2. Функції ринку

Комплексному визначенню сутності ринку сприяє з’ясування його функцій:

1. Ціноутворююча (ринок забезпечує визначення вартості товарів і послуг, їх реалізацію, перетворення продукту праці на товар).

2. Спонукаюча (заохочення виробників знижувати витрати, підвищувати корисність, якість, споживчі властивості товарів).

3. Відтворювальна (забезпечує безперервність суспільного відтворення, зв’язку між виробництвом і споживанням).

4. Регулююча (регулює економіку, пропозицію між сферами і галузями, платоспроможний попит і пропозицію; ринок не знає дефіциту).

5. Контролююча (контроль цін, контроль споживачів за виробництвом).

6. Посилення конкуренції (сприяє конкуренції у межах країни та світу).

7. Санації (очищення від неефективних підприємств через конкуренцію)

8. Інформаційна (ринкові сигнали – ціни, ставки за кредит – допомагають вносити зміни у плани господарської діяльності).

Будучи за своєю природою інтернаціональним, ринок сприяє обміну товарами між країнами, який здійснюється за світовими цінами, що зумовлюється інтернаціональною вартістю. Якщо на світовий ринок потрапляє товар, витрати на виготовлення якого перевищують суспільно необхідні інтернаціональні витрати праці, їхній власник стає неконкурентоспроможним.

3. Структура ринку

Структура ринку – сукупність окремих ринків у межах національної економіки або внутрішнього ринку, а також світового ринку та його окремих регіонів і взаємодія між ними.

Структура ринку

І. За економічним призначенням об’єктів ринкових відносин.

1. Ринок предметів споживання і послуг (призначений для задоволення фізіологічних та соціальних потреб людини).

2. Ринок засобів виробництва (спрямований на задоволення виробничих потреб).

3. Ринок нерухомості (призначений для торгівлі землею, об’єктами, що на ній збудовані).

4. Ринок науково-технічних розробок та інформації (вдідбувається купівля-продаж науково-технічної продукції, технічних засобів інформації, інформативних систем.

5. Фінансовий ринок (відбувається купівля-продаж фінансових ресурсів; об’єднує кредитний ринок, ринок цінних паперів; формується на основі коштів підприємств, організацій і населення, обслуговує обіг платіжних коштів, кредитів, цін).

6. Ринок праці (робочої сили). Робоча сила стає об’єктом купівлі-подажу за умов існування: вільного вибору професії або видів діяльності, вибору між зайнятістю і незайнятістю. Роботодавець також має право вибору. Невідємним атрибутом ринку праці є безробіття.

7. Валютний ринок (відбувається купівля-продаж іноземних валют і платіжних документів в іноземній валюті.

ІІ. За ступенем зрілості ринкових відносин.

1. Розвинений ринок (система товарно-грошових відносин між суб’єктами господарської діяльності, покупцями і продавцями, яка передбачає економічну самостійність, рівноправність та конкуренцію товаровиробників).

2. Pинок, що формується (йому притаманні наявність елeментів неринкових відносин (бартер, надмірне втручання держави у господарське життя), невідпрацьованість законодавчих документів, антиринковий настрій різних верств населення.

3. Ринок із різним ступенем обмеження конкуренції (монопольний, олігопольний).

Монопольним називається ринок, на якому домінує один постачальник або продавець; олігопольним – панування на ринку товарів та послуг невеликої кількості господарюючих субэєктів.

ІІІ. Відповідно до чинного законодавства.

1. Легальний (офіційний, керується законами держави).

2. Нелегальний (тіньовий; заборонений законом; для нього характрні: зниження або приховування для обліку доходів, отримання доходів від незакононої діяльності).

ІV . За адміністративно-територіальною ознакою.

1. Місцевий (розташований на певній території, де здійснюється торгівля).

2. Національний (внутрішній ринок; інтегрує в собі ринки країни).

3. Світовий (сукупність національних ринків, повязаних між собою товарно-грошовими відносинами; грунтується на міжнародному поділі праці).

Різні види ринків, маючи спільні риси, відрізняються за об’єктвми купівлі-продажу, специфікою ціноутворення, формуванням попиту та пропозиції, способом споживання та відтворення.