Захист прав інтелектуальної власності в судовому порядку

5.4

ЄВРОПЕЙСЬКА БІЗНЕС АСОЦІАЦІЯ

18.03.2008 № 556/2008/АС

Го­ло­ві Ко­мі­те­ту Вер­хов­ної Ра­ди Украї­ни з пи­тань на­уки і ос­ві­ти па­ну ПО­ЛО­ХА­ЛО В. І.

 

Євро­пей­ська Біз­нес Асо­ці­а­ція (далі — Асо­ці­а­ція) ви­слов­лює Вам свою ви­со­ку по­ва­гу та на­прав­ляє Ана­лі­тич­ний звіт В ЦЕНТРІ УВАГИ: За­хист прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті в су­до­во­му по­ряд­ку, під­го­тов­ле­ний Ко­мі­те­том з ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті Асо­ці­а­ції, з ме­тою ви­світ­лен­ня проб­ле­ми не­до­ско­на­лос­ті су­до­во­го за­хис­ту прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті, не­об­хід­нос­ті ре­фор­му­ван­ня сис­те­ми за­хис­ту та­ких прав в су­ді та на­дан­ня прак­тич­них ре­ко­мен­да­цій в цьо­му ас­пек­ті

Ана­лі­тич­ний звіт міс­тить за­галь­ний опис проб­ле­ми що­до не­об­хід­нос­ті вдос­ко­на­лен­ня за­хис­ту прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті в су­до­во­му по­ряд­ку, від­по­від­ний Євро­пей­ський дос­від, кон­к­рет­ні про­по­зи­ції що­до її ви­рі­шен­ня та екс­пер­т­ну дум­ку.

Як за­зна­ча­ється в зві­ті, на­леж­ний за­хист пра­ва ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті в Укра­ї­ні в су­до­во­му по­ряд­ку галь­му­ється пе­ре­важ­но дво­ма ос­нов­ни­ми чин­ни­ка­ми — ко­лі­зі­я­ми та про­га­ли­на­ми в за­ко­но­дав­ст­ві та не­до­ско­на­лою ор­га­ні­за­цією су­до­вої сис­те­ми. То­му в умо­вах сьо­го­ден­ня не­об­хід­но, з од­но­го бо­ку, удос­ко­на­лю­ва­ти за­ко­но­дав­ст­во, вра­хо­ву­ю­чи стрім­кий роз­ви­ток й біль­шу спе­ци­фі­ка­цію від­но­син в сфе­рі ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті, які по­тре­бу­ють не­об­хід­но­го на­дій­но­го вре­гу­лю­ван­ня та за­хис­ту, а з дру­го­го, під­ви­щу­ва­ти ква­лі­фі­ка­цію пра­ців­ни­ків пра­во­о­хо­рон­них ор­га­нів, про­ку­ра­ту­ри, суд­дів, які роз­гля­да­ють ма­те­рі­а­ли сто­сов­но по­ру­шен­ня прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті; ство­рю­ва­ти спе­ці­а­лі­зо­ва­ні ко­ле­гії суд­дів, що роз­гля­да­ти­муть спо­ри про по­ру­шен­ня прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті в су­дах за­галь­ної юрис­дик­ції, та про­ана­лі­зу­ва­ти мож­ли­вість ство­рен­ня спе­ці­а­лі­зо­ва­но­го су­ду з ви­рі­шен­ня справ по пев­ній ка­те­го­рії від­но­син.

За­зда­ле­гідь щи­ро дя­ку­є­мо за ува­гу до цьо­го Ана­лі­тич­но­го зві­ту та вра­ху­ван­ня йо­го про­по­зи­цій.

