- •117. Національна, економічна і зовнішньоекономічна безпека країни та напрями її забезпечення.
- •116.Визначення конкурентоспроможності національної економіки: основні підходи та методики.
- •114. Основні теорії міжнародної конкурентоспроможності країни.
- •113. Внутрішньо та зовнішньо орієнтовані стратегії розвитку держави: основні складові їх формування, недоліки та переваги.
- •112. Стратегія розвитку національної економіки в умовах глобалізації: концептуальні засади та основні напрямки.
- •111. Міжнародні економічні та фінансові організації: необхідність і переваги співробітництва України з ними.
- •110. Основні показники активності країни у міжнародних економічних відносинах.
- •109. Основні механізми зовнішньоекономічних зв’язків країни.
- •107. Економічний збиток від впливу на природні комплекси господарської діяльності.
- •108. Республіканський позабюджетний фонд охорони довкілля.
- •105. Система платного природокористування.
- •104. Основні функції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.
- •103. Системи органів державного управління в галузі довкілля та їх функції.
- •102. Основні складові стратегія сталого розвитку.
- •101. Основні принципи охорони навколишнього природного середовища.
- •100. Техногенний і сталий типи економічного розвитку.
- •99. Основні цілі стратегії сталого розвитку.
- •98. Концепція взаємодії економіки та екології.
- •97. Кошторисно-бюджетне фінансування галузей соціальної сфери.
- •96. Основні джерела фінансування соціальної сфери.
- •95. Механізми перерозподілу доходів, що застосовуються в Україні.
- •94. Вартісна величина прожиткового мінімуму.
- •93. Програми перерозподілу доходів та їх вплив на індекс Джині та на криву Лоренцо.
- •92. Бідність – причини появи та прогресування.
- •90. Основні види та джерела доходів населення.
- •89. Основні функції суспільного добробуту.
- •88. Теорія соціального вибору.
- •86. Способи вимірювання корисності (ординалізм і кардиналізм).
- •85. Економічний добробут за а.Пігу.
- •84. Благо як економічна категорія.
- •83. Структура Державної програми економічного і соціального розвитку України.
- •82. Принципи та система державного програмування економічного і соціального розвитку України.
- •81. Балансовий та нормативний методи планово-економічних розрахунків.
- •80. Етапи програмно-цільового планування.
- •79. Сутність державного програмно-цільового планування, класифікація державних цільових програм.
- •78. Види державних програм економічного і соціального розвитку.
- •77. Сутність та етапи побудови стратегії соціально-економічної політики держави.
- •76. Державне прогнозування економічного і соціального розвитку України.
- •75. Класифікація методів прогнозування.
- •74. Класифікація соціально-економічних прогнозів.
- •73. Принципи соціально-економічного прогнозування.
- •72. Сутність і функції соціально-економічного прогнозування.
- •71. Економічні методи державного регулювання економіки.
- •70. Правові та адміністративні методи державного регулювання економіки.
- •69. Контрольна функція державного управління.
- •68. Державне регулювання як головна функція державного управління.
- •67. Функція планування.
- •65. Загальні і специфічні функції державного управління.
- •64. Цілі державного управління та їх види.
- •63. Система органів державної влади та їх повноваження.
- •62. Державне управління та виконавча влада.
- •61. Американський та європейський підходи до державного управління.
- •60. Об’єкти і суб’єкти державного управління.
- •59. Основні засади теорії державного управління.
- •58. Форми і методи державної підтримки підприємництва.
- •57. Взаємовідносини бізнесу і держави як суперечлива система співробітництва і антагонізму.
- •56. Фінансування діяльності бюджетних установ.
- •54. Податково-бюджетний механізм перерозподілу ресурсів і доходів.
- •53. Власність в системі розподілу перерозподілу ресурсів і доходів.
- •52. Ринковий та державний механізми перерозподілу ресурсів і доходів.
- •51. Сутність понять: «економічна політика держави», «державне управління економікою», «державне регулювання економіки».
- •50. Економічні функції держави.
- •49. Необхідність, принципи та ефективність роботи недержавних пенсійних фондів.
- •48. Необхідність, принципи та ефективність роботи страхових компаній.
- •47. Сутність та відмінності функціонування кредитних спілок та кредитних товариств.
- •46. Принципи та особливості діяльності небанківських фінансово-кредитних установ.
- •45. Роль і місце парабанківської системи у кредитній системі країни.
- •44. Види комерційних банків які функціонують в Україні та їх характеристика.
- •43. Інструменти регулювання центральним банком діяльності комерційних банків.
- •42. Основні риси та відмінності між однорівневою та дворівневою банківскими системами.
- •41. Розвиток державного соціального страхування.
