Тема 8. Фінансово-кредитна система в ринковій економіці

План лекції

1. Сутність і функції фінансів.

2. Характеристика бюджетної системи.

3. Податки як джерело державного бюджету.

4. Банківська система.

5. Сутність, функції, форми кредиту.

1. Сутність і функції фінансів

Фінансова і банківська системи є кровоносною системою будь-якої національної економіки. Це зумовлено тим, що фінансова і банківська діяльність пов’язані з грошима, цінними паперами – основною формою багатства; опосередковують всю сукупність економічних зв’язків і відносин між людьми, підприємствами, установами, окремими державами.

Фінанси – сукупність економічних відносин, повязаних з утворенням, розподілоом і використанням грошових коштів у господарстві країни.

Іноді до фінансів відносять всі грошові відносини. Проте грошові відносини і фінанси – це не тотожні поняття.

До сфери фінансів належать:

- грошові відносини, які виражають відносини між суспільством в особі держави, з одного боку, і підприємствами та організаціями – з другого;

- грошові відносини підприємств і організацій між собою;

- грошові відносини, які перебувають під контролем центрального банку.

Суб’єктами фінансових відносин є держава, державні органи різних рівнів управління, підприємства, його структурні підрозділи, громадські організації, члени суспільства.

Види фінансових відносин набувають форми платежів, відрахувань до фондів, розподілу доходів, податків, пільг тощо.

Сутність фінансів повніше розкривається у виконуваних ними функціях:

1. Розподільча функція полягає в розподілі фінансових ресурсів між регіонами, галузями, різними напрямами видатків підприємств і організацій. За допомогою цієї функції здійснюється розподіл ВВП, національного доходу, грошової виручки підприємств та організацій.

2. Регулююча функція реалізується тоді, коли потрібно внести зміни до розподілу грошових ресурсів. Іноді вона набуває характеру коригування розподілу доходів.

3. Контролююча функція фінансів полягає в тому, що за допомогою фінансів можна перевірити стан розвитку народного господарства, ефективність діяльності підприємств, використання грошових ресурсів. Виконання цієї функції дає можливість здійснювати господарську діяльність згідно з вимогами чинного законодавства.

4. Стимулююча функція реалізується через використання податкових пільг, зниження податкових ставок, звільнення від податків.

2. Характеристика бюджетної системи

Провідне місце у фінансовій системі посідає державний бюджет.

Державний бюджет – це основний фінансовий план створення і використання фонду грошових коштів держави.

Структура бюджетної системи України:

І. Державний бюджет України.

ІІ. Бюджет Автономної Республіки Крим.

1. Республіканський бюджет.

2. Бюджети районів і міст республіканського підпорядкування.

ІІІ. Місцеві бюджети (обласні, міські, районні, районні в місті, селищні, сільські).

Бюджетна ситема – сукупність усіх бюджетів країни у їх взаємодії.

Функції бюджету:

1. Розподільча – акумуляція коштів у держави та їх використання для виконання загальнодержавних, регіональних, місцевих функцій держави.

2. Контролююча – контроль за фінансовим забезпеченням програми соціально-економічного розвитку країни на рік.

Складовими бюджету є доходна і витратна частини.

Доходи бюджету – це:

1. Податкові надходження – передбачені податковими законами загальнодержавні та місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі.

2. Неподаткові надходження – доходи від власності й підприємницької діяльності, державних підприємств, адміністративні збори і платежі, надходження від штрафів і фінансових санкцій.

3. Трансферти – кошти, одержані бюджетами одного рівня від бюджетів іншого рівня на безповоротній основі.

4. Субвенції – міжбюджетні трансферти для використання з певною метою.

5. Цільові фонди (функціонують у складі державного бюджету): Фонд соціального захисту інвалідів, Державний фонд охорони навколишнього середовища, Резервний фонд Кабміну України (для фінансування заходів, пов’язаних зі стихійними лихами, авріями та ін.).

Видатки бюджетів – це кошти, які спрямовуються на здійснення прогам та заходів, передбачених відповідним бюджетом. Призначені для вирішення основних соціальних, адміністративних, господарських та політичних проблем країни.

Видатки передбачені на:

1. Поточні витрати – фінансування мережі підприємств, установ та організацій, заходів соціального захисту населення, зокрема зарплати працівникам бюджетних установ, пенсій, стипендій, субсидій тощо.

2. Витрати розвитку – фінансування розвитку пріоритетних галузей, перебудову господарства, інноваційне інвестування підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки країни.

Бюджетний дефіцит – це та сума, на яку в поточному році видатки бюджету превищують його доходи.

Дефіцит бюджету відображає стан національної економіки, фіксує її зміни в умовах нестачі доходів.

Причинами дефіциту можуть бути: падіння суспільного виробництва, зростання витрат бюджету, не забезпечені фінансовими ресурсами соціальні програми, значні витрати на військово-промисловий комплекс, крадіжки, втрати від стихійних лих тощо.