З повагою

Виконавчий директор

Ганна ДЕРЕВ’ЯНКО

АНА­ЛІ­ТИЧ­НИЙ ЗВІТ, під­го­тов­ле­ний Ко­мі­те­том з ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті Євро­пей­ської Біз­нес Асо­ці­а­ції з ме­тою ви­світ­лен­ня проб­ле­ми не­до­ско­на­лос­ті су­до­во­го за­хис­ту прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті, не­об­хід­нос­ті ре­фор­му­ван­ня сис­те­ми за­хис­ту та­ких прав в су­ді та на­дан­ня прак­тич­них ре­ко­мен­да­цій в цьо­му ас­пек­ті

Ефек­тив­ність охо­ро­ни пра­ва ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті за­ле­жить від­ ба­га­тьох фак­то­рів, най­го­лов­ні­шим з яких є на­яв­ність дос­ко­на­ло­го за­ко­но­дав­ст­ва та ді­є­вих ме­ха­ніз­мів йо­го за­сто­су­ван­ня, в то­му чис­лі при за­хис­ті прав. Пи­тан­ням вдос­ко­на­лен­ня пра­во­во­го по­ля в сфе­рі ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті при­ді­ля­ла­ся особ­ли­ва ува­га за ос­тан­ні де­кіль­ка ро­ків, особ­ли­во в кон­тек­с­ті єв­ро­пей­ської ін­тег­ра­ції та всту­пу Украї­ни до СОТ. Дер­жав­ні ор­га­ни, до ком­пе­тен­ції яких на­ле­жить охо­ро­на пра­ва ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті, по­сту­по­во здій­с­ню­ють удос­ко­на­лен­ня за­ко­но­дав­ст­ва. Ра­зом з тим, прак­ти­ка йо­го за­сто­су­ван­ня ви­яв­ляє до­сить ба­га­то проб­лем­них пи­тань. І це сто­су­ється як за­ко­но­дав­чих су­пе­реч­нос­тей та ко­лі­зій, так і не­од­но­знач­но­го, а іно­ді не­пра­виль­но­го трак­ту­ван­ня тих чи ін­ших норм, зо­кре­ма, суд­дя­ми. З цьо­го слі­дує втра­та ді­є­во­го в усьо­му сві­ті ме­ха­ніз­му за­хис­ту прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті в су­до­во­му по­ряд­ку, та низь­кі га­ран­тії мож­ли­вос­ті в пов­ній мі­рі за­хис­ти­ти свої пра­ва пра­вов­лас­ни­кам.

На­леж­ний за­хист пра­ва ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті в Укра­ї­ні в су­до­во­му по­ряд­ку галь­му­ється пе­ре­важ­но дво­ма ос­нов­ни­ми чин­ни­ка­ми — ко­лі­зі­я­ми та про­га­ли­на­ми в за­ко­но­дав­ст­ві та не­до­ско­на­лою ор­га­ні­за­цією су­до­вої сис­те­ми.

1. Го­во­ря­чи про проб­ле­ма­ти­ку за­ко­но­дав­чо­го за­кріп­лен­ня на­леж­них про­це­дур охо­ро­ни пра­ва ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті, слід від­зна­чи­ти, що хо­ча роз­ви­ток ук­ра­їн­сько­го за­ко­но­дав­ст­ва в сфе­рі пра­ва ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті орі­єн­ту­ється на впро­ва­джен­ня стан­дар­тів, вста­нов­ле­них уго­дою Сві­то­вої Орга­ні­за­ції Тор­гів­лі (ТРІПС) та від­по­від­них ди­рек­тив Євро­пей­ської ко­мі­сії, все ж має міс­це ряд ко­лі­зій, що спри­чи­ня­ють ус­к­лад­нен­ня пев­них су­до­вих про­це­сів, пов’яза­них з охо­ро­ною пра­ва ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті в Укра­ї­ні.

При роз­гля­ді та­ко­го фе­но­ме­ну, як пра­во­ва, зо­кре­ма, су­до­ва охо­ро­на за­галь­но­ві­до­мих зна­ків, яка му­сить ба­зу­ва­тись як на на­ціо­наль­но­му так і на між­на­род­но­му за­ко­но­дав­ст­ві (Па­ризь­ка кон­вен­ція з охо­ро­ни про­мис­ло­вої влас­нос­ті), проб­ле­ма за­без­пе­чен­ня на­леж­ної пра­во­вої охо­ро­ни да­ної фор­ми ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті по­ля­гає в ото­тож­нен­ні в ук­ра­їн­сько­му за­ко­но­дав­ст­ві різ­них об’єк­тів про­мис­ло­вої влас­нос­ті — зна­ку об­слу­го­ву­ван­ня та то­вар­но­го зна­ку. Згід­но За­ко­ну Украї­ни «Про охо­ро­ну прав на зна­ки для то­ва­рів і по­слуг», знак — по­зна­чен­ня, за яким то­ва­ри і по­слу­ги од­них осіб від­різ­ня­ються від­ то­ва­рів і по­слуг ін­ших осіб.

