44. Види комерційних банків які функціонують в Україні та їх характеристика.

Сучасний комерційний банк — це автономне, економічно са­мостійне, незалежне комерційне підприємство, яке функціонує за умов повної економічної самостійності, партнерських взаємовід­носин з клієнтами в межах державного контролю за його діяльні­стю з боку органів банківського нагляду. Специфіка діяльності комерційного банку визначається його функціями та операціями. Згідно з Законом України «Про банки та банківську діяльність» банк — це «юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення бан­ківських рахунків фізичних та юридичних осіб».

За формою власності комерційні банки можуть бути:

• унітарними, тобто заснованими на принципах єдиновладдя. Такі банки мають єдиного власника в особі держави чи приват­ної особи;

• з колективною формою власності.

Банки, в яких переважають певні операції і які обслуговують окремі галузі економіки, є спеціалізова­ними, наприклад - Ощадний банк України, Укрексімбанк (експортно-імпортний банк) та ін.

Ощадний банк України та Укрексімбанк - це державні банки, усі інші банки України найчастіше акціонерні товариства.

Створення нового державного банку можливе за наявності відповідного рішення Кабінету Міністрів України та позитивного висновку НБУ щодо заснування такого банку. При цьому в Зако­ні про Державний бюджет України на відповідний рік мають бу­ти передбачені витрати на формування статутного капіталу ново­створюваного банку.

За організаційно-правовою формою діяльності комерційні ба­нки можуть створюватись як:

• акціонерні товариства відкритого і закритого типів (акціоне­рні банки);

• товариства з обмеженою відповідальністю (пайові банки);

• кооперативи (кооперативні банки).

Акціонерні банки формують свій капітал за рахунок об'єд­нання індивідуальних капіталів засновників шляхом випуску і розміщення акцій банку. Причому всі емітовані акції мають бути іменними, оскільки банки за чинним законодавством не мають права на випуск акцій на пред'явника. Власником капіталу є ак­ціонерне товариство, тобто банк. Акціонери не мають права ви­магати від банку повернення своїх внесків. Саме тому акціонерні банки вважаються більш стійкими і надійними.

Пайові банки формують свій капітал за рахунок грошових внесків (паїв) у статутний капітал. При цьому за кожним із учас­ників зберігається право власності на його частку капіталу, тобто банк не є власником цього капіталу. Пайові банки в Україні ство­рюються на принципах товариств з обмеженою відповідальністю, в яких відповідальність кожного учасника обмежена розміром його внеску в статутний капітал банку.

Кооперативні банки в Україні можуть створюватись за те­риторіальним принципом: місцеві та центральний кооперативні банки.

За секторами ринку, на яких функціонують банківські устано­ви, усі банки можна поділити на:

• міжнародні, які здійснюють свою діяльність як в Україні, так і за її межами;

• міжрегіональні, які здійснюють свою діяльність на терито­рії всієї України;

• регіональні, що обслуговують, як правило, клієнтів одного регіону (міста, району, області).

Міжнародні банки — це насамперед банки, які створюються за участі іноземного капіталу і можуть мати свої філії за кордо­ном.

Залежно від діапазону операцій, що їх виконують комерційні банки, у сучасних банківських системах розрізняють:

• універсальні банки, які виконують широкий спектр операцій та надають різноманітні послуги своїм клієнтам,

• спеціалізовані банки, які у своїй діяльності орієнтуються на:

а) обслуговування певної категорії клієнтів — банки з клієнт­ською спеціалізацією;

б) обслуговування переважно юридичних та фізичних осіб у межах певної галузі — банки з галузевою спеціалізацією;

в) надання невеликого кола послуг для більшості своїх клієн­тів — банки із функціональною спеціалізацією.

В Україні згідно з чинним законодавством можуть функціону­вати як універсальні, так і спеціалізовані банки. Причому банк вважається спеціалізованим, якщо понад 50% його активів є ак­тивами одного типу. Це можуть бути інвестиційні, іпотечні, роз­рахункові (клірингові) банки. Якщо ж понад 50% пасивів банку є вкладами фізичних осіб, такий банк набуває статусу спеціалізо­ваного ощадного банку.