- •2)Аналітичне оцінювання методів визначення ефект застос комун-й.
- •3) Ануїтет. Майбутня вартість унуїтету
- •4) Багатопланові аналітичні методи
- •5) .Визначення ефективних категорій рекламо носіїв
- •7) Визначення стандартних відхилень розподілів імовірностей грошових надходжень інвестиційних проектів
- •8) Визначення управлінських рішень та їх ознаки
- •9) Визначення ціни ліцензії
- •11) Використання формули Ансоффа при оцінці інтелектуальної продукції
- •12) Використання формул Кіфера для оінки окремих факторів невизначеності
- •13). Використання формули Ольсена при оцінці інтелектуальної продукції, її модифікації
- •14) Витрати на тисячу переглядів та витрати на рейтинг при визначенні ефективності витрат на комунікації
- •15). Відбір критеріїв для планування нддкр
- •16) Внутрішня ставка прибутковості та її модифікована величина при обґрунтуванні доцільності інвестиційного проекту. Її переваги та недоліки
- •17) Дисконтування його суть
- •18) Ділові ігри як метод обґрунтування рішень
- •19) Евристичні моделі обґрунтування та прийняття рішень
- •16. Економіко-математичні моделі при оцінці комунікацій
- •20) Економічна оцінка інноваційного продукту
- •21) Експериментальна перевірка використання методу регресивно-кореляційного аналізу для оцінки економічної ефективності комунікацій.
- •22) Завдання визначення ефективності застосування комунікацій.
- •23) Загальні чинники ефективності комунікацій.
- •24) Інтелектуальна продукція, її специфіка та проблеми оцінки.
- •25) Класифікація інновацій.
- •26) Класифікація ризику.Абсолютні та відносні міри ризику.
- •27) Класифікація управл.Рішень
- •28) Концепція вартості грошей у часі
- •29) Концепція формування інвестиційних рішень
- •30) Маржинальний прибуток та його сутність
- •32) Математ.Методи в ек.Аналізі
- •33) Методи індексу прибутковості. При визначенні доцільності інвестиційного проекту
- •34) Метод періоду окупності при обгрунтувані доцільності інвестування. Переваги та недоліки
- •35) Метод чистої теперешньої вартості інвестиційного проекту. Переваги та недоліки
- •36) Методи групової роботи
- •40) Обєкти інтелектуальної власності к-я.
- •42) Основні етапи підготовки управлінського рішення.
- •46) Принципи інвестиційного менеджменту.
- •47) Проблеми оцінки економ ефективності інновацій.
- •48) Прості проценти
- •50) Регресійно-кореляційний аналіз при оцінці екон-ї ефект-ті комунікацій.
- •51) Ризик, його сутність та визначення.
- •52) Середня ставка прибутковості інвестицій. Її переваги та недоліки.
- •53) Складні проценти
- •54) Сукупність переглядів при визначенні ефективності комунікацій.
- •55) Сумарні рейтинги переглядів при визначенні ефект-ті комунікацій.
- •56) Сутність економічного аналізу.
- •57) Сутність методу еквівалентної певності при оцінці ризику
- •58) Сутність методу ставки дисконту з урахуванням ризику
- •59) Сутність, визначення, характеристика інновацій.
- •61) Теперішня в-сть ануїтету. Перпетуїтет
- •62) Тестування при оцінюванні ефективності комунікацій
- •63) Традиційні методи ек аналізу
- •64) Цілі визначення ефективності застосування комунікації.
- •66) Частота переглядів при визначенні ефективності витрат на комунікації.
14) Витрати на тисячу переглядів та витрати на рейтинг при визначенні ефективності витрат на комунікації
Перегляд – це показник який відображає скільки разів одна людина може зустрітись з комунікаційним зверненням у певній телепрограмі газеті або іншому засобові.
Сукупність переглядів – це міра аудиторії для одного носія комунікаційного звернення або для комбінації носіїв.
Якщо певна програма має аудиторію 1 млн глядачів і дана програма використ для реклами продукту то сукупн переглядів = 1 млн. Якщо реклама подається в 4 передачах протягом місяця то сукупність переглядів = 4 млн. Т.ч. сукупність переглядів визначається за формулою SP=∑nNK; N- величина аудиторії для кожного використаного носія комунікац повідомлення. n – число разів використання носіїв комунікаційн повідомлення K – число носіїв комунікац повідомлення.
