- •Навчальне видання Конспект лекцій з предмету «Введення до фаху».
- •61003, М. Харків, вул. Університетська, 16 Введення до фаху Історія Української інженерно-педагогічної академії.
- •Система підготовки інженерно-педагогічних кадрів.
- •Підготовка робочих кадрів.
- •Досвід методичної підготовки інженера-педагога.
- •Кпд вузу.
- •Інженер-педагог сьогодні.
- •Ким же стане сьогодні інженер-педагог у школі.
- •Інженер-педагог - особистість і функції.
- •Як готовити інженерів педагогів.
- •Ціль та задачі навчальної дисципліни.
- •Роль і місце інженера-педагога в підготовці кваліфікованих кадрів для галузі.
- •Теорія інженерно-педагогічної освіти.
- •1. Коротка історія розвитку одягу й способи її виробництва
- •2. Загальні відомості про одяг
- •3. Функції одягу
- •Асортименти одягу
- •Вимоги пропоновані до одягу
- •Асортимент одягу
- •Короткі відомості про процеси проектування й зборки одягу
- •Основні етапи виготовлення виробів на швейній фабриці й по індивідуальних замовленнях.
- •Моделювання й конструювання здійснюється в Будинках моделей або в експериментальному цеху підприємства.
- •Структура підприємства швейної промисловості.
- •Дизайн Джерела радянської моди
- •Мода (структура та функції моди).
- •Мода як соціальний і психологічний феномен.
- •Мода як форма реклами.
- •Моделювання й художнє оформлення одягу.
- •Основні поняття й термінологія.
- •Форма й силует.
- •Колір у костюмі.
- •Матеріали для одягу.
- •Нові популярні види тканин.
Інженер-педагог - особистість і функції.
Інженер-педагог - центральна фігура в навчальних закладах професійно-технічного утворення. Завдяки його діяльності здійснюється діюча наступність поколінь робітничого класу від колективу до колективу, від середовища до середовища, що сприяє створенню умов, що забезпечують всебічний розвиток професійної підготовки молодих робітників. Але саме цим обумовлена складність і відповідальність праці інженера-педагога тому що, чим вище рівень розвитку науки й техніки, тим досконаліше знаряддя праці, вище культура самих виробників і в цілому культура виробництва, ускладнюється процес навчання й виховання майбутніх молодих фахівців, що вимагають від інженера-педагога нових знань, умінь і навичок.
У цьому випадку інженер-педагог виступає як джерело інформації, за допомогою різних засобів передавальним її учнем, які, сприймаючи інформацію, тією чи іншою мірою повертають її назад у вигляді певних дій і вчинків, змушуючи інженера-педагога міняти зміст інформації й спосіб її передачі.
Отже «навчання й виховання можна розглядати як систему керування, однієї з найважливіших і специфічних особливостей якої є те, що об'єктом керування в цій системі є сама людина».
На відміну від інших видів управлінської діяльності керування навчально-виховним процесом необхідно розглядати, як регулювання діяльності учнів за допомогою різних педагогічних засобів. Інакше кажучи, процес керування припускає виховання в потреби, що вчиться, у праці, у придбанні нових знань, умінь і навичок, і у творчому їхньому використанні.
Модель особистісних якостей інженера-педагога й змісти його педагогічної діяльності, таким чином, структура особистісних якостей інженера-педагога невіддільна від змісту його педагогічної діяльності.
Особистісні якості інженера-педагога впливають на результати його праці, що міняються залежно від спеціальних і педагогічних здатностей інженера-педагога й творчого їхнього використання.
Однак варто звернути увагу на те, що праця інженера-педагога не є загальпедагогічним. У його структурі укладені компоненти професійно-педагогічної діяльності, які обумовлюють коло його обов'язків, особистісні якості, стиль мислення, внутріколективні відносини й психологічний клімат у навчальних закладах.
Досягнення високої педагогічної майстерності в діяльності інженера педагога багато в чому залежить від широти й глибини його професійно-педагогічної підготовки.
Разом з тим немаловажну, а мабуть, і вирішальну роль грають здатності тих, хто обрав для себе цю професію.
Студент, що вибрав професію інженера-педагога повинен мати такі функції:
– конструктивної (відбір навчально-виховної інформації, необхідної для розвитку пізнавальної діяльності учнів, а також відбір форм і методів її передачі).
– організаторської (реалізація відібраної інформації за допомогою різних педагогічних засобів).
– комунікативної функціями – обеспечивающей організацію взаємин між інженером-педагогом і учнями, тобто встановлення контакту, що виражається у взаєморозумінні взаємоповазі, довірі друг до друга.