1. Асортименти одягу

2. Вимоги пропоновані до одягу

3. Коротка характеристика швейних виробів побутового призначення.

План.

1. Що таке асортименти одягу, її ознаки.

2. Властивості одягу й вимоги пропоновані до неї.

3. Класи на які підрозділяється одяг

4. Побутовий одяг - самий різноманітний вид швейних виробів.

Література:

Шаршов В.С. «Введення в спеціальність»

Збірник гостов Москва 1988р.

ТШИ - Першина Л.Ф.

ТШИ - Савостицкий А.В.

В.Зайцев «Цей багатоликий мир моди»

Асортимент одягу

Кожний вид одягу має різновид залежно від складності конструкції й трудомісткості обробки, від фасону, обумовленого формою, силуетом, покриємо рукава, коміром і буд.р. деталей. Наприклад: Куртки, пальто, плаття, штани, блузки, спідниці й буд.р. - це самостійні групи одягу.

Куртки з лаку, плащовій тканині, драпу й т.д. діляться по видах тканини. Значними ознаками служать і матеріали.

Асортименти одягу – це одяг, об'єднаний у самостійні групи по певних ознаках.

1. складність конструкції

2. трудомісткість обробки

3. фасон

4. призначення одягу

5. матеріали і т.д.

А також одяг повинна створювати навколо тіла штучний мікроклімат, що забезпечує оптимальні умови для підтримування постійної температури тіла. Прикрашати людину, тобто створювати сукупність споживчих і виробничий властивостей.

Одяг - характеризує сукупність споживчих і виробничих властивостей виробу, що визначають ступінь придатності для використання по призначенню.

Споживчі властивості - визначаються гігієнічними, експлуатаційними й эстетическими вимогами.

Виробничі - визначаються економічністю, технологічністю й технічністю виготовлення виробів.

Гігієнічні вимоги включають – захист тіла від впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища, від механічних ушкоджень, забезпечення нормальної життєдіяльності організму (тобто шкірний подих, газообмін, виділення поту); підтримка теплового балансу (стабільну температуру поверхні тіла людини) оголеній людині при температурі 16-18⁰С – прохолодно, при температурі 14,5⁰С – холодно, при 13,5⁰С – дуже холодно. При надяганні білизни температура пододежного повітря підвищується на 0,9⁰С. Тепловтрати людини, одягненого в білизну, знижуються на 24-35 кал./година., людини одеього в костюм – 55-60 кал./година. Зона гарного самопочуття в одязі наступить при таких метеорологічних умовах при яких температури відповідають теплу, вироблюваному організмом. При багатошаровому одязі температура повітря між шарами неоднакова. За даними інституту комунальної гігієни, у багатошаровому одязі перепади температури повітря між натільною й верхньою сорочками коливається від 0,3 до 1,4⁰С у залежності від температури зовнішнього повітря, між верхньою сорочкою й костюмом від 2 до 7,4⁰С. Застосування багатошарового одягу з повітряними прошарками створює поступові перепади температури подадежного повітря від шару до сою, а отже й більше стійку температуру повітря біля тіла людини. Тому сучасна теплозащитная одяг складається з декількох шарів - білизни, блузки або сорочки, костюма й зимового пальто, що має додатковий теплоізоляційний шар. Число шарів одягу знижує втрати тепла, теплопровідність одягу в один шар становить 10,5, у два шари – 6,58, у п'ять, 3,65, у сім – 3,08 ккал/м²ч град (при одній і тій же температурі зовнішнього повітря). Швидкість руху повітря дуже впливає на охолодження тіла людини. Температура шкіри людини при температурі повітря -10⁰С и швидкості руху повітря 6 м/сек знижується в таких же бокових вівтарях, як при температурі повітря до 1 м/сек отже, в одязі для умов низьких температур і підвищеної швидкості руху повітря повинна бути застосована ветростойкая прокладка. Тепловіддача може відбуватися також при випарі вологи з тіла людини. Тіло людини в стані спокою при кімнатній температурі виділяє в середньому водяних пар 16г/ч на 1м² поверхні тіла. При температурі +29⁰С одяг не впливає на тепловіддачу випаром. Збільшення тепловіддачі випаром починається в одягнених людей при температурі +29⁰С, а в неодягнених людей при температурі +32⁰С.

При наступному підвищенні температури на 1⁰С тепловіддача збільшується на 15-19⁰С. При цьому з моменту збігу температури шкіри навколишнього повітря, коли тепловіддача здійснюється в основному тільки випаром, для підтримки нормального мікроклімату навколо тіла людини одяг повинна мати гарну повітропроникність і гигроскопичностью.

Повітропроникність одягу сприяє також вентиляції пододежного шаруючи повітря й видаляє вуглекислоту, зміст якої більше 0,08% викликає погане самопочуття людини.

Велике значення мають експлуатаційні вимоги, що забезпечують відповідність виробів умовам праці або відпочинку, міцність і надійність одягу в експлуатації.

Одежа повинна забезпечувати волю руху й подиху людини. Зручність користування особливо важливо для повсякденного й виробничого одягу.

Одежа повинна забезпечувати опору зусиллям, що діють на деталі виробу і їхнього з'єднання при різних рухах людини. т.е. мати необхідну міцність. Кожний виріб піддається зношуванню під впливом різних факторів (светопогоды, багаторазовому пранню, механічних і фізико-механічного впливів). Одежа повинна забезпечити не тільки опір зношування, але також зберегти форму деталей, отриману в процесі обробки. Разом з тим одежа повинна бути гнучкий і м'якої, щоб не створювати незручності при руху людини.

