Дизайн Джерела радянської моди

Література:

О. Д. Кашенко, Т. В. Козлова. Покупцеві про одяг і моду. М., Економіка, 1986-159с.

У перші роки після Великої жовтневої Революції в складних економічних умовах все-таки енергія людей була спрямована не тільки на боротьбу з розрухою, але й на будівництво культури, гідного завдання, поставленою революцією. Саме в ці роки було створено в країні перше державне Ательє мод, що відповідає вимогам епохи.

Перші кроки в діяльності Ательє мод пов'язані з організацією Москвошвея, створеного при ВСНХ в 1919 р. У період відновлення й централізації швейної промисловості. Спочатку головним завданням було виготовлення обмундирування для бійців Червоної Армії. Великі військові замовлення було потрібно виконати в найкоротший термін. Цивільний одяг виконували в дуже малих кількостях.

Після закінчення громадянської війни й введення нової економічної політики з метою більше повного задоволення потреб ринку виникла необхідність зміни характеру виробництва одягу і її реалізацій. У цей період широко розгорнулася діяльність досвідчених ділків - непманов. Відкрилися багато розкішних магазинів з яскраво освітленими вітринами, заповненими всілякими товарами. Офіційно почали працювати дорогі частки майстерні по виготовленню готового плаття –

Н. Ламановой, А. Федоровій і ін.

Однак основна маса населення в неповских магазинах і майстернях здобувати товари не могла. Необхідно було знаходити засоби для відновлення зруйнованих війною швейних підприємств. Доводилося вчитися хазяювати, освоювати ази комерційної роботи. Важливу роль зіграло здійснення проекту організації Центра становлення жіночого костюма - відкриття першого ательє мод.

До роботи в Ательє мод передбачалося залучити відомих російських художників, що було принципово новим для швейної промисловості. Таким чином, Ательє мод, кероване фахівцями - художниками ставило своєю основною метою розробку моделей масового одягу з урахуванням прогресивного напрямку сучасної моди й національних особливостей. Але засобу для здійснення свого проекту організатори повинні були вишукати самі. Ательє мод представлявся кредит на придбання встаткування й передавалися склади з конфіскованими матеріалами( парчею, оксамитом, шовком частково підмоклими й зіпсованими в підвалах), власники яких бігли за кордон, із зобов'язанням виплати вартості товарів через півтора - два року. У колишній їдальні Московошвея на Петрівці закипіла робота.

Серед творців-ентузіастів - скульптор В. Мухіна, художник-декоратор Камерного театру А. Экстер, художник-фахівець в області прикладного мистецтва Е. Прибыльская. Всі увлеченно працювали, створюючи сучасні форми костюма. Для виконання замовлень були закріплені 2 швейні фабрики. У цей же час була організована експериментальна майстерня на кузнецькому мосту в будинку № 13, де працювала досвідчена закрійниця А. Никольская. Потрібна була й реклама, у зв'язку із цим при оформленні вітрин ураховувалася й демонстрація нових моделей для перехожих. І тільки в 1922 році Ательє мод розгорнуло свої двері для відвідувачів. На відкритті Ательє мод був присутній А. В. Луначарский, був концерт за участю А. В. Нежджновій. Для широкої інформації про культуру одягу допомогла й перша вітчизняна кінохроніка мод. Робота в Ательє мод дозволила В. Мухіній сполучати у своїй творчості талант скульптора з талантом художника-модельєра й допомогла їй надалі при створенні одягу скульптурних моделей. Результат перевершив всі очікування. Не тільки Москвичі, але й приїжджі з інших міст прагнули подивитися моделі або купити обновку з фірмовою маскою Московошвея. Участь у Всеросійській художньо-промисловій виставці зміцнило авторитет Ательє мод, (виставка проходила 19 серпня 1923 року), що відвідав В. И. Ленін разом із Крупской Н. к. і М. И. Ульяновій. Ательє мод тоді одержало (Атестат першого ступеня) за вдалі барвисті й силуетні досягнення у виставлених моделях. Ательє мод успішно конкурувало із приватним сектором, приступало до розробок моделей для масового виробництва. (різні види робочого одягу, піонерські костюми й т.д.) Ательє мод - прообраз Будинків моделей.

Отже, сьогодні Золушка перетворюється в принцесу! На головних подіумах миру, як по помаху чарівної палички, знову з'явилися гарні казкові туалети. Виконані зі шляхетного шовку, ніжного мережива, повітряного шифону, царственої парчі й легковажного тюлю, що расшитые бісером і декоровані пір'ям, вони привнесли в моду атмосферу пишної розкоші. Однак це не означає, що ми є свідками повернення стилю диско з його мішурним блиском або золотий лихоманки 80-х років.

Девіз нового модного стилю: непомітно, але вишукано. Тонка ручна робота робить прості по покрої плаття дійсними творами мистецтва. Шляхетна стриманість відрізняє й колірну гаму: у чорному або білому виконанні навіть досить екстравагантні туалети смотрятся, підкреслено елегантно. Білосніжні комплекти із шарудливого шовку від Nina Ricci прикрашені срібною вишивкою, що надає розкішне сяйво.

Екстра-клас.

Екстравагантно, але не вульгарно, романтично, але не солоденько, роскошно, але не незграбно... Новий шляхетний стиль - це класична елегантність із нальотом справжньої розкоші. Головну роль тут грає вишукано-простий крій, що являє собою ідеальний «тло», для ефектних деталей і блискучих аксесуарів.

Бажання створити костюм власними руками звичайно породжується не тільки економічними міркуваннями, але й можливістю виразити свою індивідуальність. Уміння шити здавна викликало повагу й уважалося більшою перевагою. І в наш час мистецтво шити не втратило свого значення.

Костюм є однієї з найважливіших складових частин матеріальної культури. Виразний, образно вирішений костюм сприяє розкриттю внутрішнього миру індивідуума, його особливостей і достоїнств. Одяг відбиває художній смак людини, а ця якість виховується з дитинства. Уміння одягатися зі смаком - показник эстетического розвитку особистості, її культурного рівня, звичок, характеру. Смак - це, насамперед почуття міри у всьому (уміння вирішити, що й коли надягти, як ставитися до своєї зовнішності, як триматися). Таким чином, одяг є твором прикладного мистецтва утилітарного призначення, але в теж час сполучає в собі духовного й матеріального початку.

До одягу треба ставитися як до предмета мистецтва, а до вдягання - як до творчого процесу. Далеко не кожний з нас знає, як за допомогою одягу вирішити найбільш актуальні для сьогоднішнього дня життєві проблеми, такі як, наприклад, одержання гідної роботи, просування по службі, підвищення соціального статусу.

Одяг, що ви носите, створює ваш імідж, формує певну думку про вас і про те, що ви самі про себе думаєте. По тому, що на вас надето, можна судити не тільки про фігуру й смак, але й про характер, утворення, заможність і навіть про родиний стан.

Модний одяг дарує кожному радість і впевненість у собі.

Немає жодного способу обробки, придатного для всіх видів тканин і всіх моделей, існують далеко не всі універсальні прийоми, які можна застосовувати в різних випадках.