Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Генетичний код.	1.1. Триплетна структура коду. 1.2. Властивості генетичного коду. 1.3. Таблиця генетичного коду (змістовні і беззмістовні кодони).
2. Рибосомальна білоксинтезуюча система.	2.1. Компоненти білоксинтезуючої системи рибосом. 2.2. Транспортні РНК та активація амінокислот. Аміноацил-тРНК-синтетази.
3. Етапи та механізми трансляції.	3.1. Ініціація біосинтезу пептидного ланцюга. 3.2. Елонгація поліпептидного ланцюга. 3.3. Термінація біосинтезу пептидного ланцюга. 3.4. Ініціюючі та термінуючі кодони мРНК. 3.5. Роль білкових факторів рибосом в трансляції.
4. Посттрансляційна модифікація пептидних ланцюгів.	4.1. Механізми посттрансляційної модифікації пептидних ланцюгів.

Практичні навики.

1. Обґрунтувати протипухлинну дію антибіотиків-інгібіторів ініціації: стрептоміцину, рифаміцину, рифампіцину.

2. Обґрунтувати механізм дії антибіотиків-інгібіторів елонгації: аміцетину, хлорамфеніколу, еритроміцину, циклогексиміду, пуроміцину, тетрациклінів.

3. Обґрунтувати механізм дії антибіотиків-інгібіторів термінації: анізоміцину, хлорамфеніколу, еритроміцину, лінкоміцину, стрептоміцину.

4. Пояснити механізм дії інтерферонів.

5. Пояснити механізм дії дифтерійного токсину.

6. Пояснить молекулярні механізми мутації. Які найбільш поширені мутагени ви знаєте?

Індивідуальна самостійна робота студентів.

1. Створити схеми: реплікації і транскрипції; регуляції експресії генів; репарації ДНК; механізм дії білково-пептидних та стероїдних гормонів на клітини-мішені.

2. Малювати схеми послідовних етапів процесів реплікації, транскрипції та трансляції.

Тема 4. Аналіз механізмів мутацій. РепараціЯ днк.

Актуальність теми.

Хімічні мутагени (аналоги азотистих основ, дезамінуючі, алкілуючі агенти) та фізичні (ультрафіолетове та іонізуюче випромінювання) викликають ушкодження ДНК - мутації, що є причиною ензимопатій та спадкових хвороб людини.

Відновлення ушкоджених молекул ДНК здійснюється завдяки репараціям.

Трансплантація генів, отриманих гібридних молекул ДНК, клонування генів використовується з метою отримання біотехнологічних лікарських засобів та діагностикумів (гормонів, ферментів, антибіотиків, інтерферонів та ін.).

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Вміти застосовувати знання про механізми мутацій та репарацій для пояснення причин і наслідків спадкових хвороб, обґрунтування принципів отримання рекомбінантних ДНК, трансгенних білків, біотехнологічних лікарських засобів.

Конкретні цілі:

1. Трактувати біохімічні механізми генетичних рекомбінацій, ампліфікації генів.

2. Аналізувати наслідки геномних, хромосомних та генних мутацій, механізми дії найбільш поширених мутагенів, біологічне значення та механізми репарації ДНК (репарація УФ-індукованих генних мутацій).

3. Пояснювати біохімічні та молекулярно-біологічні принципи методів генної інженерії, технологій рекомбінантних ДНК, трансплантації генів та отримання гібридних молекул ДНК.

4. Пояснювати принцип клонування генів з метою отримання біотехнологічних лікарських засобів.

Вихідний рівень знань-вмінь: знати структуру нуклеїнових кислот, мононуклеотидів, азотистих основ, пентоз.