bukhgaltersky_oblik / Сєрікова Т.М., Понікаров В.Д. Бухгалтерський облік

Тема 1. Бухгалтерський облік, його сутність і основи організації

2.Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджені наказами Міністерства фінансів України;

3.План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 р.;

4.Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку подання фінансової звітності» № 419 від 28.02. 2000 р.

Окрім цих основних документів, правове регулювання бухгалтерського обліку в Україні здійснюється на підставі:

законів і постанов Верховної Ради, що стосуються господарської діяльності підприємств (оподаткування, оплати праці, зовнішньоекономічної діяльності тощо);

указів і розпоряджень Президента України з економічних питань;

постанов Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади з найважливіших питань економіки, планування, калькуляції собівартості тощо;

постанов Національного банку з питань організації розра- хунково-кредитних та ведення касових операцій, відкриття рахунків у національній та іноземній валюті тощо;

постанов органів статистики, якими затверджуються форми статистичної звітності;

нормативних актів Міністерства економіки, галузевих міністерств та інших органів, перед якими звітують підприємства (Державна податкова адміністрація, Державне казначейство, Державна комісія з питань цінних паперів та фондового ринку, Пенсійний фонд та ін.).

Методологічне регулювання бухгалтерського обліку в Україні здійснює Міністерство фінансів, яке розробляє:

план рахунків бухгалтерського обліку;

положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку;

21

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

обсяг, форми і порядок складання річної (квартальної) фінансової звітності;

порядок ведення облікових регістрів різними підприємствами;

інші нормативні документи, які визначають правила ведення обліку в цілому та окремих господарських операцій.

1.2. Принципи бухгалтерського обліку

Основними нормативними документами, які регламентують організацію обліку, є національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку – це нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Кожний з них визначає термінологію, способи, методи та правила обліку при відображенні того чи іншого явища.

Розробка та вдосконалення стандартів є важливим елементом системи обліку в країнах з розвиненою економікою, оскільки по-перше, забезпечують зіставлюваність показників бухгалтерської звітності як будь-яких підприємств, так і за окремі звітні періоди, а по-друге, стандарти є умовою доступності звітної інформації для різних її користувачів.

Зокрема, Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення (стандарти) 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» визначають, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

обачність – застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення – фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій і подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

22

Тема 1. Бухгалтерський облік, його сутність і основи організації

автономність – кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з цим особисте майно і зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність – постійне застосування підприємством обраної облікової політики;

безперервність – оцінка активів і зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати;

нарахування та відповідність доходів і витрат – для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

превалювання сутності над формою – операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

історична (фактична) собівартість – пріоритетною є оцінка активів підприємства виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

єдиний грошовий вимірник – вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства в його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

періодичність – можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Окрім того, стандарти бухгалтерського обліку повинні давати відповіді на такі питання:

1.Який мінімум інформації повинен бути наведений у фінансовій звітності, щоб на її основі можна було приймати різні управлінські рішення?

23

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

2.Як оцінювати окремі статті фінансової звітності (активи, пасиви та інші показники)?

Розробка стандартів бухгалтерського обліку базується на загальноприйнятих методологічних принципах, передбачених міжнародними стандартами і особливостями національної системи бухгалтерського обліку.

Структура національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні має такий вигляд.

1.Вступ (загальні положення). В ньому зазначається, що дане Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про конкретний об’єкт обліку. Вказуються умови, на яких використовується об’єкт у господарській діяльності підприємства (на правах власності, оперативного управління, оренди тощо). Надається перелік конкретних об’єктів, які регулюються цим Положенням. Також розкриваються основні терміни, що вживаються в цьому Положенні, зміст відповідних об’єктів обліку та їх показники, наводиться одиниця бухгалтерського обліку конкретного об’єкту.

2.Опис сутності. Тут розкривається зміст даного об’єкта, його визначення, способи оцінки, методи обліку тощо.

3.Розкриття інформації, яка повинна обов’язково знайти відображення у звітності та примітках до неї.

4.Необхідні пояснення (примітки), які регулюють процедуру практичного застосування окремих вимог, що складають основу того чи іншого Положення (стандарту).

5.Дата набуття чинності.

Кожне Положення стосується окремої теми бухгалтерського обліку. Перелік Положень (стандартів) наведено в табл. 1.1.

24

	Тема 1. Бухгалтерський облік, його сутність і основи організації
		Таблиця 1.1
		Перелік національних Положень (стандартів)
		бухгалтерського обліку
№		Назва
1		Загальні вимоги до фінансової звітності
2		Баланс
3		Звіт про фінансові результати
4		Звіт про рух грошових коштів
5		Звіт про власний капітал
6		Виправлення помилок і змін у фінансових звітах
7		Основні засоби
8		Нематеріальні активи
9		Запаси
10		Дебіторська заборгованість
11		Зобов’язання
12		Фінансові інвестиції
13		Фінансові інструменти
14		Оренда
15		Дохід
16		Витрати
17		Податок на прибуток
18		Будівельні контракти
19		Об’єднання підприємств
20		Консолідована фінансова звітність
21		Вплив змін валютних курсів
22		Вплив інфляції
23		Розкриття інформації відносно зв’язаних сторін
24		Прибуток на акцію
25		Фінансовий звіт суб’єктів малого підприємництва
26		Виплати робітникам
27		Діяльність, що припиняється
28		Зменшення корисності активів
29		Фінансова звітність за сегментами

25

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Розширення самостійності підприємств в умовах ринкових відносин, наявність різних форм власності та розвиток міжнародних зв’язків вітчизняних підприємців стало основною умовою для впровадження в організацію бухгалтерського обліку поняття облікової політики. Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає облікову політику як сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Розробляється облікова політика самостійно кожним підприємством і є складовою частиною його фінансової діяльності. Щоб звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити інформацію про облікову політику підприємства та її зміни. Розкривається облікова політика у примітках до фінансової звітності.

