- •1. Забезпечення міжнародно-правових умов правової охорони інтелектуальної власності
- •2. Забезпечення розвитку внутрішнього правового поля з питань інтелектуальної власності
- •3. У сфері судового захисту прав інтелектуальної власності у судовому порядку:
- •4. Організація управління та розвиток інфраструктури у сфері правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності
- •Полохало в. І., голова підкомітету з питань інтелектуальної власності Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти V скликання
- •Корнійчук є. В., перший заступник голови Комітету Верховної Ради V скликання з питань правової політики
- •Заступник Голови Комітету о. Буджерак
- •Прес-реліз
- •1. Урядом не були прийняті до уваги пропозиції з введення постанови у силу через 5 років після вступу України до Світової організації торгівлі.
- •З питання
- •Українська академія аграрних наук
- •1. Захист інтересів авторів, виконавців, виробників фонограм
- •2.2. Створення прозорої системи витрачання коштів, що отримуються за дії, пов’язані з охороною прав інтелектуальної власності
- •Національна спілка архітекторів україни
- •Об’єднання громадських організацій
- •Національна всеукраїнська музична спілка
- •Національна спілка композиторів україни
- •2. Право на одержання справедливої винагороди за прокат не може бути предметом відмови з боку авторів або виконавців».
- •Офіційні документи центральних та місцевих органів виконавчої влади
- •4. Щодо внесення змін до постанови кму від 19.08.2002 року № 1215 «Про утворення Державної патентної бібліотеки» (пп. 2.17 п. 2 розділу 3 Рішення)
- •17. Щодо забезпечення проведення інвентаризації винаходів колишнього срср (пп. 2.11 п. 2 розділу 3 Рішення)
- •Аналітичні та довідкові матеріали
- •Захист прав інтелектуальної власності в судовому порядку
- •Nb (European experience)
- •Біла книга
1. Захист інтересів авторів, виконавців, виробників фонограм
Побудова ефективної системи збору та виплати винагороди за використання об’єктів авторського права і суміжних прав є неодмінним елементом економіки країн світу і, водночас, суттєвим важелем розвитку національної культури.
Відповідно до результатів досліджень, проведених на замовлення Європейського парламенту, тільки у музичній сфері за використання авторського права і суміжних прав було зібрано 2004 року у Франції 1222 млн евро, Німеччині — 935, Великій Британії — 864 млн євро2[2].
В Україні Законом України «Про авторське право і суміжні права», прийнятим у 1993 p., було передбачено створення організацій, що управляють майновими правами авторів, виконавців, виробників фонограм на колективній основі. Проте через п’ятнадцять років реалізації цього Закону в Україні збирається лише біля 27 млн грн (3,4 млн євро) винагороди. В той же час, країни, які водночас з Україною прийняли сучасне законодавство з авторського права, лише у сфері музики збирають: Польща — 67 млн євро (населення — 38,1 млн), Угорщина — 38 (населення — 10,1 млн), Чехія — 27 (населення 10,3 млн), Словаччина — 24 (населення 5,4 млн), Литва — 3,7 (населення 3,4 млн), Латвія — 2,5 млн євро (населення 2,3 млн).
Таким чином, в Україні збирається винагороди менше, ніж у Литві з населенням 3.4 млн.
Причини зазначеного, як неодноразово підкреслювалося на конференціях, нарадах, а також у Рекомендаціях парламентських слухань «Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування», затверджених постановою Верховної Ради України від 27 червня 2007 року, зокрема, у суттєвих недоліках законодавства, а також неналежному контролі органів державної влади за його реалізацією.
Так, до одного й того ж платника зборів можуть звертатися декілька організацій, пропонуючи меншу договірну ставку виплати винагороди. Не укладаються належні договори між організаціями колективного управління згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права», а в разі укладання таких договорів, інколи маємо неналежне виконання їх умов. Деякими організаціями довільно визначаються ставки винагороди, що сплачуються користувачами об’єктів авторського права і суміжних прав без витребування належної звітності. Низку організацій колективного управління створено не суб’єктами авторського права і суміжних прав, як вимагає законодавство, а ліцензіатами.
