Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
модуль ІІ-ІІІ стомат. ф-т.doc
Скачиваний:
65
Добавлен:
06.03.2016
Размер:
965.12 Кб
Скачать

Алгоритм лабораторної роботи.

1. Якісне визначення білка:

До 0,5 мл сечі додати 0,5 мл 20% сульфосаліцилової кислоти. При наявності білка з'являються білі пластівці.

Кількісне визначення білка:

Проба Геллера: на 0,5 мл 5% розчину HNO3 нашаровують 0,5 мл сечі, утворюється біле ниткоподібне кільце, що відповідає 0,033 г/л білка.

2. Якісне визначення глюкози з реактивом Фелінга:

До 20 крап. сечі додають 10-20 крап. реактиву Фелінга, кип'ятять. При наявності глюкози з'являється жовтий осад.

Кількісне визначення глюкози за Альтгаузеном:

До 1 мл 10% NaOH додають 4 мл сечі, кип'ятять 1 хвилину та співставляють з стандартною шкалою.

Кількісне визначення глюкози за допомогою "Глюкотесту", в основі якого лежить глюкозоксидантна реакція з утворенням глюконової кислоти у присутності кисню. Ступінь забарвлення індикаторної смужки порівнюють із стандартною шкалою.

3. Якісне визначення крові бензидиновою пробою:

До 20 крап. сечі додають 20 крап. бензидинового реактиву, 5 крап. H2O2. При наявності кров'яних пігментів сеча забарвлюється в зелений колір.

4. Визначення кетонових тіл:

До 20 крап. сечі додають 20 крап. 10% NaOH, 20 крап. нітропру­­­сиду натрію, 10 крап. CH3COOH. При наявності кетонових тіл з'явля­­­ється вишневе забарвлення.

Визначення ацетону за допомогою набору для експрес-ана­­­лізу "Ацетон в сечі". Про наявність ацетону свідчить фіолетове забарвлення таблетки.

5. Визначення жовчних кислот в сечі:

Через паперовий фільтр фільтрують 2 мл сечі. У конус фільтра вносять 1 крап. HNO3. При наявності жовчних кислот на філь­­­трі утворюються різнокольорові кільця (зеленого, синього, черво­­­ного, жовтого кольорів).

6. Визначення уробіліну в сечі:

До 1 мл сечі додають 5 крап. 5% розчину CuSO4 та 0,5 мл хлоро­­­форму. Перемішують. При позитивній реакції нижній шар забарвлюється в рожевий колір.

Тема 18. Біохімія м’язів та м’язового скорочення.

Актуальність теми.

М’язи складають близько половини маси тіла. При скороченні м’язів хімічна енергія АТФ перетворюється в механічну.

Порушення метаболізму м’язів призводить до тяжких захворювань. Так, підвищення активності лізосомальних протеаз в цитозолі призводить до прогресуючої м’язової дистрофії. Недостатність вітаміну Е, денервація м’язів, їх іммобілізація супроводжується розпадом білків м’язів і наступною їх атрофією.

Ішемія міокарда викликає зменшення рівня АТФ в ньому і порушення функції та структури органу. Знання принципів біохімічної діагностики найпоширеніших хвороб людини, в тому числі ІХС – показник професійної зрілості лікаря.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Знати біохімічні та молекулярні основи фізіологічних функцій м’язової тканини, особливості метаболізму серцевого м’яза; основи патохімії м’язової тканини та біохімічні принципи діагностики, зокрема ензимодіагностики інфаркту міокарда.

Конкретні цілі:

  1. Пояснювати біохімічні основи енергозабезпечення та молекулярні механізми м’язового скорочення.

  2. Пояснювати порушення обміну речовин міокарда та зміну активності ензимів плазми крові при гострому інфаркті.

Вихідний рівень знань-вмінь. Структура та функція м’язів (анатомія, гістологія), обмін вуглеводів і ліпідів в тканинах (попередні заняття біохімії).