Алгоритм лабораторної роботи.

Якісна реакція на 17-кетостероїди.

Пpинцип методу: 17-кетостеpоїди з m-динiтpобензолом в лужно­­­му середовищi утвоpюють пpодукти конденсацiї фiолетово-pожевого забаpвлення з максимумом поглинання 530 нм.

Хiд pоботи.

До 5 крап. сечi додають 10 крап. pозчину m-дiнiтpобензолу.

Спостеpiгають появу фiолетово-pожевого кольоpу. Інтенсивність забарвлення пропорціональна вмісту 17-кетостероїдів.

Добова екскреція з сечею 17-КС у чоловіків - 8,5-12,3 мг/доб;

у жінок – 6,5-17,4 мг/доб;

у дітей 4-7 років – 0,8-2,6 мг/доб;

12-15 років – 5,0-11,3 мг/доб.

Тема 7. Дослідження ролі тиреоїдних гормонів та біогенних амінів в регуляції метаболічних процесіВ. Гормони підшлункової залози.

Актуальність теми.

Захворювання щитоподібної залози зустрічаються досить часто серед інших форм ендокринної патології, ускладнюють перебіг різних захворювань і при тяжких дисфункціях залози призводять до розладів нервової, серцево-судинної та інших систем (“тиреотоксичне серце”, “тиреотоксична печінка”). Йоддефіцитні захворювання відносяться до найбільш розповсюджених неінфекційних захворювань людства. Знання з біохімії гормонів щитоподібної залози необхідні для розуміння молекулярних основ її патології, діагностики, прогнозу та профілактики.

5% населення розвинутих країн страждають на цукровий діабет і приблизно така ж кількість людей схильні до його розвитку. Це захворювання займає одне з перших місць за причиною летальності і має дуже тяжкі наслідки. В основі розвитку цукрового діабету є недостатність інсуліну чи знижена резистентність до нього. Інсулін має багатосторонню дію на обмін речовин, володіє рістстимулюючими ефектами, завдяки інсуліноподібним фактором (ІФР-І; ІФР-ІІ). Α-клітини підшлункової залози продукують глюкагон, який нормалізує знижений вміст глюкози та вільних жирних кислот в плазмі крові шляхом активізації глікогенолізу та ліполізу.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Вміти використовувати знання з біохімії гормонів щитоподібної та підшлункової залоз для аналізу їх гіпер- та гіпофункції.

Конкретні цілі:

1. Аналізувати зміни обміну речовин та біохімічних показників, які характеризують обмін вуглеводів, білків і ліпідів при порушеннях функціонування щитоподібної, підшлункової залоз та узагальнювати прогностичну оцінку цих порушень.

2. Пояснювати біохімічні механізми виникнення та розвитку патологічних процесів та типових проявів порушень роботи щитоподібної та підшлункової залоз.

Вихідний рівень знань-вмінь.

1. Вміти писати формули амінокислот.

2. Знати анатомію ендокринних залоз та перелік гормонів, які вони синтезують (кафедра анатомії і гістології).

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Практичне вивчення методів якісного визначення тироксину в гідролізаті тиреоїдину.	Випишіть в зошит протоколів дослідів алгоритм лабораторної роботи. Ознайомитись з гормональними препаратами, що застосовуються у клінічній практиці.
2. Практичне вивчення методів якісного визначення катехоламінів та гормонів щитовидної залози	2.1. Випишіть у зошит протоколів алгоритм лабораторної роботи.
3. Гормони щитоподібної залози.	Структура та біосинтез тиреоїдних гормонів. Написати їх структурні формули. Пояснити молекулярно-клітинні механізми дії тиреоїдних гормонів. Біологічні ефекти Т3 та Т4. Патологія щитоподібної залози, особливості порушень метаболічних процесів за умов гіпер- та гіпотиреозу.
4. Біогенні аміни з гормональними та медіаторними властивостями.	4.1. Катехоламіни (адреналін, норадреналін, дофамін): будова, біосинтез, фізіологічні ефекти, біохімічні механізми дії. 4.2. Індоламіни (серотонін, мелатонін): будова, біосинтез, фізіологічні ефекти, біохімічні механізми дії. 4.3. Гістамін: будова, біосинтез, фізіологічні ефекти, біохімічні механізми дії.
5. Гормони підшлункової залози.	5.1. Інсулін – будова, біосинтез та секреція. 5.2. Вплив інсуліну на обмін вуглеводів, ліпідів, амінокислот та білків. 5.3. Рістстимулюючі ефекти інсуліну; фактори росту та онкобілки. 5.4. Глюкагон – будова, механізм дії. 5.5. Вплив глюкагону на обмін речовин.
6. Цукровий діабет.	6.1. Порушення обміну речовин при цукровому діабеті. 6.2. Біохімічна діагностика захворювань підшлункової залози.

Індивідуальна самостійна робота студентів.

1. Створити схему: «Механізм дії тиреоїдних гормонів на клітини-мішені».

2. Підготувати реферативну доповідь на тему «Ендемічний зоб».

3. Підготувати реферативну доповідь «Біохімічні основи профілактики захворювань щитоподібної залози»

4. Підготувати реферативну доповідь «Адаптивна роль мелатоніну».

5. Підготувати реферат на теми: «Історія відкриття хімічної природи інсуліну», «Віддалені наслідки цукрового діабету». «Ураження тканин та органів порожнини рота при цукровому діабеті»