Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
nacionalna-ekonomika-shpargalka.docx
Скачиваний:
19
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
269.35 Кб
Скачать

30. Вплив розподілу трансакційних витрат між учасниками обміну на загальну величину цих витрат.

Р. Коуз увів у економічну теорію новий клас витрат, які отримали назву трансакційних (неокласична теорія знала два види обмежень — фізичні, породжені рідкісністю ресурсів, і технологічні, що відображають рівень знань і практичної майстерності економічних агентів). Ним же була здійснена спроба пояснити закономірності, які керують процесом виникнення і зростання фірми. Фірма зростає до тієї межі, доки економія на витратах, пов'язана із укладанням ринкових угод, не почне перекриватися збільшенням витрат, пов'язаних з використанням адміністративного механізму.

Пізніше до трансакційних витрат стали відносити будь-які види витрат, що супроводжують взаємодію економічних агентів незалежно від того, де вони здійснюються — на ринку чи всередині організацій.

Розвиваючи аналіз Коуза, сучасні економісти запропонували декілька класифікацій трансакційних витрат. Відповідно до однієї з них виділяються:

1) витрати пошуку інформації — витрати часу і ресурсів на отримання і обробку інформації, а також втрати від недосконалості інформації;

2) витрати на ведення переговорів;

3) витрати вимірювання — витрати на проміри, вимірювальну техніку, втрати від помилок і неточностей і т. п.;

4) витрати на специфікацію (точне визначення) і захист прав власності — витрати на утримання судів, арбітражу, органів державного управління, витрати часу і ресурсів, необхідних для поновлення порушених прав, а також витрати на виховання "консенсусної ідеології" — у дусі дотримання неписаних правил і норм;

5) витрати опортуністичної поведінки, що становлять елемент трансакційних витрат, який найбільш важко визначається.

Розглядають такі дві основні форми опортуністичної поведінки.

"Ухилення" — воно виникає тоді, коли працюють спільно ("командою"), але отримання інформації про ефективність дії кожного або надто дороге, або неможливе. При асиметрії інформації (підлеглий точно знає, скільки ним витрачено зусиль, а керівник має про це лише приблизне уявлення) виникає і стимул, і можливість працювати з неповною віддачею.

"Здирство" — воно спостерігається у тих випадках, коли який-небудь агент володіє ресурсом, спеціально пристосованим для використання у даній "команді" і не має високої вартості поза нею. Такий ресурс називається "специфічним". У решти учасників тоді з'являється можливість претендувати на частину доходу (квазіренту) від цього ресурсу, загрожуючи його власнику розривом відносин, якщо той відмовиться з ними поділитися. Небезпека "здирства" підриває стимул до інвестування у специфічні активи.

За підрахунками Д. Уолліса і Д. Норта, частка трансакційних витрат у валовому національному продукті США зросла у приватному секторі з 23% — у 1870р., до 41% —у 1970р.; у державному— з 3,6% — у 1870р., до 13,9% — у 1970 р., що в сумі становило ріст з 26,6% до 54,9%.

Розширення трансакційного сектору економіки автори назвали "структурним зрушенням надзвичайної важливості". Тут, на їх думку, лежить ключ до пояснення контрасту між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]