3 Об'єднання громадян - споживачів туристських послуг

Разом з суб'єктами туристичної діяльності, що мають право на створення об'єднань у сфері туризму, близьке за своєю суттю право є і у громадян -споживачів туристичних послуг.

Так, громадяни України, іноземці або особи без громадянства з метою реалізації і захисту прав і законнних інтересів можуть об'єднаються в суспільні організації туристської направленості.

Згідно ст. 1 Закону «Про об'єднання громадян» об'єднанням громадян є добровільне суспільне формування, створене на основі єдності інтересів для загальної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Об'єднання громадян мають право на добровільних засадах засновувати або вступати між собою в союзи, утворювати блоки і коаліції, укладати між собою угоди про співпрацю і взаємодопомогу. Таке об'єднання громадян може мати різні назви, наприклад: рух, конгрес, асоціація, фонд, союз і т.п. І незалежно від назви, що належить тому або іншому об'єднанню громадян, в цілях згаданого Закону об'єднанням громадян воно визнається політичною партією або суспільною організацією.

Дія Закону «Про об'єднання громадян» не розповсюджується на:

- релігійні організації;

- кооперативні організації;

- об'єднання громадян, основна мета яких полягає в отриманні прибутку;

- комерційні фонди;

- органи місцевого і регіонального самоврядування (зокрема ради і комітети мікрорайонів, домові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети);

- органи суспільної самодіяльності (народні дружини, товариські суди);

Контрольні питання:

1. Які ви знаєте об'єднання суб'єктів туристської діяльності?

2. Що таке торговельне - промислова палата?

3. Що являють собою неприбуткові організації в сфері туризму?

РОЗДІЛ 2 Організація туристичної діяльності

Тема 7 Ліцензування туристичної діяльності План

1. Умови отримання ліцензії

2. Умови переоформлення ліцензії

3. Умови анулювання ліцензії

1 Умови отримання ліцензії

Діяльність, пов'язана з наданням туристичних послуг, підлягає ліцензуванню. В законі України «Про туризм» записано, що ліцензуванню на здійснення туристичної діяльності підлягають туристичні агентства, бюро подорожей, екскурсійні бюро, бюро по прийому туристів, туристичні оператори, готелі, мотелі, кемпінги, туристичні комплекси і бази, інші юридичні особи незалежно від їх форм власності і фізичні особи, які здійснюють туристичну діяльність, передбачену їх статутом чи положеннями. Ще в 1994 році - з моменту включення туризму в ліцензійні види діяльності ліцензуванню підлягала будь-яка діяльність, пов'язана з наданням туристичних послуг. З 29.09.1998 року - ліцензія стала необхідною тільки для тих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснювали діяльність, пов'язану з організацію іноземного та зарубіжного туризму. В кінці 1999 року законодавці повернулися до початкового варіанту ліцензування туризму і внесли зміни до ст.4 Закону Україну «Про підприємництво». На сьогоднішній день питання ліцензування туристичної діяльності регулюється Законом України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності» від 01.06.2000р. №1775-Ш, який набрав чинності з 21 жовтня 2000 року.

Таким чином, згідно з оновленим законодавством, ліцензуванню підлягають наступні види туристичної діяльності:

• організація іноземного туризму;

• організація внутрішнього туризму;

• організація зарубіжного туризму;

• екскурсійна діяльність.

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про туризм», ліцензії на здійснення туристичної діяльності видаються Державним комітетом України по туризму. Окрім цього, в ст. 13 вказано, що право видачі ліцензії може бути делеговано місцевим органом виконавчої влади в галузі туризму.

Для отримання ліцензії* у відповідні органи подаються документи згідно із Законом про ліцензування:

• заява встановленого зразка про видачу ліцензії, в якій мають бути наступні дані, про суб'єкт господарювання, вид господарської діяльності, на здійснення якої заявник має намір отримати ліцензію;

• копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення в Єдиний реєстр підприємств і організацій України, завірена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Органу ліцензування заборонено вимагати інші документи, не передбачені законодавством України. Орган ліцензування повинен прийняти рішення про видачу ліцензії або відмову в її видачі в термін не пізніші 10 робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, доданих до заяви. Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі направляється заявнику в письмовій формі протягом З робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж 3 робочих дні з дня надходження документу, який підтверджує оплату за видачу ліцензії. Оплата за ліцензію повинна бути внесення після прийняття рішення про видачу ліцензії.