4. Інфраструктура ринку

Ринкова інфраструктура – це система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів і послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили.

Таблиця 4.1. Ринкова інфраструктура

Види ринків	Інфраструктура
1. Ринок предметів споживання і послуг	Магазини, супермаркети, універмаги тощо
2. Ринок засобів виробництва	Товарні біржі
3. Ринок нерухомості	Ріелтерські фірми, земельні аукціони
4. Ринок науково-технічних розробок та інформації	Інформаційно-комерційні організації
5. Фінансовий ринок (капіталу; фондовий)	Фондові біржі, банки
6. Ринок праці	Служби зайнятості
7. Валютний ринок	Валютні біржі

Підприємства ринкової інфраструктури посідають провідне місце в економіці розвинених країн, оскільки сприяють зростанню ділової активності населення, створюють додаткові робочі місця, прискорюють рух капіталу.

Товарна біржа – це асоціація юридичних та фізичних осіб, які здійснюють оптові операції за стандартами, зразками у спеціально відведеному місці; ціни на товари встановлюються в умовах вільної конкуренції.

Фондова біржа – це організаційна форма ринку, на якому здійснюється торгівля цінними паперами – акціями, облігаціями, зобов’язаннями державної скарбниці, сертифікатами, документами, повязаними з рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей.

5. Шляхи переходу до ринкових відносин

Орієнтиром при переході до ринкової економіки для України були сучасні розвинені країни, для яких характерна економіка, що грунтується на різних формах власності. Домінуючою при цьому є корпоративна власність, взаємодія конкуренції та регулювання з боку держави, високий соціальний захист населення, соціальна орієнтація економічного розвитку. Важливо було обрати правильний шлях переходу до ринку.

1. Еволюційний шлях грунтується на поетапному введенні ринкових відносин впродовж тривалого періоду (10-15 років).

2. Прискорений шлях, або „шокова терапія”, на перший погляд, виглядає як простий, тому що до ринку можна перейти за короткий термін (500 днів, 2-3 роки). Сутність: раптове введення вільних цін, зростання яких обмежується проведенням жорсткої фінансової та кредитної політики; максимальне скорочення державного сектора; соціальна підтримка еаселення мінімальна.

3. Поелементний, еволюційно-радикальний шлях поєднує поступовість, поетапність, державне регулювання цін на найважливіші товари, з одного боку, і прибутків – з іншого.

Україні вдалося демонтувати стару господарську систему і поступово ввести ринкові елементи.

6. Становлення ринкових інституцій в Україні

Формування ринкової економіки в Україні розпочалося з відтворенн ринкових інституцій, які існували лише в зародковому стані.

Після 1917 року впродовж майже 70 років країна йшла шляхом розвитку економіки, який ігнорував ринок. У нас була відсутня визначальна ринкова інституція – економічна самостійність господарюючих суб’єктів. Саме вона гарантує незалежність суб’єктів ринкової економіки, їхню економічну відповідальність.

В Україні відбулося роздержавлення власності. У 2000 році підприємства недержавного сектора становили 85,3%, ними вироблено 75,7% загального обсягу продукції.

Невіддільною ринковою інституцією є вільні ціни, що можливо за наявності умов:

• демонополізація сфер розподілу, обміну і виробництва;

• наявність різних форм господарювання (великих, середніх, малих підприємств).

В Україні це створено.

Конкуренція, вільне ціноутворення як необхідні інституції ринку можуть функціонувати за умов наявності ринкової інфраструктури, культури ведення ринкової економіки, законодавчої забезпеченості, настроєності суспільної свідомості на формування ринку.

1.12.2005 Україну визнано державою з ринковою економікою.

Лекція 2

План лекції

1. Попит: його функція, фактори впливу, закон попиту, еластичність попиту.

2. Пропозиція: її функція, фактори впливу, закон пропозиції, еластичність пропозиції.

3. Ринкова рівновага та ринкова ціна.