3. Методи ціноутворення

Кожна фірма має право обирати метод ціноутворення, який відповідає її інтересам:

1. Розрахунок ціни за формулою: середні витрати виробництва плюс прибуток.

2. Встановлення ціни на основі рівноваги попиту і пропозиції.

3. Аналіз беззбитковості та забезпечення цільового прибутку (аналізують різні варіанти цін, їх вплив на обсяг реалізації, щоб забезпечити покриття витрат виробництва).

4. Встановлення цін на основі відчутності та цінності товару (наприклад, ціна чашки кави у престижному ресторані і у звичайній закусочній).

5. Встановлення цін на закритих торгах.

6. Встановлення цін на новий товар (в умовах відсутності конкуренції може бути спочатку високою).

Етапи формування ціни

1. Постановка завдань ціноутворення (залежно від особливостей товару, очікуваного прибутку, вибору ринку).

2. Визначення попиту (врахування конкуренції, еластичності попиту).

3. Оцінка витрат.

4. Аналіз цін і товарів конкурентів.

5. Вибір методу ціноутворення.

6. Всановлення кінцевої ціни.

4. Цінова дискримінація

Цінова дискримінація – одночасний продаж однорідних товарів різним категоріям покупців за неоднаковими цінами.

Причини:

- підприємці враховують купівельну спроможність покупців (наприклад, квитки в кінотеатр студентам);

- зменшення попиту (наприклад, взимку знижують ціни на авіаквитки для окремих груп населення);

- знижки можливі в окремих галузях, де різниця в цінах не сприяє перепродажу товарів з метою наживи (наприклад, плата за операцію);

- знижка монополіста може мати благодійний, рекламний характер.

Наслідок цінової дискримінації – матеріальна допомога.

5. Вплив держави на ціноутворення в умовах ринкових відносин

Вплив держави на ціноутворення здійснюється за такими напрямками:

• встановлення основних правил ціноутворення;

• державний контроль за цінами;

• державна підтримка цін в аграрному секторі;

• використання цін для захисту інтересів країни у зовнішньоекономічних відносинах.

Встановлення основних правил ціноутворення

Держава розробляє і приймає закони, в яких встановлює правила ціноутворення. Вимоги до ціноутворення:

• між виробниками, продавцями не повинно бути жодних угод щодо встановлення фіксованих цін. Має зберігатися внутрішньогалузева конкурентна боротьба;

• виробник не має права вимагати від дилерів (посередників, які реалізують товар) продажу свого товару за певною роздрібною ціною. Він може рекомендувати роздрібну ціну;

• продавець зобов’язаний пропонувати свій товар торговельним підприємствам на однакових умовах щодо рівня цін. Відхилення можуть бути тільки у тих випадках, коли продавець має вищі витрати обігу, коли є якісні відмінності в товарі;

• продавець не повинен пропонувати товар за ціною, нижчою, ніж собівартість, з метою усунення конкурентів;

• фірми мають право підвищувати ціни до будь-якого рівня, за винятком періодів дії державного контролю за рівнем ціни.

Державний контроль за цінами

Контроль держави за цінами в ринкових умовах господарювання зумовлений такими причинами:

1. В монопольних галузях господарства немає вільного ціноутворення через відсутність конкуренції (комунальне господарство, державний зв’язок тощо). Держава регулює ціни на їх послуги в інтересах суспільства і споживачів.

2. В деяких галузях в окремі періоди може різко скорочуватись пропозиція товарів і послуг або значно зростати попит. З метою обмеження різкого підвищення цін, держава встановлює максимальну ціну, яку продавцю дозволяється пропонувати на свій товар або послугу.

Державний контроль за цінами стосується в основному товарів першої необхідності.