- •1. Забезпечення міжнародно-правових умов правової охорони інтелектуальної власності
- •2. Забезпечення розвитку внутрішнього правового поля з питань інтелектуальної власності
- •3. У сфері судового захисту прав інтелектуальної власності у судовому порядку:
- •4. Організація управління та розвиток інфраструктури у сфері правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності
- •Полохало в. І., голова підкомітету з питань інтелектуальної власності Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти V скликання
- •Корнійчук є. В., перший заступник голови Комітету Верховної Ради V скликання з питань правової політики
- •Заступник Голови Комітету о. Буджерак
- •Прес-реліз
- •1. Урядом не були прийняті до уваги пропозиції з введення постанови у силу через 5 років після вступу України до Світової організації торгівлі.
- •З питання
- •Українська академія аграрних наук
- •1. Захист інтересів авторів, виконавців, виробників фонограм
- •2.2. Створення прозорої системи витрачання коштів, що отримуються за дії, пов’язані з охороною прав інтелектуальної власності
- •Національна спілка архітекторів україни
- •Об’єднання громадських організацій
- •Національна всеукраїнська музична спілка
- •Національна спілка композиторів україни
- •2. Право на одержання справедливої винагороди за прокат не може бути предметом відмови з боку авторів або виконавців».
- •Офіційні документи центральних та місцевих органів виконавчої влади
- •4. Щодо внесення змін до постанови кму від 19.08.2002 року № 1215 «Про утворення Державної патентної бібліотеки» (пп. 2.17 п. 2 розділу 3 Рішення)
- •17. Щодо забезпечення проведення інвентаризації винаходів колишнього срср (пп. 2.11 п. 2 розділу 3 Рішення)
- •Аналітичні та довідкові матеріали
- •Захист прав інтелектуальної власності в судовому порядку
- •Nb (European experience)
- •Біла книга
Полохало в. І., голова підкомітету з питань інтелектуальної власності Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти V скликання
…Шкода, що тільки на 17-му році незалежності України ми говоримо про проблему, про яку треба було говорити ще років десять тому. Багато в чому ми запізнилися, багато шансів втрачено, але радує, що парламентським слуханням передували близько 20 серйозних «круглих столів», науково-практичних конференцій, в яких взяли участь більш як 800 осіб.
…Необхідно, щоб саме громадянське суспільств, впливало на формування економічної і правової політики, також на третю гілку влади — суддівську, про яку ми сьогодні ще дуже мало згадуємо. Важливим моментом (і ми докладали для цього багато зусиль) є суспільний диспут, щоб було широке обговорення, як далі рухатися Україні в цій царині, бо якщо суспільство не усвідомить вагу або цінність інтелектуальної власності для розвитку економіки, поступу, жоден закон, ніяка діяльність державних структур, чиновників не буде ефективною, більше того — буде навіть шкідливою. Ось у цьому сенс парламентських слухань і такої серйозної, глибокої розмови.
Хочу сказати, що сьогодні потрібно формувати культуру інтелектуальної власності. Як ми кажемо: культура людини — політична культура. Суспільству бракує культури інтелектуальної власності, культури захисту своїх прав.
…Сьогодні всі присутні на парламентських слуханнях отримали щорічний огляд, підготовлений Міністерством юстиції, щодо стану адаптації нормативно-правових актів України до законодавства Європейського Союзу (розділ 6 якого стосується саме інтелектуальної власності). В основу огляду покладено метод порівняння позитивних положень, які закріплені в актах обов’язкової юридичної сили вторинного законодавства Європейського Союзу. Проте, на жаль, огляд не містить ґрунтовного аналізу природи невідповідності, шляхів її усунення. Тільки за одним напрямом захисту інтелектуальної власності наше законодавство відповідає, адаптовано оцінюється на високому рівні — цивільно-правові засоби захисту прав інтелектуальної власності. Наприклад, авторське право і суміжні права — середній рівень, охорона прав на винаходи та корисні моделі, промислові зразки — середній рівень, топографія інтегральних мікросхем, охорона прав на торговельні марки та географічні зазначення — середній, охорона прав на сорти рослин — середній, митні засоби захисту прав інтелектуальної власності — середній і охорона баз даних (а це найсучасніші форми інтелектуальної власності) — низький. Йдеться про закони «Про інвестиційну діяльність», «Про захист від недобросовісної конкуренції».
