2. Нецінові фактори:

• збільшення чи зменшення доходів споживача;

• зміни смаків та уподобання;

• цінові та дефіцитні очікування;

• коливання витрат на рекламу;

• зміни цін товарів – субститутів та комплементарних товарів;

• зростання кількості покупців.

Попит є функцією всіх цих факторів:

Qg =f (P, І, Z, W, P_S, P_C, N, B), (5.1)

де Qg – обсяг попиту на товар

P – ціна товару;

І – доход;

Z - смаки та уподобання;

W - очікування;

P_S - ціна товару – субституту;

P_C – ціна комплементарного товару;

N – кількість покупців;

B – інші фактори.

Зміна обсягу попиту і зміна попиту в цілому

Між цими поняттями існує принципова різниця.

При зменшенні ціни обсяг попиту збільшується.

У цьому випадку, рух вздовж кривої попиту під впливом ціни відображає зміну обсягу попиту.

Однак в умовах економічного розвитку попит на різні товари постійно змінюється.

	Динаміка та характер цих змін обумовлюється змінами всіх факторів, що впливають на попит. На графіку (рис. 5.2.) це виявляється переміщенням кривої попиту праворуч чи ліворуч.
Рис. 5.2. Функція попиту

Наприклад, переміщення кривої D в положення D ₁ може відбуватися під впливом зменшення доходу споживача.

Фактори, що сприяють до переміщення кривої попиту

2. Пропозиція і закон пропозиції

Пропозиція (S) – це кількість товарів, яку продавці пропонують до продажу чи готові продати за певними цінами на протязі деякого проміжку часу.

Пропозиція – це зв’язок між двома змінними: ціною і кількістю продаж.

Розрізняють два види пропозиції: індивідуальна і ринкова пропозиція.

Індивідуальна пропозиція– це пропозиція одного товару за певними цінами окремим продавцем.

Ринкова пропозиція– це пропозиція одного товару за певними цінами всіма продавцями.

Можна відмітити, що на ринку з боку пропозиції виявлена пряма залежність між її обсягом та ціною. Тобто чим вище ціна тим вище обсяг виробленої продукції.

Пряма залежність між ціною і обсягом виробленого для продажу товару називається законом пропозиції.

Графічно цей взаємозв’язок представлений у вигляді висхідної кривої пропозиції. Зміна Qs на графіку показується у вигляді переміщення з однієї точки в іншу уверх або вниз на постійній кривій пропозиції. Уверх – це збільшення величини пропозиції, вниз – зменшення величини пропозиції.

5 ▪ ▪

4 ▪ ▪

3 ▪ ▪

2 ▪ ▪

1 ▪ ▪

▪ ▪ ▪ ▪ ▪

Таблиця 5.2.

Шкала пропозиції

Р	Q
5	50
4	40
3	30
2	20
1	10

10 20 30 40 50

Рис. 5.3. Крива пропозиції

Кожна точка на кривій пропозиції характеризує величину пропозиції.

Крива пропозиції – це крива що показує, яку кількість товару можуть продати виробники за різними цінами в даний період часу.

Крива S характеризує рівень цін та обсяг продажу блага в певний період часу, яка має позитивний нахил. Це означає чим вище ціна товару, тим більше його пропонується до продажу, і навпаки. Крива ринкової пропозиції складається з кривих індивідуальної пропозиції і будується аналогічно кривій ринкового попиту.

Функція пропозиції Q_S = f (P) – функція яка визначає пропозицію у залежності від факторів, що впливають на неї.

На пропозицію здійснюють вплив наступні фактори:

1. Ціновий фактор - зміна ціни визначає рух по кривій пропозиції.

2. Нецінові фактори:

• Ціни на ресурси - підвищення цін на ресурси приводить до збільшення витрат на виробництво і транспортування товарів. Це в свою чергу, приводить до зменшення пропозиції товару, і навпаки.

• Техніка, технології і організація виробництва- впровадження їх більш нових і ефективних зразків веде до збільшення пропозиції товару, і навпаки.

• Державна економічна політика в області оподаткування і дотацій- збільшення податкових ставок негативно впливає на ринкову пропозицію товарів; за рахунок дотацій держава з свого бюджету покриває виробнику певну частку його витрат, в результаті чого витрати виробника зменшуються.

• Ціни на інші товари- за інших рівних умов, підприємці будуть намагатися виробляти і реалізовувати ті товари, ціни на які вищі.

• Цінові очкування продавців- очікування підвищення цін на товари в майбутньому може привести до зменшення поточної пропозиції, і навпаки.

• Кількість продавців на ринку.

Величина пропозиції є функцією всіх цих факторів:

Q_S = f (P, Pr, K, T, N, B), (5.2)

де Pr – ціни ресурсів;

K – технологія;

T – податки та субсидії;

N - кількість виробників;

B – інші фактори.