Проблеми у зазначеній сфері відомі давно, проте до цього часу на розгляд Верховної Ради України не внесено проектів законодавчих актів на зміну становища.
Напрямком вирішення вказаних питань могло би стати визначення уповноважених організацій зі збору винагороди у кожному сегменті використання об’єктів авторського права і суміжних прав, закріплення ставок винагороди без права довільно їх зменшувати, формування компетентного органу з представників творчих спілок та об’єднань, що представляють інтереси авторів, виконавців, виробників фонограм, а також органів виконавчої влади, в компетенцію яких входять питання охорони, захисту авторського права та суміжних прав, контролю відповідної діяльності.
У зв’язку з зазначеним, вважаємо за нагальне термінове внесення змін до законодавства з питань діяльності організацій колективного управління та збору винагороди, а також важливість акцентування Комітетом з питань освіти та науки України вказаних питань у проекті рішення.
2. Створення прозорої системи визначення ставок зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, та забезпечення ефективного контролю за використанням цих коштів
2.1. Збори за охорону об’єктів інтелектуальної власності як суттєвий важіль гальмування чи прискорення інноваційного розвитку
Бюджетні наукові установи Національної, інших державних академій наук, вищі навчальні заклади у 2008 р. мали втратити патенти на винаходи, а також охоронні документи на сорти рослин у зв’язку з внесенням до Кабінету Міністрів України постанов щодо збільшення до 30 разів ставок зборів за забезпечення охорони винаходів (з 495 до 9100 грн) та до 136 разів для сортів рослин.
При цьому додаткові витрати бюджетних установ у Державному бюджеті 2007, а також 2008 років не були передбачені.
Під час розробки проектів постанов, що були підготовлені Державним департаментом інтелектуальної власності та Державною службою з охорони прав на сорти рослин, не було враховано пропозиції щодо введенні пільгових ставок зборів для бюджетних установ, а також введення нових ставок зборів через п’ять років після вступу України до СОТ, як це було зроблено країнами СНД — членами СОТ, зокрема, Молдовою.
В Аналізі регуляторного впливу проектів постанов розрахунки запропонованих ставок, а також необхідні додаткові бюджетні витрати були відсутні.
У зв’язку з реальною можливістю втрати державою надбань, що створювалися багато років, до Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України звернулися всі державні академії наук, НТУУ «Київський політехнічний інститут», Міністерство промисловості України, Рада національних асоціацій товаровиробників, інші установи та організації.
На Міжвідомчій комісії з питань науково-технологічної безпеки РНБО України 14 листопада 2007 р. підвищення ставок зборів було визнано як загроза технологічній та економічній безпеці України.
Вказані дії призвели до введення пільгових ставок зборів за охорону прав на винаходи для неприбуткових організацій та до прийняття 9 квітня 2008 р. постанови Кабінету Міністрів України щодо пільгових зборів для бюджетних установ за охорону прав на сорти рослин.
В той же час, українські підприємства будуть сплачувати збори за охорону прав на винаходи, які в 1,9 разів перевищують відповідні витрати в Німеччині та Іспанії, в 1,7 рази — у Франції та 3,5 рази — у Великій Британії. Це неминуче призведе до гальмування технологічного розвитку, а також перетоку винаходів до фізичних осіб, для яких встановлено пільги.
У зв’язку з зазначеним, актуальними є пропозиції Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки щодо перегляду зборів за охорону прав на винаходи з метою встановлення ставок зборів, реальних для сплати підприємствами України.
При цьому питання щодо відстрочення набуття чинності єдиних для іноземних та національних заявників ставок зборів, запровадження пільг стосовно їх сплати або збереження системи сплати зборів для країн з різним рівнем національного доходу має вирішуватися з врахуванням досвіду інших країн СНД, що змогли забезпечити при вступі до Світової організації торгівлі захист національних інтересів стосовно розвитку винахідництва та інновацій.