Основною метою облікової політики є забезпечення користувачів достовірною інформацією про фінансово-майновий стан підприємства та результати його діяльності, необхідної для прийняття управлінських рішень. Оскільки фінансова звітність формується на підставі даних бухгалтерського обліку, а бухгалтерський облік повинен вестися на усіх підприємствах повсякденно, то кожному підприємству на початку своєї діяльності необхідно сформувати свою облікову політику та закріпити її у відповідному наказі.

1.3. Облікова політика підприємства

Раніше, до 2000 року, підприємство повинно було забезпечувати незмінність прийнятої методології бухгалтерського обліку тільки протягом одного поточного року. І наказ про організацію бухгалтерського обліку готувався на підприємстві щорічно. Тепер, відповідно до принципу послідовності, підприємство повинно забезпечити постійне (з року в рік) застосування обраної облікової політики. Таким чином, наказ про облікову політику готується на підприємстві один раз на початку його діяльності. Після затвердження керівником наказу про облікову політику він набуває статусу юридичного акта і є одним з перших документів, які використовуються аудиторськими фірмами, податковою інспекцією

26

Тема 1. Бухгалтерський облік, його сутність і основи організації

та іншими контролюючими органами при перевірці діяльності підприємства.

При виборі облікової політики необхідно враховувати такі фактори:

організаційно-правову форму підприємства та форму власності;

галузеву належність;

розміри підприємства та наявність структурних підрозділів;

стратегію фінансово-економічного розвитку;

особливості технології виробництва та маркетингової стратегії;

кадрове забезпечення та соціально-економічні умови діяльності підприємства;

кон’юнктуру ринку та економічний стан у країні;

стан законодавчої бази (особливо податкового законодавства).

Як правило, наказ про облікову політику підприємства має включати такі розділи.

1.Тривалість операційного циклу. Операційний цикл – це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. Тривалість операційного циклу впливає на розподіл активів і зобов’язань між статтями балансу.

2.Порядок розподілу необоротних активів між малоцінними матеріальними активами та основними засобами. На відміну від методології, що існувала раніше, згідно з якою до основних засобів відносилися об’єкти строком служби більше одного року і вартістю понад 500 грн, основний критерій віднесення матеріальних активів до основних засобів відповідно до П(с)БО 7 – це їх призначення без обмеження їх вартості. Тому частина малоцінних і швидкозношуваних предметів строком служби більше одного року тепер буде

27

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

відноситись до інших необоротних активів (малоцінних матеріальних активів).

3.Методи нарахування амортизації основних засобів. Відповідно до П(с)БО 7 амортизація основних засобів може нараховуватися із застосуванням таких методів:

прямолінійного; зменшення залишкової вартості;

прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивного; виробничого.

4.Переоцінка та методи амортизації нематеріальних активів. Відповідно до П(с)БО 8 нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством за визнання цього об’єкта активом, але не більше 20 років.

5.Методи оцінки вибуття запасів. Відповідно до П(с)БО 9 за відпуску запасів у виробництво, продажу та іншого вибуття оцінка їх може здійснюватися за одним з таких методів:

ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості;

собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

нормативних витрат; ціни продажу.

6.Порядок визначення резерву сумнівних боргів. Відповідно до П(с)БО 10 величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

7.Створення резервів для забезпечення майбутніх витрат. Відповідно до П(с)БО 11 забезпечення можуть ство-

28

Тема 1. Бухгалтерський облік, його сутність і основи організації

рюватися для відшкодування таких наступних (майбутніх) витрат на:

оплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов’язань; реструктуризація;

виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

Підприємство самостійно вирішує, резервувати йому кошти чи ні для забезпечення тих чи інших витрат, і відображає цю інформацію у наказі про облікову політику.

8.Перелік і склад статей калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг). Відповідно до П(с)БО 16 до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюється самостійно підприємством.

9.Визначення постійних і змінних загальновиробничих витрат та бази їх розподілу.

Окрім цих розділів, наказ про облікову політику може включати й інші елементи організації бухгалтерського обліку на підприємстві (форми ведення бухгалтерського обліку, схему обігу документів, організацію внутрішнього контролю, порядок проведення інвентаризацій, структуру апарату бухгалтерії тощо).

Послідовне проведення підприємством прийнятої облікової політики є одним з найважливіших завдань бухгалтерського обліку в сучасних умовах. Відповідно до чинного законодавства, зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.

29

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Відповідно до П(с)БО 6 облікова політика може змінюватися

тільки якщо:

а) змінюються статутні вимоги;

б) змінюються вимоги органу, який затверджує Положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

в) зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Не вважаються зміною облікової політики встановлення облікової політики для:

подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

подій або операцій, які не відбувалися раніше.

Вплив зміни облікової політики на події та операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:

коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.

Якщо суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно, облікова політика поширюється лише на події та операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики.

Питання організації бухгалтерського обліку належать до компетенції його власника (власників) чи уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку

і забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менш трьох років, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), що здійснює керівництво підприємством.

Згідно зі ст. 8 Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» для забезпечення ведення бухгалтерського об-

30