Пропозиція конкурентної фірми

Модель пропозиції конкурентної фірми виходить з припущення заданості її економічної поведінки на максимізацію прибутку. Крива пропозиції конкурентної фірми показує, який обсяг випуску продукції буде виробляти та пропонувати фірма, щоб максимізувати прибуток. Вона буде співпадати з тією частиною кривої граничних витрат фірми, яка розташована вище кривої її середніх змінних витрат.

Ринкова пропозиція складається з обсягів пропозицій всіх фірм, що пропонують свою продукцію на ринку по будь-якій можливій ціні.

Оскільки крива пропозиції кожної фірми – це частина кривої й граничних витрат (МС), яка лежить вище кривої середніх змінних витрат (AVC), то крива ринкової пропозиції S буде отримана як результат додавання кривих MC.

2. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді

Модель поведінки виробника вимагає дати відповіді на такі запитання:

• Варто чи не варто виробляти продукт?

• Скільки потрібно виробляти продукції?

• Що принесе виробництво: чи прибуток чи збитки?

Для конкурентної фірми стан, в якому кількість товарів, що нею виробляється, визначається рівнянням P = MC = MR, називається рівноважним.

Виходячи з того, що в умовах досконалої конкуренції доход фірми дорівнює ціні (MR = P), стан рівноваги може бути також визначений рівнянням Р = МС. Таким чином, конкурентна фірма досягає стану короткострокової рівноваги, коли Р = MR= MC (графік).

У виробничої діяльності фірма намагається здобути максимальний прибуток, тобто її мета – максимізація прибутку. Фірма прагне максимізувати прибуток, намагаючись максимізувати різницю між валовим доходом (TR) і валовими витратами (ТС). Передбачається, що фірма враховує зміни величини витрат у процесі випуску продукції і вибирає такий його обсяг, який дасть максимум прибутку, що і буде відповідати максимальній різниці (TR - ТС).

Основні підходи до визначення ефективності діяльності фірми:

• порівняння валового доходу та сукупних витрат;

• порівняння граничного доходу та граничних витрат

Ці підходи використовуються у всіх ринкових структурах. Різниця між валовим доходом та сукупними витратами фірми при якомусь обсязі виробництва має позитивне значення, де вирішується питання чи виробляти продукцію, чи прийняти виробництво.

Таблиця 9.2.

Вибір обсягів виробництва у короткостроковому періоді

Q	Ціна/TR			MR при Р			VC	FC	TC	EP1	EP2	EP3	MC
	131	81	71	131	81	71	100	100	-100	-100	-100	-100	-
0	0	0	0	131	81	71
1	131	81	71	131	81	71	90	100	190	-59	-109	-119	90
2	262	162	142	131	81	71	170	100	270	-8	-108	-128	80
3	393	243	213	131	81	71	240	100	370	53	-97	-127	70
4	524	324	284	131	81	71	300	100	400	124	-76	-116	60
5	655	405	355	131	81	71	370	100	470	185	-65	-115	70
6	786	486	426	131	81	71	450	100	550	236	-64	-124	80
7	917	567	497	131	81	71	540	100	640	277	-73	-143	90
8	1048	648	568	131	81	71	650	100	750	298	-102	-182	110
9	1179	729	639	131	81	71	78	100	880	299	-151	-241	130
10	1310	810	710	131	81	71	930	100	1030	280	-220	-320	150

1. Випадок максимізації прибутку.

а) При ціні 131 грн. Фірма повинна виробляти 9 одиниць продукції де вона отримує максимальний прибуток 299 (TR-ТС = 1179 - 880)

б) При використанні правила MR = МС фірма також при виробництві 9 одиниць продукції має максимальний прибуток MR = МС, або 131 = 130.

2. Випадок мінімізації збитків.

а) Зниження ціни до 81 грн. приведе до того, що при кожному рівні обсягу виробництва фірма має негативний економічний результат. Найменшими ці збитки будуть при виробництві 6 одиниць продукції (- 64) (TR-ТС = 486 - 550 = - 64). У цій ситуації фірма може продовжувати свою діяльність тільки при виробництві вищезгаданих 6 одиниць продукції так як за рахунок валового доходу вона може покрити змінні витрати і частково постійні витрати ( ТR – VС = 486 - 450 = 36).

б) Порівняння граничного доходу і граничних витрат (MR = МС, 81=80) згідно з даними таблиці 9.2., визначає, що при ціні 81 грн. Фірма виробляє (-6) одиниць продукції, цей обсяг дозволяє фірмі ще працювати.