Екс­пер­ти ре­ко­мен­ду­ють за­сто­су­ва­ти у за­ко­но­дав­ст­ві виокремленні юри­дич­ні тер­мі­ни для «то­вар­но­го зна­ку» та «зна­ку об­слу­го­ву­ван­ня», ос­кіль­ки в су­до­во­му про­це­сі мо­же ви­ни­ка­ти проб­лем­не пи­тан­ня що­до пра­во­мір­нос­ті ви­ко­рис­тан­ня за­галь­но­ві­до­мо­го зна­ку, адже та­кий знак мо­же та­кож на­ле­жа­ти і до зна­ків об­слу­го­ву­ван­ня (ре­мон­т­ні май­с­тер­ні, стан­ції об­слу­го­ву­ван­ня, сер­віс­ні цен­т­рі, що зай­ма­ються ре­мон­том та екс­плу­а­та­цією то­ва­рів, що на­ле­жать до пев­но­го «тор­го­во­го зна­ку», мо­жуть не ма­ти пра­ва на влас­не «то­вар­ний знак»).

Проб­лем­ним є пи­тан­ня від­сут­нос­ті в чин­но­му за­ко­но­дав­ст­ві чіт­ко­го ви­зна­чен­ня тер­мі­ну «за­галь­но­ві­до­мий знак», в ре­зуль­та­ті чо­го рі­вень «за­галь­но­ві­до­мос­ті» стає при­во­дом для спе­ку­ля­цій, час­то ро­биться на суб’єк­тив­ній ос­но­ві, що аж ні­як не сприяє вста­нов­лен­ню пра­во­вої іс­ти­ни в су­до­во­му про­це­сі. Як ві­домо, Па­ризь­ка кон­вен­ція на­дає пра­во упов­но­ва­же­ним ор­га­нам дер­жави (як пра­ви­ло, це ор­ган су­до­вої вла­ди), ви­ко­рис­то­ву­ю­чи об’єк­тив­ні кри­те­рії, ви­зна­ва­ти пев­ний знак за­галь­но­ві­до­мим.

Ні­мець­ке за­ко­но­дав­ст­во в цьо­му ви­пад­ку ствер­джує, що знак мо­же бу­ти ви­зна­ний в якос­ті за­галь­но­ві­до­мо­го на під­ста­ві ін­фор­ма­ції з-за меж кра­ї­ни, тоб­то, знак мо­же бу­ти не по­ши­ре­ним на те­ри­то­рії Ні­меч­чи­ни, але му­сить сис­те­ма­тич­но ви­ко­рис­то­ву­ва­тись в ін­ших кра­ї­нах. Да­на кон­цеп­ція від­різ­ня­ється від­ кон­цеп­цій, що їх за­сто­со­ву­ють в ін­ших кра­ї­нах, во­лі­ю­чи ба­чи­ти час­те за­сто­су­ван­ня зна­ку все­ре­ди­ні кра­ї­ни. З ме­тою вдос­ко­на­лен­ня сис­те­ми ре­гу­лю­ван­ня від­но­син в сфе­рі ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті в Укра­ї­ні слід за­без­пе­чи­ти до­дат­ко­ву охо­ро­ну тор­го­вель­ним мар­кам, шля­хом ви­знан­ня їх в якос­ті «за­галь­но­ві­до­мих», од­но­час­но ви­зна­ча­ю­чи кри­те­рії від­не­сен­ня тор­го­вель­них ма­рок до та­кої ка­те­го­рії.

