Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoriya.doc
Скачиваний:
36
Добавлен:
26.10.2018
Размер:
627.71 Кб
Скачать

40. Аграрна реформа п. Столипіна і Україна

Одночасно з проведенням курсу на обмеження і ліквідацію демократичних прав і свобод царська влада вживала заходів, спрямованих на послаблення соціального напруження у суспільстві. Цю мету ставила столипінська аграрна реформа, що роз­почалася 1906 р. Реформа, руйнуючи селянську общину, створювала умови для еко­номічного зростання селянства шляхом передачі їм земельних наділів у приватну власність. Таким чином, селяни мали перетворитися на фермерів. В 1907—1911 рр. в Україні на хутори і відруби виділилось понад 226 тис. селянських господарств.

Щоб укріпити своє економічне становище, селяни (переважно заможні) кори­стувались послугами Селянського банку: брали кредити під заставу своїх земель­них ділянок. Не всі сільські господарі витримували ринкову конкуренцію. Бага­то хто розорявся. Коли борг не повертався, земля переходила у власність банку і продавалась ним. Таким чином, банківські операції призводили до подальшого розшарування селян. В Україні скоротились земельні наділи бідноти з 3,7 десятини у 1907 р. до 2,2 1916 року.

Збіднілим селянам надавалась можливість переселятись у малозаселені райони Російської імперії. Понад 1,1 млн українських селян у 1907—1914 рр. пересели­лось у Сибір, на Далекий Схід, в Середню Азію і Казахстан.

Столипінська реформа мала певні позитивні наслідки: збільшення орних площ, врожаїв. Але середній клас селян-фермерів, який міг би підтримувати царську владу, так і не був створений.

41. Україна в роки першої світової війни: світовий баланс сил та національні інтереси

Перша світова війна почалась 1 серпня 1914 р. як протистояння двох військо­во-політичних блоків європейських держав — Антанти (Англія, Франція і Росія) та Австро-німецького блоку. З початком війни українські землі перетворилися на театр жорстоких боїв. Українці змушені були воювати на боці російської (3,5 млн) та австрійської (250 тис.) армій, за чужі інтереси і вести братовбивчу війну.

Події на Південно-Західному фронті, який проходив саме через українські землі, розгорталися успішно для російської армії. Війська генералів Брусилова та Руз- ського виграли Галицьку битву у вересні 1914 р. і зайняли усю Східну Галичину, вторглися у Буковину і відтіснили австрійців до Карпат. Були захоплені Львів, Борислав, Дрогобич, Стрий. 22 березня 1915 р. після облоги війська Брусилова оволоділи Перемишлем.

Однак російська армія недовго знаходилась на зайнятій території. 1915 р. ста­новище на фронтах стало змінюватись. У квітні почався контрнаступ німецьких і австро-угорських військ. Під їх тиском російська армія до осені 1915 р. змушена була залишити завойовану територію і фронт стабілізувався на лінії Кам'янець-Подільський—Тернопіль, Кременець—Дубно.

1916 р. російські війська під командуванням Брусилова провели вдалий на­ступ на позиції противника, який дістав назву «брусилівський прорив», внаслі­док якого знову були зайняті Чернівці, Коломия, Броди, Луцьк. З початку 1917 р. німецька і австро-угорська армія, перейшовши в наступ, знову потіснила росіян, після чого основна частина західноукраїнських земель знову опинилася під конт­ролем австро-німецького блоку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]