2.Екстраренальна та ренальні фактори порушення нирок

Екстраренальні фактори: порушення регуляторних механізмів, нервово-психічні розлади(тривалий стрес, психічні травми, больова анурія), ендокринопатії( дія гормонів вазопресину, альдостерону, тироксину, кортизолу, окситоцину – розвиток поліурії), розлади кровообігу(ішемія, венозна гіперемія, стаз, зміни складу крові-кетози, жовтяниці, цукровий діабет, анурія), порушення в організмі травлення і функції печінки.

Ренальні фактори: нефрит (запалення нирок, при якому відбувається ураження проміжної тканини і ниркових канальців, а також порушення функціонування нирок), нефроз ( не одна хвороба, а група споріднених захворювань, що мають загальний дефект однієї з основних ниркових функцій, фільтрації речовин з крові), нефросклероз (Гіпертонічна нефропатія — заміщення паренхіми нирки сполучною тканиною, що призводить до ущільнення, зморщування органу і порушення його функцій).

Є ще постренальні: порушення відтоку сечі по сечовивідних шляхах, що супроводжується підвищенням внутрішнього ниркового тиску (камені, пухлини, набряки).

28Варіант.

1.Роль вчених (Пашутін в.В., Фохта о.Б., Підвисоцького в.В., Богомольця о.О., Мєчнікова і.І.) та інших у розвитку патофізіології

Луї Пастер та Кохза початкували біологічний напрям у патології, який успішно розвинув Мечников внесок у розвиток вчення про фагоцитоз та про роль цитотоксинів був удостоєний Нобелівської премії.

Пашутін у 1845 організував спочатку в Казанському університеті, а потім у Петербурзькій медико- хірургічній академії (1879) самостійні кафедри загальної патології, які вже мали фізіологічний, експериментальний напрям. Пашутін написав кілька підручників де вперше була зроблена спроба методично систематизувати і оформити для студентів наукові досягнення експериментальної патології того часу. Вигадав досліди щодо голодування, вивчення обміну речовин, сконструював перший калориметр. Його учень Репрьов очолив кафедру загальної патології у Харківському університеті і згодом створив школу патофізіологів. У Москві експериментальну патологію заснував О. Б. Фохт. Він проводив дослідження із загальної патології кровообігу, написав кілька монографій, які й до сьогодні не втратили свого значення. Підвисоцький написав підручник “Основы общей и экспериментальной патологии” , який був перекладений на багатьма ыноземними мовами, що свідчить про міжнародне визнання, в його лабораторії працювали Заболотний,Богомолець, Савченко,Тарасевич.

Богомолець захистив докторську дисертацію з патології надниркових залоз,став професором Саратовського університету, був президентом Української Академії наук, наукові розробки та розробки його учнів у галузі ендокринної патології, пухлинного росту, переливання крові, старіння, ролі сполучної тканини мають без перебільшення світове значення, вивчав проблеми імунітету. Так, йому вдалося дослідити роль цитотоксичних сироваток у стимуляції загоєння ран, які врятували життя тисячам бійців в роки Великої Вітчизняної війни. Інститут фізіології вО.О.Богомолець залишив після себе великий спадок Києві, названий його ім’ям.