2. Остан­нім ча­сом все біль­ше су­до­вих спо­рів ви­ни­ка­ють че­рез по­ру­шен­ня прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті, особ­ли­во ав­тор­ських прав та прав на тор­го­вель­ну мар­ку та про­мис­ло­вий зра­зок. Так, за да­ни­ми МВС Украї­ни, пред­став­ле­ни­ми під час чет­вер­то­го Ді­а­ло­гу з ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті між Укра­ї­ною та Євро­пей­ською Ко­мі­сією, який від­був­ся в жов­т­ні 2007 ро­ку, в пер­шо­му пів­річ­чі 2007 ро­ку бу­ло по­ру­ше­но біль­ше кри­мі­наль­них справ у сфе­рі ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті, ніж за весь 2006 рік. Вже у 2007 ро­ці бу­ло по­ру­ше­но 753 кри­мі­наль­ні спра­ви по про­ти­за­кон­но­му ви­ко­рис­тан­ню об’єк­тів ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті, 59 з яких сто­су­ва­ли­ся не­ле­галь­но­го ви­ко­рис­тан­ня тор­го­вель­ної мар­ки.

Ана­ло­гіч­на тен­ден­ція збе­рі­га­ється що­до адмі­ні­ст­ра­тив­них, ци­віль­них та гос­по­дар­ських спо­рів в цій сфе­рі. Про­тя­гом 2006 ро­ку міс­це­ви­ми за­галь­ни­ми су­да­ми роз­гля­ну­то 234 ци­віль­ні спра­ви про по­ру­шен­ня прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті. За да­ни­ми Дер­жав­но­го де­пар­та­мен­ту ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті у 2007 ро­ці су­да­ми бу­ло роз­гля­ну­то біль­ше 400 справ що­до по­ру­шен­ня прав на тор­го­вель­ну мар­ку. За про­гно­за­ми кіль­кість справ що­до тор­го­вель­них ма­рок, а та­кож що­до па­тен­тів бу­де тіль­ки зрос­та­ти. За кор­до­ном, на­при­клад, у Мюн­хе­ні (Ні­меч­чи­на), що­річ­но па­тен­т­ним су­дом роз­гля­да­ється по­над 5000 та­ких справ. При­близ­но стіль­ки ж справ роз­гля­дає па­тен­т­ний суд Англії. Це, на­сам­пе­ред, зу­мов­ле­но біль­шою ак­тив­ніс­тю влас­ни­ків прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті та пра­во­о­хо­рон­них ор­га­нів (дер­жавою бу­ло ви­зна­но за­хист прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті од­ним із прі­о­ри­тет­них на­прям­ків роз­вит­ку за­ко­но­дав­ст­ва кра­ї­ни).

Се­ред ін­ших тер­мі­но­вих та оче­вид­них по­треб в сфе­рі за­хис­ту прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті чле­ни Ко­мі­те­ту з ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті не­од­но­ра­зо­во від­зна­ча­ли по­тре­бу в суд­дях із спе­ці­аль­ною ос­ві­тою та дос­ві­дом, ос­кіль­ки су­пе­реч­ки в цій сфе­рі є до­во­лі спе­ци­фіч­ни­ми і по­тре­бу­ють від­ суд­ді не ли­ше знан­ня за­ко­ну як та­ко­го, але і ро­зу­мін­ня та­кої склад­ної га­лу­зі як пра­во ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті.

Тим не менш, в Укра­ї­ні іс­нує проб­ле­ма бра­ку обіз­на­нос­ті суд­дів що­до пи­тань за­хис­ту ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті, особ­ли­во, що сто­су­ється су­дів за­галь­ної юрис­дик­ції, де іс­нує, так би мо­ви­ти, «ва­ку­ум» що­до роз’яс­нень та ре­ко­мен­да­цій з бо­ку Вер­хов­но­го су­ду Украї­ни. Це, се­ред ін­шо­го, під­твер­джу­ється вже дав­но іс­ну­ю­чою прак­ти­кою обов’яз­ко­во­го при­зна­чен­ня су­до­вих екс­пер­тиз об’єк­тів ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті в кож­но­му чи май­же кож­но­му ви­пад­ку су­до­во­го роз­гля­ду спра­ви та­ко­го ти­пу. В той же час, в єв­ро­пей­ських кра­ї­нах та­кої не­об­хід­нос­ті не­ма, бо сам суд­дя зда­тен про­вес­ти та­ку екс­пер­ти­зу.

