьох рівнів – Я, Воно, Над-Я.
Розумна частина нашої особистості – “Я” немовби балансує між «над-Я» і «Воно», знаходиться “між молотом і наковальнею”. Воно постає як “нещасне Я”. Згори на нього тиснуть вимоги суспільства – мораль, усякого роду обмеження; знизу – комплекси й інстинкти. Останні не можна цілком придушити або цілком підкорити «над-Я»; це, як правило, приводить до неврозів і навіть до розладу психіки. Страшна внутрішня напруга здатна зруйнувати людську особистість. Способом “розвантаження” психіки виступають форми сублімації; асобливо важливими її видами Фрейд вважає релігію і мистецтво.
Вчення Фрейда називають психоаналізом, тому що він, вживаючи процедуру психотерапії, ретельно розробляв методику ідентифікації проявів несвідомого, наприклад, через аналіз сновидінь, невимушених обмовок для того, щоб легалізувати заблоковану силу, хоча б в словах
Таким чином, за Фрейдом, енергія несвідомого багато в чому визначає роботу свідомості людини і її зовнішню поведінку. Хоча вплив фрейдизму на світову громадську думку у 20-30-і роки ХХ століття був величезний, але це надмірне акцентування дії в психіці людини, перш за все, та переважно сексуального інстинкту, викликало з боку багатьох вчених та мислителів негативну оцінку. Це привело, в кінцевому підсумку до виникнення неофрейдизму. Його основні представники – Карл Густав Юнг, Альфред Адлер, Еріх Фромм та інші.
Одним з найближчих соратників Фрейда і популяризатор його вчення швейцарський психолог, засновник аналітичної психології Карл Густав Юнг (1875-1961), пізніше виступив з критикою його вчення. З його погляду, несвідоме містить у собі не тільки особисте несвідоме, яке, за Фрейдом, є результатом життя індивіда, але і колективне несвідоме, яке походить із глибокого минулого як результат колективного досвіду людського роду і складається з архетипів – «прототипів-символів». Особливу увагу Юнг приділяє таким архетипам: “Персона”, “Тінь”, “Аніма”, “Анімус”, “Самість”.
Альфред Адлер (1870-1937), як і Юнг, не погодився з перебільшенням ролі сексуального в поведінці людей. Він підкреслив роль соціальних факторів у формування людини. Характер людини виростає з її «життєвого стилю», що є системою цілеспрямованих прагнень, які формується в дитинстві і реалізують потребу в перевазі над іншими, самоствердженні, компенсуючи почуття неповноцінності. Адлер вважав, що почуття неповноцінності бере свій початок у дитинстві. Дитина відчуває тривалий період залежності від батьків, що викликає глибоке переживання неповноцінності у порівнянні з іншими людьми. З цього починається тривала боротьба за досягнення переваги над оточуючими. Це прагнення переваги, за Адлером, є основною мотиваційною силою в житті людства. Фактично все, що робить людина, має за мету подолання відчуття власної неповноцінності і зміцнення почуття переваги. Але у окремих людей відчуття неповноцінності може стати надмірним. В результаті формується комплекс неповноцінності.
Основний представник неофрейдизму – Эріх Фромм (1900-1980), який сконцентрувався на перетворенні психоаналізу в соціальну філософію. Його погляди розглянуто в параграфі, присвяченому неомарксизму.