Мода як форма реклами.

У сфері споживання мода є й формою реклами нових товарів. Одним з найефективніших видів реклами, є журнали мод. Іншим видом реклами нової моди є вітрина магазина. Можливо, у майбутньому замінять все це спеціалізовані сайти в глобальній комп'ютерній мережі «Інтернет». Уже зараз багато відомих дизайнерів мають свої «сторінки» в «Інтернет», де рекламують свої останні колекції.

І звичайно, специфічним видом реклами модного одягу є демонстрація одягу, або показ мод - рекламний засіб у конкурентній боротьбі між модельєрами за звання модного. Це привело до театралізації показу моделей одягу, перетворенню його в шоу, у видовище, що розважає публіку й викликає інтерес у тих, хто висвітлює моду в засобах масової інформації.

Моделювання й художнє оформлення одягу.

Література: Ермилова В. В., Ермилова Д. Ю. Моделювання й художнє оформлення одягу. Навчальний посібник.

Моделювання одягу розглядається як частина дизайну одягу. У зв'язку із цим особливу увагу необхідно приділяти особливостям художнього проектування й моделювання, оскільки дизайн орієнтований на формування нових культурних зразків, що задовольняють матеріальні й духовні потреби людини.

Основні поняття й термінологія.

Основними поняттями в моделюванні є «одяг» і «костюм».

Одяг – це сукупність покривів на тілі людини, що захищають його від несприятливих впливів навколишнього середовища. (Холод, сонце, вітер, дощ, укуси комах, зуби й пазурі диких тварин, стріли, меч і т.д.)

Таким чином, одягом можна назвати й бойове розфарбування, і татуювання в первісних народів і сучасний бронежилет, протигаз і модне плаття.

У поняття одягу входять плаття те, що покриває безпосередньо тіло людини, взуття, головні убори, (рукавички, шарфи, пояси й т.д., як доповнення).

Основна функція одягу - захисна (фізичний і моральний захист) і утилітарно-практична, тому що одяг завжди пов'язана з якою-небудь практичною діяльністю людини й має певне призначення. Але при цьому одяг має й эстетическую функцію - прикрашає людини, де зв'язане поняття краси й користі. Як і будь-який одяг - це елемент споживання.

Одяг ділиться на наступні види залежно від способу носіння, характеру кріплення на тілі людини й криючи:

1. Драпірована (некроеная, незшита) – одяг з одного шматка тканини, яким обертають або драпірують тіло.

2. Накладна – одяг, що надягають через голову. Вона може бути незшитої - у вигляді шматка тканини з вирізаним отвором для голови (древні плащі, пончо), може бути кроєної й зшитої (туникообразный покрій).

3. Розстібна – кроєний і зшитий одяг, що має попереду застібку зверху до низу (халат, каптан).

4. Кроєного й зшита європейського типу одяг, що повторює форми людського тіла, що досягається, криємо, що надає собою розгорнення об'ємних форм на площині (рельєфи, вытачки й т.д.)

Залежно від призначення й використання в різних сферах діяльності сучасний одяг ділиться на групи:

1. по половозрастному ознаці;

2. по способі виготовлення;

3. по сезоні;

4. по призначенню (побутова, спортивна, виробнича, формена й т.д.

З поняттям одягу нерозривно зв'язане поняття костюм.

Костюм – (від італійського costume – звичай, вдачі) – певна система предметів і елементів одягу, об'єднаних єдиним задумом і призначенням, що відбиває соціальну, національну, регіональну приналежність людини, його підлога, вік, професію.

Найважливіша функція костюма – знакова, тому що він повідомляє навколишню найважливішу інформацію про людину, про його соціальний статус, політичні пристрасті, релігії, эстетическом смаку, культурі.

Розробляючи сучасний костюм необхідно враховувати, які функції в ньому повинні переважати. Це визначає й конструктивне рішення, і вибір матеріалу, і образ костюма. Такий підхід до проектування речі одержав визначення - функціональний підхід.

Функціональний принцип проектування припускає попереднє вивчення процесу функціонування, що дозволяє задовольнити різноманітні й мінливі потреби людини.

Одяг - це предмет споживання й у сучасній ситуації, як правило, продукт масового виробництва.

Модель (від панцира. Modulus - міра, образ, норма) - це зразок, службовець еталоном для серійного відтворення одягу, взуття, головних уборів.

Моделювання одягу – процес створення нової моделі одягу.

Модельєр - фахівець із виготовлення моделей одягу, зразкових екземплярів виробів – визначальний образ і стиль, конструктивне рішення, що вибирає кольори й матеріали, аксесуари й доповнення. Крім цього існують і інші призначення цієї професії, пов'язані із західною традицією: дизайнер, стиліст, Кутюрье.

Кутюрье – творець колекцій одягу «від кутюр» (високої моди) – унікальних моделей одягу, виконаних у єдиному екземплярі вручну в будинках високої моди, що є членами Синдикату високої моди в Парижеві або подібних організаціях.

Дизайнер – це назва пов'язане з англомовною традицією, у французькій і італійській традиціях відповідає поняттю стиліст. Саме так найчастіше називають модельєра, що пов'язане зі змінами в області виробництва й методів створення одягу, а також з виникненням нової творчої діяльності, пов'язаної з масовим виробництвом.

Дизайн виник у сфері промисловості у зв'язку з розвитком масового виробництва в 19-20в. в., як особлива творча діяльність, у процесі якої переборюється розрив між мистецтвом і технікою. Дизайн є проектною діяльністю й пов'язаний з культурою, що об'єднала науково-технічну й гуманітарну культури. Дизайн - проектування матеріальних об'єктів, як правило, споживчих виробів для задоволення потреб людини й суспільства.

Сутність дизайну - це предметне середовище або сукупність навколишньої людини виробів і їхніх комплексів використовувана їм для організації функціональних процесів життєдіяльності й задоволення своїх матеріальних і духовних потреб.

Дизайн – творча проектна діяльність метою, який є створення гармонічного предметного середовища, що найбільше повно задовольняє матеріальні й духовні потреби людини.

Дизайнер – фахівець, що працює в сфері дизайну й забезпечує високі споживчі властивості й эстетические якості виробів і предметного середовища.

Об'єктами дизайну можуть бути промислові вироби, елементи й системи міського виробничого й житлового середовища, візуальна інформація. Одяг і її елементи є такими ж об'єктами дизайну - як меблі, посуд, інструменти, машини, літаки.

Дизайнер створює предметний мир, а не зображує його. Основне завдання дизайну - формування нових культурних зразків речей, а не художніх варіантів старих речей. Тому дизайн одягу повинен бути орієнтований на проектування нових функцій і якостей одягу відповідно до зміни способу життя й потреб людей, а не на «прикрасу» традиційних форм, що можна назвати «художнім оформленням одягу».

Тому що одяг є річчю або сукупністю речей, то вона виконує функції речі:

1. Улитарно-практическую, пов'язану з назвою речі в конкретній діяльності людини;

2. Адаптивну, що забезпечує сприятливе для процесів життєдіяльності стан середовища (комфортність, зручність);

3. Результативну, пов'язану із соціальним функціонуванням речі, сприяти досягненню мети, як окремої людини, так і суспільства в цілому.

4. Интегративную, пов'язану з тим, що в речі об'єднані й проявляються якості культури в цілому, зміст речі, її роль у соціально-культурному процесі життєдіяльності, традиції, цінності, виражені в матеріалі й формі. Річ є відбиттям способу життя в цілому, одяг - відбиттям образа людини й способи життя.