За­вдя­ки за­зна­че­ним про­це­сам в де­яких су­дах Украї­ни ство­ре­но спе­ці­аль­ні ко­ле­гії з роз­гля­ду спо­рів що­до об’єк­тів ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті, зо­кре­ма, в гос­по­дар­ських су­дах, на­при­клад, Гос­по­дар­сько­му су­ді міс­та Ки­є­ва, Ки­їв­сько­му апе­ля­цій­но­му гос­по­дар­сько­му су­ді, Ви­що­му гос­по­дар­сько­му су­ді Украї­ни. Суд­ді, що вхо­дять до скла­ду цих ко­ле­гій, за­вдя­ки сво­їй спе­ці­а­лі­за­ції, ма­ють до­во­лі ба­га­тий дос­від що­до роз­гля­ду справ в сфе­рі ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті, і в біль­шос­ті ви­пад­ків — від­по­від­ну спе­ці­аль­ну ос­ві­ту.

Ви­щим гос­по­дар­ським су­дом Украї­ни на ви­ко­нан­ня Ука­зу Пре­зи­ден­та Украї­ни «Про за­хо­ди що­до охо­ро­ни ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті в Укра­ї­ні» від­ 27 квіт­ня 2001 ро­ку № 285 бу­ло ви­да­но на­каз про ство­рен­ня у Ви­що­му гос­по­дар­сько­му су­ді Украї­ни та в гос­по­дар­ських су­дах Авто­ном­ної Рес­пуб­лі­ки Крим, об­лас­тей, міст Ки­є­ва і Се­вас­то­по­ля, апе­ля­цій­них гос­по­дар­ських су­дах су­до­вих ко­ле­гій з роз­гля­ду справ, пов’яза­них із за­хис­том ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті від­ 26 лип­ня 2001 ро­ку № 19. На да­ний час у Ви­що­му гос­по­дар­сько­му су­ді ство­ре­ні па­ла­ти з роз­гля­ду справ, до ком­пе­тен­ції яких від­не­се­но роз­гляд справ, що ви­рі­шу­ються на під­ста­ві за­ко­но­дав­ст­ва з за­хис­ту прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті. Однак, ана­ліз роз­гля­ду цих справ до­зво­ляє ствер­джу­ва­ти, що удос­ко­на­лен­ня сис­те­ми за­хис­ту прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті в су­до­во­му по­ряд­ку не мо­же вва­жа­ти­ся за­вер­ше­ним.

Ви­щий гос­по­дар­ський суд та­кож до­во­лі час­то уза­галь­нює іс­ну­ю­чу су­до­ву прак­ти­ку що­до об’єк­тів ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті з ме­тою од­но­ма­ніт­нос­ті (узгодженос­ті у за­сто­су­ван­ні) за­сто­су­ван­ня за­ко­но­дав­ст­ва су­да­ми під час роз­гля­ду від­по­від­них спо­рів. Але та­ких уза­галь­нень не ви­ста­чає, до то­го ж во­ни сто­су­ються ли­ше гос­по­дар­ських справ. Най­біль­ша кіль­кість роз­гля­ну­тих справ у сфе­рі ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті пов’яза­на з ви­мо­га­ми про ви­знан­ня не­дій­с­ни­ми сві­доцтв на тор­го­вель­ні мар­ки (зна­ки для то­ва­рів і по­слуг) з під­став їхньої не­від­по­від­нос­ті умо­вам на­дан­ня пра­во­вої охо­ро­ни.

Ста­тис­ти­ка за­ру­біж­них кра­їн свід­чить, що знач­на час­ти­на склад­них спо­рів сто­су­ється або ква­лі­фі­ка­ції об’єк­та про­мис­ло­вої влас­нос­ті (за на­шим За­ко­ном — це пре­ро­га­ти­ва адмі­ні­ст­ра­тив­но­го су­ду), або по­ру­шен­ня прав, під­твер­дже­них охо­рон­ним до­ку­мен­том (за на­шим За­ко­ном — пре­ро­га­ти­ва гос­по­дар­сько­го су­ду). Тоб­то та­кі схо­жі між со­бою по су­ті спо­ри ма­ють роз­гля­да­тись в Укра­ї­ні різ­ни­ми су­до­ви­ми ор­га­на­ми.