Эстетичні вимоги – це художнє оформлення одягу, підбор матеріалу по цвіті, малюнку, обробки, пропорціям частин одягу.

Виробничі вимоги до одягу – це економія матеріалу й зменшення трудомісткості обробки виробів, які є основними факторами, що забезпечують зниження с/с виробу. Тому виробу масового виробництва повинні бути економічні й технологичны.

Економічна модель характеризується мінімальною площею деталей виробів і мінімальних відходів матеріалу при розкрої.

Технологічність виробів означає зменшення трудомісткості обробки за рахунок ликвидаций окремих операцій, спрощення способів обробки, створення умов для механізації технологічних процесів і підвищенню виробничої праці.

Технічні вимоги – це вимоги по якості пошиттю виробів (кількість стібком в 1см, міцність швів, припасування по малюнку й т.д.) і до якості матеріалу. Виготовлення одягу, а також основні показники фізико-механічних властивостей матеріалів повинні відповідати вимогам стандартів або технічних умов. Різні матеріали в тому числі й фурнітура повинні сполучатися.

До швейних виробів відносять:

• побутовий і виробничий одяг, складову найбільшу частину виробів швейної промисловості;

• формену;

• предмети домашнього побуту;

• технічні вироби й спорядження.

Побутовий одяг - це самий багато образний вид швейних виробів.

Сюди відносять:

• натільна білизна;

• дрібний і верхній одяг;

• одяг для дітей.

Натільна білизна – білизняні й корсетні вироби (нижня сорочка, труси, кальсони, грація, піжама, повзунки, пелюшки й буд. р.)

Легкий одяг - це плаття, блузки, халати. Гигроскопичность повинна становити не менш 7% (фартух теж)

Верхній одяг - є комплексним багатошаровим виробом. (пальто, костюми, жакет, піджак, шорти, блузка, штани й т.п.)

Дитячий одяг – основні фактори – фізіологія, психологія дитини й місцевих кліматичних умов. Ураховувати явище акселерації дітей - швидкий ріст, прискорене розвиток (фізіологічне й інтелектуальне). Вимоги до тканин визначається способом життя дітей. При художнім оформленні тканин необхідно враховувати відповідність колориту й малюнка тканин за віком дітей. Виходячи з наукових даних - дитячий одяг моделюють по окремих групах, причому для кожної вікової групи дітей ураховуються не тільки особливості статури, але й спосіб життя, заняття, інтереси (комплекти).

До предметів домашнього побуту ставляться – постільна й столова білизна. (простирадла, підодіяльники, наволочки, скатертини, серветки, рушники й буд.р.)

До технічних виробів і споряджень – ставляться брезентові цебра, мішки, автомобільні чохли, сумки, рюкзаки, намети й буд. р.

У цей час велике значення надається споживчим якостям: еластичності, несминаемости, водо й грязеотталкивающим властивостям, здатності зберігати форму, відсутність необхідності гладити - це вимоги, які покупець пред'являє до матеріалу й з якими він порівнює своє розуміння якості. Створена масовим виробництвом одяг доступний кожному. Індивідуальність проявляється у виборі й комбінації окремих компонентів одягу.

Традиційний успіх Диора свідчить у пануючій ролі обдарованим тонким інтелектом часу й духу часу творця мод, тому що в джерел моди усе ще коштує кравець-модельєр з його багатою уявою. Він черпає свої натхнення скрізь, де тільки можна.

Джинси – як елемент «антимоди», більше сторіччя назад з'явилися як робочий одяг, а в 60-х роках нашого століття, що перетворилися в неодмінний атрибут нашого життя овіяна зараз ореолом романтики, історія джинсів насправді більш ніж прозаїчна. У плині багатьох десятиліть вони були дешевим повсякденним одягом трудової моди - шахтарів, фермерів, рибалок і ковбоїв. Виражаючись сучасною мовою - спецодягом. Родоначальником і свого роду «автором» джинсів став американський торговець Леви Страус, засновник всесвітньо відомої зараз фірми, який у наші дні належить майже третина продукції в цій області. У середині ХІХ сторіччя Леви Страус був усього лише торговцем середньої руки. Він відправився на захід США, що переживав бум свого освоєння, зі значною партією брезенту. Переселенцям вона потрібна була для наметів, тентів. Можливо, не були вчасно завезені шкіряні штани основним одягом ковбоїв, бути може інша причина існує трохи між виникненням джинсів. Леви Страус весь свій брезент скупив не штани по покрої имитировавшие ковбойські. Джинси почали шити не тільки із брезенту але й з бавовняної тканини. Так і ковбойські джинси - практичний і зручний одяг для праці. Наприкінці 60-х років вони як би народилися в другий раз. Після небувалої молодіжної хвилі протесту проти норм буржуазної моралі, що засьорбнула міста Західної Європи й американські студентські кола - джинси в які

були одягнені бунтарі мимоволі виявилися в центрі уваги в молоді. І знайшли тисячі, а незабаром і мільйони шанувальників.

Джинси, подібно іншим атрибутам «антимоди» спритними ділками були пущені на потік. Правда відтепер у них важко було знайти прикмети тих штанів, які носили фермери й ковбої. На зміну джинсам прийшов джинсовий стиль.