2. Класифікація проектів.

У теорії і практиці управління у принципі проекти класифікуються таким чином:

1. По типу (по основних сферах діяльності, в яких здійснюються проекти), проекти можуть відноситися до технічних, організаційних, економічних, соціальних, змішаних;

2. Масштабу (за розміром і кількістю учасників в ньому), проекти можуть бути дрібними, середніми, великими, дуже великими;

3. Класу (по складу, структурі і наочній області), проекти поділяються на монопроекти, мультипроекти і мегапроекти. Монопроект – окремий проект певного типа, вигляду і масштабу. Мультипроект – комплексний проект, що складається з декількох монопроектів і вимагає монопроектного управління. Мегапроект – цільова програма розвитку регіонів, областей, що включає ряд моно- і мультипроектов;

4. Тривалість здійснення: проекти прийнято поділяти на короткострокові (до 3 років), середньострокові (від 3 до 5 років) і довгострокові (понад 5 років);

5. По складності проекти ділять на прості, складні, дуже складні;

6. За галуззю здійснення проекти поділяють на інвестиційні, інноваційні, науково-дослідні, учбово-освітні та інші.

3. Життєвий цикл проекту.

У теорії і практиці управління проектами існує поняття життєвого циклу проекту.

Проект сам по собі, без реалізації, мало чого коштує. Саме здійснення є критерієм оцінки як задуму проекту, так і його результату. Кожен проект, незалежно від його складності і об'єму ресурсів, повинен пройти в своєму розвитку певні етапи: від стану, коли «проекту ще немає», - до стану коли «проекту вже немає». Іноді за початок проекту приймають момент зародження ідеї, особливо якщо він був пов'язаний зі скрупульозними пошуками. Ділові люди початком проекту вважають початок його реалізації і вкладення коштів в його виконання.

Складнішим є етап, пов'язаний із закінченням існування проекту. Дотепер таким вважався етап завершення робіт по його реалізації: введення в дію об'єкту, початок його експлуатації і використання результатів проекту. Проте останніми роками погляд на цю проблему змінився разом з усвідомленням того факту, що загальні витрати на його реалізацію значною мірою залежать від періоду використання результатів проекту аж до моменту виведення його з експлуатації.

Узагальнюючи вищевикладене, можна дати таке визначення життєвого циклу проекту.

Життєвий цикл проекту (проектний цикл) – це період часу між моментом виникнення проекту і моментом його ліквідації.

Він поділяється на фази, фази – на стадії, а стадії – на етапи.

4. Фази проекту.

У вітчизняній та зарубіжній літературі використовуються різні підходи при поділі реалізації проекту на фази.

Програмою промислового розвитку ООН (UNIDO) запропоновано своє бачення проекту як циклу, що складається з трьох фаз:

1. Доінвестиційна;

2. Інвестиційна;

3. Експлуатаційна.

Доінвестиційна фаза має такі стадії: визначення інвестиційних можливостей; аналіз альтернативних варіантів і попередній вибір проекту – попереднє техніко-економічне обгрунтування; висновок по проекту і рішення про інвестування.

Інвестиційна фаза має такі стадії: встановлення правової та організаційної основ для здійснення проекту; придбання і передача технологій; детальне проектне опрацювання і укладання контрактів; придбання землі; будівельні роботи і встановлення обладнання; передвиробничий маркетинг; набір і навчання персоналу; здача в експлуатацію та запуск.

Фаза експлуатації розглядається як у довгостроковому, так і в короткостроковому планах. У короткостроковому плані вивчається можливе виникненння проблем, пов’язаних із застосуванням обраної технології, функціонуванням обладнання або з кваліфікацією персоналу. У довгостроковому плані до розгляду береться обрана стратегія та сукупні витрати на виробництво і маркетинг, а також надходження від продажу.

Універсальним підходом до визначення робіт, які відносяться до різних фаз і стадій циклу проекту, є підхід Всесвітнього банку, згідно якого розрізняють шість стадій, які відіграють важливу роль у більшості проектів: ідентифікація, розробка, експертиза, переговори, реалізація та завершальна оцінка. Ці стадії об’єднані в дві фази: фаза проектування – перші три стадії; фаза впровадження – останні три стадії.

Принципово життєвий цикл будь-якого проекту, пов'язаного із здійсненням капітального будівництва, складається з чотирьох фаз:

1. Доінвестиційна;

2. Інвестиційна;

3. Експлуатаційна;

4. Ліквідаційна.

На доінвестиційній фазі проводяться:

• збір початкових даних по проблемі, аналіз існуючого положення і визначення потреби в здійсненні проекту; визначення цілей проекту, завдань, результатів, основних вимог до нього, визначення наявного ресурсного забезпечення проекту і наявних обмежень в умовах його здійснення;

• розробка техніко-економічного обгрунтування і оцінка ризику проекту;

• визначення і порівняльна оцінка альтернатив;

• розробка робочого проекту, експертиза проектних пропозицій;

• затвердження концепції і техніко-економічного обгрунтування;

• розробка бізнес-плану проекту;

• проведення підрядних торгів на виконання робіт за проектом;

• укладення договорів підряду на виконання робіт і договорів на постачання устаткування.

В період інвестиційної фази реалізації проекту проводяться:

• інженерні дослідження;

• підготовка до будівництва (відведення або звільнення земельної ділянки або території під забудову, надання фронту робіт для проведення ре конструкційних робіт, організація будівельного майданчика тощо);

• детальне проектування будівництва або реконструкції, технічного перевлаштування будівель і споруд;

• виробництво будівельно-монтажних робіт;

• пуско-налагоджувальні роботи;

• пробний випуск продукції і приймання об'єктів в експлуатацію.

Фаза експлуатації охоплює період, протягом якого відповідно до проекту, що реалізовується, випускається відповідна продукція, товари, надаються виробничі, побутові та інші послуги тощо.

Ліквідаційна фаза – це період ліквідації створеного виробництва по випуску продукції, наданню послуг у зв'язку з переходом на випуск іншої продукції, незатребуваністю вироблюваної продукції, послуг і з інших причин.