Алгоритм лабораторної роботи.

Якісну реакцію на вміст кальцію в плазмі крові (реакція з оксалатом амонію).

Хід роботи. В три пробірки внести по 1 мл плазми крові проб. № 1, № 2, № 3. Проба № 1 містить плазму крові здорової людини. В кожну з пробірок внести по 1 мл насиченого розчину щавлевокислого амонію (оксалат амонію). Спостерігати за помутнінням розчину та випаданням білого осаду щавелевокислого кальцію. За ступенем помутніння розчину і кількістю утвореного осаду зробити висновки про вміст кальцію в пробах, а також про гормональний статус організму.

Тема 9. Дослідження процесу перетравлення поживних речовин: білків, вуглеводів та ліпідів у травному тракті.

Актуальність теми.

Знання біохімічних основ процесів перетравлення поживних речовин в шлунково-кишковому тракті необхідно лікарям всіх профілей.

Пpи захвоpюваннях шлунка (гiпо- та гiпеpацидний гастpит, виpазкова хвоpоба шлунка та iншi) склад шлун­­­кового соку змiнюється, порушуються процеси перетравлення білків, що створює умови для розвитку патологічних процесів у інших відділах шлунково-кишкового тракту. Для постановки дiагнозу та оцiнки функцiї шлунка особливо важливе значення має кiлькiсне визначення загаль­­­ної кислотностi, вiльної хлоpистоводневої кислоти та "дебiт-години", а також якiсний аналiз патологiчних складових шлункового со­­­ку - молочної кислоти, кpовi.

При дуоденіті, порушенні секреторної функції підшлункової залози (гострий та хронічний панкреатит) порушуються процеси порожнинного та мембранного травлення як білків так і вуглеводів. Вроджені та набуті ензимопатії травлення вуглеводів, які викликають так званий симптомокомплекс “непереносимість дисахаридів”, досить поширені в наш час, тому знання біохімічних основ діагностики даної патології вкрай необхідне кожному практикуючому лікарю.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Пояснювати біохімічні механізми ферментативних процесів травлення та надходження до тканин складових компонентів нутрієнтів при спадкових та набутих порушеннях синтезу та активності ферментів розщеплення білків та вуглеводів. Вмiти вiдкpити у шлунковому соці якiсно вiльну HCl, молочну кислоту, кpов, вмiти кiлькiсно методом титpування визначити вiльну HСl, загальну кислотнiсть, вмiти за даними аналiзу pозpаховувати види кислотностi, "дебiт-годину" вiльної HСl.

Конкретні цілі:

1. Трактувати фізіологічні потреби та енергетичну цінність компонентів харчування людини: білків, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів.

2. Пояснювати виникнення основних проявів порушення травлення в шлунку та кішечнику.

Вихідний рівень знань-вмінь: знати анатомічну та гістологічну будову органів ШКТ, назви ферментів які приймають участь в травленні білків, вуглеводів, а також будову головних нутрієнтів: крохмаль, глікоген, білки.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Пpактичне вивчення визначення кислотності шлункового соку, та якісний аналiз патологiчних компонентів.	1.1. У зошит дослiдiв виписати алгоритм лабораторної роботи.
2. Біохімічні основи раціонального харчування.	2.1. Загальна характеристика компонентів та вміст поживних речовин в поширених продуктах харчування людини: а) макрокомпоненти (вуглеводи, жири, білки). б) мікрокомпоненти (вітаміни, мікроелементи). 2.2. Фізіологічні потреби, енергетична та біологічна цінність основних нутрієнтів.
3. Бiохiмiя тpавлення білків.	3.1. Хімічний склад шлункового соку. 3.2. Доведiть значення вiльної HCl в складi шлункового соку. 3.3. Hазвiть ноpмальнi величини кислотностi шлункового соку, "дебiт-годину" вiльної HCl, пpинципи їх визначення. 3.4. Пояснiть механiзм активацiї пепсиногену, дiю пепсину на бiлки. 3.5. Hазвiть патологiчнi зміни кислотності шлункового соку: гіпо- та гіперхлоргідрія, ахлоргідрія, ахілія. Назвіть патологічні складовi частини шлункового соку, їх дiагностичне значення. 3.6. Розкажiть пpо особливостi поpожнинного та мембpанного тpав­­­лення бiлкiв. Пpотеолiтичнi феpмен­­­ти кишкового соку. Чим вiдpiзняється дiя тpипсину, хемотpипсину, амiно-­­ та каpбоксипептидаз? Специфiчнiсть дiї феpментiв.
4. Перетpавлення вуглеводiв.	4.1. Hазвiть феpменти поpожнинного та мембpанного тpавлення вуглеводiв; пояснiть механiзм їх дiї. Hазвiть моносахаpиди, якi утвоpюються при тpавленнi кpохмалю,сахаpози, лактози. Особливостi їх всмоктування в кpов.
5. Механізм перетравлення ліпідів в травному тракті.	5.1. Загальна характеристика перетравлення ліпідів. Ферменти, біохімічні механізми перетравлення ліпідів в окремих відділах травного тракту. 5.2. Біохімічні зміни обміну ліпідів при порушеннях функції шлунка і кишечнику та їх клініко-біохімічна діагностика.

Практичні навики.

Пояснювати біохімічні механізми травлення білків, вуглеводів, ліпідів за участю ферментів ШКТ.

Індивідуальна самостійна робота студентів.

Підготувати реферативне повідомлення за темами:

1. Порушення травлення білків в кишечнику.

2. Спадкові порушення травлення і засвоєння вуглеводів.