Мода як соціальний і психологічний феномен.

Мода діє в соціальних системах, для яких характерні наступні риси:

1. динамічність;

2. соціальна дифференцированность і мобільність;

3. відкритість (розвинені канали комунікації);

4. надмірність (розвинена система тиражування матеріальних і культурних благ, існує безліч конкуруючих модних зразків).

Приналежність людини до тієї або іншої соціальної або вікової групи визначає можливість вибору його відносини до моди. Модне наслідування прилучає особистість до системи групових цінностей.

Мода пов'язана з різними сторонами розвитку суспільства, у ній знаходять відбиття всі аспекти культури й громадського життя, які викликають увагу всього суспільства. Всі політичні події, які привертають увагу суспільства, впливають на виникнення нових модних стандартів і зразків.

Перехід до масового виробництва готового одягу й предметів побуту, формування масової культури створили основу для демократизації моди - доступності нових модних стандартів і зразків практично для всіх соціальних груп, тому що можливості сучасного виробництва дозволяють практично негайно запропонувати споживачам модні зразки різної вартості. Розвиток засобів масової інформації також дозволяє відразу одержати інформацію про виникнення нової моди, познайомиться зі зразками міжнародної моди. Все це приводить до скорочення тривалості модних циклів.

Мода - це циклічна зміна інтересів, установок і ціннісних ориентаций певних соціальних шарів і груп, що відбуває під впливом зміни соціальних, фізичних і психологічних умов життя. Деякі дослідники моди заперечували існування чітких ритмів у її розвитку, інші намагалися визначити швидкість зміни й період повернення модних стандартів і об'єктів моди. Наприклад: американські вчені Дж. Ричардсон і А. Кребер досліджували розвиток жіночого одягу за останні 300 років і встановили тривалість коливання моди в 111-115 років. Французький історик і теоретик моди Ж. Вильхельм визначив тривалість модних циклів: у середні століття - 10 років, в 18 столітті - 5 років, в 70-і роки 20 століття - 1 рік. Циклічні зміни форми костюма вивчали в Московському текстильному інституті (зараз МГТУ ім.Косыгина) і виявили цикли тривалістю 100 років, 72 року, 48 років, 36 років, 24 роки, 13 років, 6 років, 3 роки.

Мода в умовах ринкової економіки формуючий і регулюючий запити масового споживача, сприяла штучному прискоренню зміни циклів. Циклічність моди дає можливість прогнозувати моду. Нові колекції модного одягу демонструються приблизно за півроку, а проектуються за рік до настання сезону. У дизайні використається поняття «проектний прогноз» (дизайн-прогноз).

В основі прогнозування лежать три взаємодоповнюючі джерела інформації про майбутнє:

1. Оцінка перспектив розвитку прогнозованого явища, тому що прогнозування моди в костюмі плідним може бути при проведенні аналогії з новими тенденціями в різних видах мистецтва: вивчення формально-эстетического язика в архітектурі, скульптурі, живописі, комп'ютерній графіці й т.д.

2. Умовне продовження в майбутнє тенденцій, закономірності, розвитку яких колись і тепер добре відомі.

3. Створення моделі з обліком очікуваних або бажаних тенденцій, перспективи, розвитку яких відомі.

Прогноз моди ґрунтується на соціологічних прогнозах: прогнозі способу життя, демографічному прогнозі, прогнозі зайнятості й рівня утворення й т.д. Соціологічні прогнози робляться на основі опитувань, вивчення структури й характеру діяльності людини або соціальної групи, предметного середовища перебування людини, умов його життя. У західних фірмах, які займаються прогнозуванням, є фахівці, яких називають «тренди-скаути». Вони вивчають стихійну моду вулиці, відвідують всі модні місця (нічні клуби, дискотеки), прем'єри, місця скупчення великої кількості людей (рок-концерти, стадіони, торгові центри й т.д.), виявляючи новітні тенденції, наприклад, у нетрадиційних способах носіння одягу, сполученні елементів, перевага певних стилів. Крім того, пророчити майбутні модні тенденції можна уважно проаналізувавши останні колекції тих дизайнерів одягу, який уважають авангардистами в моді.