Аналіз фінансової стійкості

Аналіз фінансової стійкості підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Аналіз фінансової стійкості підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта автономії, коефіцієнта фінансування, коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами та коефіцієнта маневреності власного капіталу.

Коефіцієнт автономії (Кавт) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.

Нормативне значення коефіцієнта автономії 0,5. Збільшення цього коефіцієнту вказує на підвищення фінансової стійкості підприємства і зменшення залежності від позикових засобів.

Коефіцієнт фінансування (Кф) розраховується як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.

Нормативне значення коефіцієнту фінансування –– 1,0. Значення цього показника менше 1 вказує на підвищення фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами (Кзв) розраховується як відношення величини чистого оборотного капіталу до величини оборотних активів підприємства і показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами. Нормативне значення 0,1 (збільшення).

Коефіцієнт маневреності власного капіталу (Км) показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка –– капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу. Нормативне значення коефіцієнта маневреності власного капіталу дорівнює нулю[5].

Окрім цього, може використовуватись ще ряд показників:

- коефіцієнти концентрації позикового капіталу, оптимальне значення (ОЗ)

≥0,5;

- фінансової залежності, ОЗ≤0,2;

- заборгованості – частина діяльності п/п, що фінансується з позикового

капіталу, ОЗ < 1,0;

• забезпеченості запасів – частка запасів, яка фінансується за рахнок

власного капіталу, ОЗ > 0,8;

• забезпеченості товарів, ОЗ>0,5;

• коефіцієнт маневреності – частка ВК вкладена у найбільш ліквідні активи,

ОЗ ≥ 0,5;

• інвестування – яка частка ОЗ фінансується за рахунок ВК;

• маневреності ВОК – частка запасів у ВОК;

• покриття запасів - скільки припадає джерел фінансування на 1 грн запасів;

• фінансового левериджу – залежність п від довгострокових зобов`язань,

ОЗ ≤ 0,25;

• нагромадження амортизації – ступінь зносу ОЗ;

• придатності основних засобів - ступінь зносу ОЗ;

• покриття відсотка – потенційна можливість погасити позику.

Для оцінки фінансової стійкості також використовують методику узагальнюючих показників, виділяючи чотири типи фінансової стійкості (абсолютна, нормальна, критичний стан, кризовий стан):

• Наявність власного оборотного капіталу (ВОК) для формування запасів

(Н1);

• Наявність ВОК, довгострокових кредитів та позик для формування

запасів(Н2);

• Наявність ВОК, довгострокових та короткострокових кредитів та позик для

формування запасів(Н3);

• Запаси (Н4);

• Надлишок/нестача ВОК для формування запасів (Е1);

• Надлишок/нестача ВОК, довгострокових кредитів та позик для формування

запасів(Е2);

• Надлишок/нестача ВОК, довгострокових та короткострокових кредитів та

позик для формування запасів(Е3);

• Запас стійкості фінансового стану (ЗС);

• Надлишок/нестача джерел фінансування на 1 грн запасів(Д1).

Далі на основі цих показників розраховується значення зля визначення типу фінансового стану:

1. Абсолютний – Н1:Р4>1; Е1 >0; Е1:Н4>0.

2. Нормальний – H2:H4=1; Е2>0; Е1:Н4>0.

3. Критичний – H3:H4=1; Е3>0; Е1:Н4>0.

4. Кризовий – H3:H4<1; Е3 >0; Е1:Н4<0.[12]