…Хочу сказати, що величезний обсяг інтелектуальної власності взагалі не залучений в цивільний обіг українського ринку. Ось резерв для економіки! Показник використання об’єктів інтелектуальної власності в українській економіці просто мізерний порівняно з іншими країнами. Тому поняття «ринок інтелектуальної власності» є абсолютно абстрактним сьогодні для України, його немає, він віртуальний. То що ми захищаємо, які об’єкти, якщо немає цивілізованого ринку інтелектуальної власності?
Щоб залучити в цивільний обіг об’єкти інтелектуальної власності, треба виконати три дуже прості операції:
- зробити інвентаризацію наявних нематеріальних активів, виявити найбільш цінні з них;
- оцінити вартість об’єктів прав інтелектуальної власності;
- розробити найбільш оптимальні, з огляду на максимальний економічний ефект, схеми залучення в цивільний обіг.
Маю сказати, що в Україні на сьогодні не здійснено ні інвентаризації, ні оцінки. Взагалі це проблема не Міністерства освіти і науки, яке робить свою роботу, а Фонду державного майна, який впродовж 16 років приватизовував державні об’єкти без оцінки вартості об’єктів інтелектуальної власності. Примітивний, анархічний капіталізм з’їв інтелектуальну власність, яка була в Україні. На жаль, не було жодної пропозиції ні від Міністерства економіки, ні від сьогоднішнього міністра пана Кінаха, який очолював майже всі ці роки Український союз промисловців і підприємців.
Хочу висловити величезне занепокоєння цими серйозними проблемами. Переконаний, що не треба політизувати це питання, але треба бути об’єктивним, чесним і сказати, що в нас є здобутки, але ще більше нерозв’язаних проблем. Якщо ми будемо себе заколисувати такими загальними словами, що в нас все добре, то залишимося на узбіччі суспільного прогресу (тому що інтелектуальна власність є сьогодні центром прогресу), не буде ні інновацій, ні інвестицій.
ШПАК А. П., перший віце-президент — головний учений секретар Національної академії наук України
Важливою проблемою для України є посилення охорони, захисту та використання об’єктів інтелектуальної власності у науково-технічній сфері, основу якої складають, як відомо, винаходи, комп’ютерні програми, ноу-хау тощо.
…Водночас є багато проблем, які потребують вирішення. Це стосується, зокрема, запровадження механізмів використання об’єктів інтелектуальної власності, передовсім які створюються за рахунок бюджетних коштів.
Так, права інтелектуальної власності на винаходи та інші об’єкти, створенні за рахунок бюджетних коштів, потребують закріплення за організаціями — виконавцями наукових досліджень. Причому мають враховуватися інтереси держави та авторів щодо використання таких об’єктів. Саме із запровадженням такого підходу пов’язано значне збільшення заявок на винаходи та укладання ліцензійних договорів у Сполучених Штатах та країнах Європейського Союзу.
Важливим у цьому плані є прискорення розгляду Верховною Радою України змін до Закону України «Про власність» та проекту Закону «Про особливості введення в цивільний оборот об’єктів права інтелектуальної власності, створених з використанням коштів державного та/або місцевих бюджетів, спеціальних та державних фондів цільового призначення», що має нарешті вирішити зазначене питання. Законодавче мають бути закріплені мінімальні ставки винагороди авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків.
…Проблемним залишається (про це вже сьогодні говорили) і питання оцінки та бухгалтерського обліку об’єктів інтелектуальної власності внаслідок не узгодженості актів Фонду державного майна, Держказначейства, Мінфіну України та деяких інших відомств.
Досі не виконані положення Указу Президента України від 27 квітня 2001 року «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні» про запровадження механізму державної підтримки патентування вітчизняних об’єктів інтелектуальної власності в іноземних державах, а також створення державної патентної бібліотеки з філіями в регіонах.