Рейтинг – перетворення вихідну цифру у % відношення. Сумарний рейтинг – це сума всіх потенційних переглядів про чисельність аудиторії, виражений у %.GPR=∑NK\Nзаг*100% ; Nзаг – загальна чисельність аудиторії, на яку поширюється трансляція або впливає джерело інформації. Коли сумарний рейтинг менше 20% то джерело дл я подання комунікаційних повідомлень було обрано не правильно і ефект сприйняття комінікац інформації з метою подальших дій щодо закупівлі товару або формування позит думки про товари та фірму- виробника у споживача не буде високою. Сумарний рейтинг має той самий недолік що і сукупні переглядів, а саме: повна відсутність врахування зворотної реакції джерел сприйняття інформації, що роблять визнач ефект комунікац звернень приблизним і потребує застосуваннясубєктивн припущень. Витрати на рейтинг. Розрах здійснюється за винятком того що є рейтингом у %, а не загальна кількість категорій переглядів. ВНР=R\GRP. Оцінювання комунікаційної ефективності може бути проведене на підставі оцінювання запамятованості. Для його визначення використ методи основані на пізнанні. Якщо споживач позитивно ставиться до застосов інформації, тоді ефект і комунікац супроводж. Кзаг=З\А; З – кількість осіб які яких до купівлі певне звернення, А – к-ть осіб .. Коефіцієнт успіху рейтингу Кусп=З/SP ; Коефіцієнт комуні кат ефективності = Sрозм\ N; Sрозм – кошти витрач на розміщення повідомлення в певному ЗМІ за певний період; N – к-ть зв'язків або інш отрим за цей період запитів.
15). Відбір критеріїв для планування нддкр
При відборі критеріїв використовують такі показники: К – інв. Капіталу, V- обсяг прод за рік; Р – витрати вир-ва за рік; Р1- прод що виробляється Р =Р1+Р2; G+F+A – накладні витрати за рік; F=F1+F2- річні витрати на досліджування та розробки; F1 – витрати на НДДКР що пов’язані з приро яка використовується; F2 – витрати на НДДКР що пов’язані з новою продукцією; А – річні витрати пов’язані із збутом та управлінням; n – частка під-ва на ринку; b0,K0 – вихідні величини при плануванні ; ∆K,∆V – зміна вихідних величин. Е\К+1\К(V-P*R). Виходячи з показників, що склад на підприємстві за допомогою даної формули можна виявити взаємозв’язки між витратами на НДДКР при різних стратегіях фірми, потр у капіталі, витрати ви-ва та очікуван дохід від споживання. Складність являє собою розподіл витрат збуту між старою та новою прод-ю, а також порівняно з витратами на НДДКР. При порівнянні альтернативних програм використ показник ефективності: L=NE\K*VS; N – ефект деякої новинки протягом її повн життєвого циклу; E – імовірність успіху; – сумарні поточні витрати; K – капіталовкладення до впровадження; V – наявність відповідних НТ та адміністративних персоналу і НТ бази; S – стратег цінність . Показник ефективності визнач за формулою П1=Pn*Rk*N*∆n*t\B; П1- показник окупності;Pn – імовірність наук кспіху, %; Rk – імовірність комерційного успіху,%; N – розрах обсяг продаж, штук; ∆n – прибуток на 1 продук; t – тривалість існування; B – розрах власт-ть теми. Дана формула не врах витрати пов’язані з застосуванням в-ва та просування товару на ринок якщо включити ці фактори то можна буде розрах показник прибутковості. П2= Pn*Rk*N*n*Tc\Bд+Впр+Вв; Тс – період стійк збуту, років; с – ціна; Вд – в-сть розробок; Впр – витрати на просування товарів на ринок; Вв- витрати на вир-техніки освоєння. Якщо застосовувати використ оцінки імовірн комерц успіху в залежності від якостей нового продукту та інш економіч факторів то отримання показників порівнян цінності: П3=Pn*Rk*Д*К0-К\Вр; Д – чист дохід за період існування продукту; К0- коефіц оцінки май бут доходів; К – необхідн капіталовкладень; Вр- розрах власт-ть дост розрах та освоєння.