Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MPUR_vsi_ptannya.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
192.57 Кб
Скачать

20) Економічна оцінка інноваційного продукту

Для задоволення повної оцінки економічн інноваційн продукту необхідно здійснити розрахунок грошових потоків. Для цього необхідно мати не лише прирісні величини прибутку але абсолют величини з урахуванням динаміки умовності витрат включає амортизаційне відрахування. Ситуації коли фірма виробляє 1 товар ці проблеми розв’язати досить просто. Крива пост витрат відсутня при перетині кривою маржинал прибутку зони збільшення та прибутку і дозволяє чітко визначити їх кількісну оцінку величини оскільки величина прибутку = маржинальномц прибутку – умовно постійні витрати на відповідному етапі життєвого циклу інновацій.

В умовах багатоменклатурного вир-ва при суттєвих змінах за роки життєвого циклу номенклатур та асортименту при б-я методі розподіл умовно-постійні витрати в асортимент за інш рівних умов можуть суттєво змінювати рентабельність виробників в тому числі і інноваційного продукту.

Загал на практиці таку інновацію отримати практично неможливо але якщо б навіт ми мили змогу отримати та здійсн подібні розрахунки то отриман ін.-ція давала б викреівлену характеристику економічн прод.

Для побудови прогнозу в інноваційн діяльності, необхідно мати ін.-цію про величину прибутку та амортизац відрахування за етап життєвого циклу інновацій.

Інновац умовно-постійн витрати також за етап життєвого циклу можуть змінити як збільшення так і зменшення. Для всіх етапів починаючи з 2 розрах величини прибутку визнач за формулою: Пn етапуn-1+∆Mn етап-∆Fn етап+∆An-2; Пn етапу – прибуток етапу; Пn-1 – прибуток етапу що передує; ∆Mn етап – прибуток маржинального прибутку; ∆Fn етап – прибуток постійних валових витрат; А – зм амортизац відразувань. Для етапів що передб базовому розрахунок проводяться за формулою: П2 етапу= П3n-∆Mn + ∆A2 етапу; П1 етапу= П2n-∆M2етап +∆A1 етапу; П2 етапу, П3 етапу – прибуток наступного етапу.

21) Експериментальна перевірка використання методу регресивно-кореляційного аналізу для оцінки економічної ефективності комунікацій.

Коефіцієн Регресії показує на скільки змін показники Г2 при змінні показників застосовують комунікац у кіль-ному виразі на один (в)

а – показує яким має бути рівень аналізу показника ГД за відсутності застосов комунікацій тобто яким би був розвиток підп.-ва.

Частка фактичної дисперсії у загальн х-зує щільністю зв’язку і наз коефіц детермінації. Він має такий самий зміст, інтерпритац і цифр межі як і кореляційн відношенні та визнач за формулою: Rs= α2\q2; Rs – коефіц кореляції, α2 – фактична дисперсія, q2 – загальна дисперсія. Щільністю зв’язку оцін індексом детермінації який визначає за формулою: R=√R2= α2\q2; R – виражені у % показує яка частина змінних результатів господ діяльності забезпеч саме застус комунікаційних заходів, а яка часто є наслідком дій інших чинників.

Для лінійн зв’язку розрахов коефіцієнт Кореляц Пірсона що визначає: r=∑nXy-nxy\n√∆2y q2y; Х – факторна ознака, у – результативна ознака; n – обсяг окупності; ∆2y – фактична дисперсія; q2y – загальна дисперсія

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]