- •2)Аналітичне оцінювання методів визначення ефект застос комун-й.
- •3) Ануїтет. Майбутня вартість унуїтету
- •4) Багатопланові аналітичні методи
- •5) .Визначення ефективних категорій рекламо носіїв
- •7) Визначення стандартних відхилень розподілів імовірностей грошових надходжень інвестиційних проектів
- •8) Визначення управлінських рішень та їх ознаки
- •9) Визначення ціни ліцензії
- •11) Використання формули Ансоффа при оцінці інтелектуальної продукції
- •12) Використання формул Кіфера для оінки окремих факторів невизначеності
- •13). Використання формули Ольсена при оцінці інтелектуальної продукції, її модифікації
- •14) Витрати на тисячу переглядів та витрати на рейтинг при визначенні ефективності витрат на комунікації
- •15). Відбір критеріїв для планування нддкр
- •16) Внутрішня ставка прибутковості та її модифікована величина при обґрунтуванні доцільності інвестиційного проекту. Її переваги та недоліки
- •17) Дисконтування його суть
- •18) Ділові ігри як метод обґрунтування рішень
- •19) Евристичні моделі обґрунтування та прийняття рішень
- •16. Економіко-математичні моделі при оцінці комунікацій
- •20) Економічна оцінка інноваційного продукту
- •21) Експериментальна перевірка використання методу регресивно-кореляційного аналізу для оцінки економічної ефективності комунікацій.
- •22) Завдання визначення ефективності застосування комунікацій.
- •23) Загальні чинники ефективності комунікацій.
- •24) Інтелектуальна продукція, її специфіка та проблеми оцінки.
- •25) Класифікація інновацій.
- •26) Класифікація ризику.Абсолютні та відносні міри ризику.
- •27) Класифікація управл.Рішень
- •28) Концепція вартості грошей у часі
- •29) Концепція формування інвестиційних рішень
- •30) Маржинальний прибуток та його сутність
- •32) Математ.Методи в ек.Аналізі
- •33) Методи індексу прибутковості. При визначенні доцільності інвестиційного проекту
- •34) Метод періоду окупності при обгрунтувані доцільності інвестування. Переваги та недоліки
- •35) Метод чистої теперешньої вартості інвестиційного проекту. Переваги та недоліки
- •36) Методи групової роботи
- •40) Обєкти інтелектуальної власності к-я.
- •42) Основні етапи підготовки управлінського рішення.
- •46) Принципи інвестиційного менеджменту.
- •47) Проблеми оцінки економ ефективності інновацій.
- •48) Прості проценти
- •50) Регресійно-кореляційний аналіз при оцінці екон-ї ефект-ті комунікацій.
- •51) Ризик, його сутність та визначення.
- •52) Середня ставка прибутковості інвестицій. Її переваги та недоліки.
- •53) Складні проценти
- •54) Сукупність переглядів при визначенні ефективності комунікацій.
- •55) Сумарні рейтинги переглядів при визначенні ефект-ті комунікацій.
- •56) Сутність економічного аналізу.
- •57) Сутність методу еквівалентної певності при оцінці ризику
- •58) Сутність методу ставки дисконту з урахуванням ризику
- •59) Сутність, визначення, характеристика інновацій.
- •61) Теперішня в-сть ануїтету. Перпетуїтет
- •62) Тестування при оцінюванні ефективності комунікацій
- •63) Традиційні методи ек аналізу
- •64) Цілі визначення ефективності застосування комунікації.
- •66) Частота переглядів при визначенні ефективності витрат на комунікації.
28) Концепція вартості грошей у часі
Одна з головних проблем при визначені ефективності вир-тва є порівняння та аналіз грошових потоків, що здійснються в різні періоди часу. Бо однакові за величинами виплати, що здійснюються врізні періоди часу економічно нерівносильними.
Концепція вартості грошей у часі полягає в тому, що грошові кошти мають вартість, яка визначається часовим фактором, тобто ресурси, якими ми володіємо на даний момент, коштують більше, ніж ресурси, які будуть отримані через деякий (суттєвий) проміжок часу.
Порівнючи вартість грошей використовують 2 часи:
1) Теперішня вартість грошей — сьогоднішня (або на певний момент часу) оцінка суми грошей, яку очікується отримати (регулярно отримувати) в майбутньому.
2) Майбутня вартість грошей — оцінка сьогоднішньої суми грошей на певний момент часу у майбутньому (звичайно, на кінець фінансово-кредитної угоди), як правило, з урахуванням інфляції.
29) Концепція формування інвестиційних рішень
Серед проблем управління інвест.діяльністю особливе місце належить питанням визначення ефективності інвест.рішень. Інвест.менеджмент – являє собою комплексну програмну діяльність направлену на формування вироб-ек рішень, що відповідають реальним інтересам потенціалу інвестора. Він торкається двох аспектів:
1)Повязані з діяльністю об’єкта у розвитку ринку товарів і послуг, вивчаючи і прогнозуючи споживчий попит він моделює способи його задоволення за допомогою товарної продукції.
2) Повязані з діяльністю на інвестиційному ринку, споживче середовище скл з сукупності під-тв, асоціацій, різних установ, які спроможні інвестувати реалізацію інвестиційного рішення, що моделюється.
Взаємодія цих 2-х аспектів вимагає погодження інцест.можливостей бізнес-субєкта і потреб у інцест.розробках, що обумовлені інтересами потенційних інвесторів і кінцевих споживачів. Потреба інвесторів знаходиться у залежності від ступеня задоволення споживчого попиту на товар і послуги, вир-тво яких передбачається здійснити по завершеню реалізації інцест.розробок. Інвест.менеджмент охоплює 2 етапи:
1)Менеджмент на товарному ринку
2) Менеджмент на інвестиційному ринку
Створення основи, прийняття управл.рішень передбачають створення системи цілей інцест.менеджменту. стосовно до інвест.діяльністі системний підхід дозволяє запобігти однобічності процесу управління та досягти необхідної погодженості і збалансованості.
30) Маржинальний прибуток та його сутність
Маржинальний прибуток (без урахування податку) – це сума, отримана у вигляді різниці між ціною продажу товарів та ціною їх придбання, розрахованих за звичайними цінами.
Маржинальний прибуток (іноді його називають покриттям або внеском у прибуток) обчислюється за формулою
ПМ = В – СЗ ,
де ПМ — величина маржинального прибутку за певний період;
В — виручка від продажу продукції;
СЗ — змінні витрати за цей же період.
Отже, маржинальний прибуток дорівнює постійним витратам та операційному прибутку, тобто прибутку від продажу продукції:
ПМ = СП + П,
де П — операційний прибуток.
Відповідно, операційний прибуток, або просто прибуток, є різницею
П = ПМ – СП.
Маржинальний прибуток є верхньою межею прибутку за зміни величини постійних витрат СП, а саме: коли постійні витрати прямують до нуля (СП → 0), прибуток прямує до маржинального прибутку (П → ПМ).
Ці закономірності цінні для аналізу впливу динаміки обсягу виробництва на прибуток. Коли змінюється обсяг виробництва, постійні витрати залишаються на попередньому рівні, тому прибуток змінюється на величину маржинального прибутку.
Співвідношення між маржинальним прибутком та обсягом виробництва зручно аналізувати за допомогою відносного показника — коефіцієнта маржинального прибутку (kПМ):
.
За даних цін і норм змінних витрат коефіцієнт маржинального прибутку — величина постійна. Тому приріст (зменшення) прибутку можна визначити так:
∆П = ∆ВkПМ.