44. Берестейський мирний договір (1918 р.) унр з країнами Четверного союзу. Його наслідки для України.

Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу. Відновлення влади УНР. Після проголошення Центральною Радою Четвертого Універсалу держави німецько-австрійсько­го блоку визнали УНР як незалежну державу, яка має право вступати в міжнародні від­носини (до цього делегація УНР брала участь у мирних переговорах у Брест-Литовську у складі делегації радянської Росії). Німеччина та Австро-Угорщина були зацікавлені в укладанні миру з УНР, щоб мати можливість використати її продовольчі ресурси. 27 січня (9 лютого) 1918 р. було підписано Брестський мирний договір між УНР і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Османською імперією: 1) припинення стану війни між державами німецько-австрійського блоку й Україною; 2) Німеччина й Австро-Угорщина зобов'язалися допомогти УНР відновити контроль над усією територією держави; 3) уряд УНР зобов'язувався постачати до Німеччини й Австро-Угорщини про­довольство й сільськогосподарську продукцію; 4) Німеччина й Австро-Угорщина обіцяли надати Україні сільськогосподарські машини, вугілля, сіль та інші дефіцитні на території України товари.

45. Гетьманський переворот п.Скоропадського. Внутрішня і зовнішня політика його уряду.

Гетьманський переворот П. Скоропадського. Причини перевороту: 1) неспроможність Центральної Ради налагодити в Україні ефективне державне управління і виконати зобов'я­зання перед Центральними державами у постачанні продовольчих та сировинних ресурсів; 2) П. Скоропадський очолив несоціалістичні сили, що активізувалися в Україні, з метою не допустити поновлення більшовицької влади, усунути наростаючу загрозу перетворення України на німецьке генерал-губернаторство (а насправді в колонію), досягти необхідного рівня державного та економічного життя в Україні. Події перевороту 29 квітня 1918 p.: 1. Центральна Рада провела останнє засідання, на якому депутати без обговорення за­твердили Конституцію УНР, яка проголошувала: державну незалежність і територіальну цілісність України; рівноправність громадян; демократичні свободи; республіка мала бути парламентською, вищий законодавчий орган - Всенародні збори; широке самоврядування в усіх землях тощо. М. Грушевський був проголошений президентом УНР (хоч тільки-но затвердженою Конституцією такої посади не передбачалося). 2. Всеукраїнський хлібороб­ський з'їзд проголосив П. Скоропадського гетьманом України. Центральна Рада була розпущена, і в українських землях виникло нове державне утворення - гетьманат «Укра­їнська держава». Суть перевороту: спроба шляхом зміни демократичної парламентської форми державного правління на авторитарну, створити нову модель української держави, яка була б здатною зупинити радикалізацію, дезорганізацію і деградацію суспільства, стала б творцем і гарантом стабільного ладу, що ґрунтувався б на приватній власності та до­триманні правових норм.

Внутрішня політика гетьмана П. Скоропадського: зосередив у своїх руках усю повноту влади. Відбулося певне економічне піднесення України часів гетьманату завдяки від­новленню приватної власності, підтримці гетьманом вільного підприємництва тощо. Було налагоджено грошовий обіг, удосконалено грошову систему, створено державний бюджет, відкрито кілька українських банків, засновано нові акціонерні компанії, відроджено про­мислові підприємства і біржі. Поступово відновлено залізничний рух, реорганізовано і зміцнено державний флот.

Зовнішня політика. Україну визнали блйзько ЗО держав, 10 з них відкрили представни­цтва в Києві. Україна мала своїх представників у 23 державах світу. 14 листопада 1918 р. гетьман видає грамоту про федерацію України з небільшовицькою Росією, що було офі­ційним скасуванням незалежності України.