- •40. Система державних цільових фондів: склад, джерела та призначення.
- •39. Система державних внутрішніх та зовнішніх запозичень: особливості в Україні.
- •38. Податкова система України: основні елементи та їх характеристика.
- •37. Місцеві бюджети: особливості формування в Україні.
- •36. Державний бюджет України: структура доходів та видатків.
- •35. Бюджетна система України як центральна ланка системи державних фінансів.
- •34. Призначення, роль та структура державних фінансів.
- •33. Взаємозв’язок економічної системи та інституційного середовища.
- •32. Інституційні аспекти ринкового господарства.
- •31. Специфіка визначення контракту в новій інституціональній економічній теорії.
- •30. Вплив розподілу трансакційних витрат між учасниками обміну на загальну величину цих витрат.
- •29. Особливості трансакції угоди порівняно з трансакцією управління.
- •28. Різниця між трансакцією та обміном товарами (послугами).
- •27. Сутність права власності.
- •26. Правила та права: сутність та порівняльний аналіз.
- •25. Порівняльний аналіз основних положень «старого» та «нового» інституціоналізму.
- •24. Сутність та функції інститутів.
- •21. Концепція ендогенного впливу нтп на економічний розвиток. Модель п.Ромера.
- •19. Основні положення моделей економічного розвитку країн, що розвиваються.
- •11. Сутність, види регіональної структури економіки та її показники.
- •9. Показники відтворювальної структури економіки та вплив змін у відтворювальних пропорціях на економічне зростання.
- •8. Організаційна структура економіки та її основні пропорції: секторна структура, структура бізнесу, структура організаційно-правових форм господарювання.
- •7. Соціальна структура економіки.
- •5. Основні складові та характеристика науково-технічного потенціалу України.
- •4. Виробничий потенціал України та його характеристика.
- •3. Економічна оцінка природно–ресурсного потенціалу.
- •2. Структура природно–ресурсного потенціалу України та характеристика окремих його складових.
49. Необхідність, принципи та ефективність роботи недержавних пенсійних фондів.
Недержавний пенсійний фонд (private pension fund) — це юридична особа, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати (pension benefits) учасникам зазначеного фонду у визначеному законом порядку. Діяльність таких фондів не спрямована на отримання прибутку їх засновниками.
Розрізняють три види пенсійних фондів: корпоративний, професійний і відкритий: корпоративний пенсійний фонд (corporate pension fund) — недержавний пенсійний фонд, засновником якого є юридична особа — роботодавець або кілька юридичних осіб — роботодавців. Учасниками цього фонду є виключно громадяни, які перебувають у трудових відносинах з його засновниками та платниками (роботодавцями, які приєдналися до фонду після його заснування). Цей фонд нагадує виробничі пенсійні фонди у США, розглянуті нами раніше. Пенсійні внески до таких фондів сплачуватимуться за пенсійною схемою (pension scheme), до визначення умов якої засновники залучають і учасників (працівників). Внески до фондів здійснюють спільно як роботодавці, так і працівники, в тому числі у формі відрахувань із заробітної плати; професійний пенсійний фонд (professional pension fund) — пенсійний фонд, засновниками якого є об'єднання громадян або юридичних осіб. Ці об'єднання утворюються за родом професійної діяльності громадян. Відповідно, і учасниками цього фонду є виключно громадяни, пов'язані за родом їхньої професійної діяльності;
відкритий пенсійний фонд (public pension fund) — недержавний пенсійний фонд, засновниками якого є будь-які юридичні особи. Учасниками цього фонду можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства незалежно від місця та характеру їх роботи.
Засновниками будь-якого пенсійного фонду можуть бути виключно юридичні особи та їх об'єднання.
Юридичною формою реалізації місії пенсійних фондів — здійснення пенсійного забезпечення учасників фонду — є пенсійні контракти, які можуть бути укладені між пенсійним фондом та його вкладником. Вкладниками (pension fund contributor) за пенсійним контрактом можуть бути учасники та/або їхні роботодавці, які сплачують внески на користь учасників відповідно до умов пенсійного контракту. Роботодавець-вкладник, який утворив корпоративний пенсійний фонд або робить відрахування на користь своїх працівників до інших пенсійних фондів, зобов'язаний сплачувати пенсійні внески за власний рахунок. Розмір таких внесків до корпоративних недержавних пенсійних фондів повинен встановлюватися: (1) або в однаковому відсотку відрахувань від суми заробітної плати працівників-учасників, (2) або із застосовуванням прогресивної шкали відсотків відрахувань відносно суми заробітної плати залежно від віку працівників та (або) від їхнього стажу роботи на даному підприємстві із встановленням однакового відсотка відрахувань пенсійних внесків для кожної визначеної групи працівників.