Крім то­го, ква­лі­фі­ко­ва­не розв’язан­ня та­ких спо­рів по­тре­бує, щоб суд­ді ма­ли тех­ніч­ну ос­ві­ту або спе­ці­аль­ні знан­ня з пи­тань охо­ро­ни прав на об’єк­ти про­мис­ло­вої влас­нос­ті. На­віть спо­ри про ав­тор­ст­во та роз­по­діл між ав­то­ра­ми ви­на­го­ро­ди (пре­ро­га­ти­ва за­галь­них су­дів) по­тре­бу­ють спе­ці­аль­них знань з цих пи­тань.

Зро­зу­мі­ло, що ство­рю­ва­ти спе­ці­а­лі­зо­ва­ні ко­ле­гії в усіх юрис­дик­цій­них су­до­вих ор­га­нах не­мож­ли­во. Са­ме то­му, в най­б­лиж­чо­му май­бут­ньо­му до­ціль­но ство­ри­ти ще один спе­ці­а­лі­зо­ва­ний суд — Па­тен­т­ний, де ма­ють роз­гля­да­тись всі спо­ри, що ви­ни­ка­ють у сфе­рі про­мис­ло­вої влас­нос­ті. Адже ук­ра­їн­ське за­ко­но­дав­ст­во до­зво­ляє ство­ри­ти спе­ці­а­лі­зо­ва­ний Па­тен­т­ний суд (за умо­ви вне­сен­ня де­яких змін до За­ко­ну Украї­ни «Про су­до­ус­т­рій Украї­ни», до за­ко­нів про охо­ро­ну прав на об’єк­ти про­мис­ло­вої влас­нос­ті та до про­це­су­аль­них ко­дек­сів). Мож­ли­во, не­об­хід­но роз­ро­би­ти ок­ре­мий за­кон про Па­тен­т­ний суд Украї­ни, в яко­му ви­зна­чи­ти: під­ві­дом­чість спо­рів Па­тен­т­но­му су­ду; за­ко­но­дав­чі ак­ти, яки­ми має ке­ру­ва­ти Па­тен­т­ний суд; струк­ту­ру Па­тен­т­но­го су­ду, по­ря­док йо­го утво­рен­ня, хто мо­же бу­ти суд­дею Па­тен­т­но­го су­ду, по­ря­док ви­рі­шен­ня спо­рів, кіль­кість та склад су­до­вих ко­ле­гій, тер­мі­ни роз­гля­ду справ та ін­ші пи­тан­ня.

Отже, зро­зу­мі­ло, що в умо­вах сьо­го­ден­ня не­об­хід­но, з од­но­го бо­ку, удос­ко­на­лю­ва­ти за­ко­но­дав­ст­во, вра­хо­ву­ю­чи стрім­кий роз­ви­ток й біль­шу спе­ци­фі­ка­цію від­но­син в сфе­рі ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті, які по­тре­бу­ють не­об­хід­но­го на­дій­но­го вре­гу­лю­ван­ня та за­хис­ту, а з дру­го­го, під­ви­щу­ва­ти ква­лі­фі­ка­цію пра­ців­ни­ків пра­во­о­хо­рон­них ор­га­нів, про­ку­ра­ту­ри, суд­дів, які роз­гля­да­ють ма­те­рі­а­ли сто­сов­но по­ру­шен­ня прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті; ство­рю­ва­ти спе­ці­а­лі­зо­ва­ні ко­ле­гії суд­дів, що роз­гля­да­ти­муть спо­ри про по­ру­шен­ня прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті в су­дах за­галь­ної юрис­дик­ції, та про­ана­лі­зу­ва­ти не­об­хід­ність ство­рен­ня спе­ці­а­лі­зо­ва­но­го су­ду з ви­рі­шен­ня справ по пев­ній ка­те­го­рії від­но­син.