Законодавство України у сфері інтелектуальної власності треба привести у відповідність з Цивільним кодексом України та законодавством Європейського Союзу, що, безумовно, посилить захист прав інтелектуальної власності у нашій країні.
ЛИЖИЧКО Р. С., голова підкомітету з питань інформаційного забезпечення європейської та євроатлантичної інтеграції Комітету Верховної Ради України V скликання з питань європейської інтеграції
…Хотіла б навіть проілюструвати на власному прикладі, як працює той чи інший закон України щодо цієї сфери. Уявіть собі, що моя продукція була б здебільше піратською в Україні. Я недоотримала б своїх грошей. Я вкладаю гроші в кліпи, в музику, плачу гонорари музикантам, режисерам, балету і так далі, і так далі. Це — об’єктивні гонорари, об’єктивні витрати. Спонсори ніколи в житті не дадуть грошей на ці витрати. Спонсори дадуть гроші лише тоді, коли я їм принесу схему і скажу: у тебе стільки-то виходів на «Інтері», стільки-то виходів на «1+1», тобі доцільно, тому що в тебе такі СКР, такі рейтинги тієї чи іншої програми, будь-який захід масовий, будь що. Я не годна пройти продакшн за будь-які спонсорські гроші.
…Перед вами автор, перед вами людина, яка створює продукт, продюсує його в Україні й за кордоном, намагається максимально залишити в продукті національну ідентифікацію, бореться за те, щоб цей продукт був конкурентоспроможним. Я на своїй шкурі витримала дуже багато всього. Я вам зачитаю невеличку промову, яка є, скажемо так, моєю власною аналітикою.
У всьому світі використання музичних творів супроводжується наданням дозволу та виплатою коштів. Це — нормальна практика, яка сприяє розвитку музичної індустрії. Українське законодавство створює всі передумови для використання цієї практики. У всьому світі діяльність з надання дозволу та збір коштів здійснюють організації колективного управління (ОКУ). Оскільки автори не можуть здійснювати це самостійно, вони передають свої права на отримання винагороди цим організаціям.
Робота ОКУ за кордоном побудована на довірі власників. Організація зацікавлена повертати кошти і здійснювати всі процедури звітності. Хоча в Україні законодавство регулює діяльність ОКУ, цього, на жаль, не достатньо, є велика проблема з контролем за їх діяльністю. За законодавством для створення ОКУ достатньо три співавтори. Це спричинило велику кількість ОКУ, які без жодної звітності здійснюють збір коштів і не повертають їх автору. Не будемо називати приклади. Тому перед нами стоїть завдання врегулювати порядок відносин між власником прав та ОКУ. Зокрема, дозволити авторам вільно вибирати організацію колективного управління.
Окрім цього, щоб вирішити проблему зловживання зібраними коштами, необхідно визначити одну ОКУ для кожної сфери прав інтелектуальної власності, яка буде уповноважена збирати кошти. Основним критерієм вибору такої організації, на мою думку, має бути кількість переданих їй прав власників. У всьому світі ОКУ, яка має найбільше прав, і здійснює збір коштів. Але в Україні через значні зловживання з боку окремих організацій визначення такого уповноваженого наразі є неможливим.
Тому я вважаю за необхідне розробити зміни до законодавства, які визначили б процедуру вибору такої уповноваженої організації та основний критерій — кількість переданих їй прав власників.
…За час своєї творчої діяльності я отримувала авторські відрахуваннях з Європи, з різних куточків світу, тільки не з України, на жаль. Не хотілося б, щоб це стало тенденцією. Сьогодні я хочу виступити від імені всіх людей, які вірять у свої сили і потенціал, вірять, що, співаючи українську пісню, знімаючи українське кіно чи пишучи українську книгу, вони можуть заробити в Україні і стати комерційним, конкурентоспроможним продуктом у світі,— це наш потенціал, це наш енергоресурс.
МОСКАЛЬ Г. Г., заступник голови Служби безпеки України
…Організація дієвої системи правозастосування у сфері створення та використання об’єктів інтелектуальної власності безпосередньо впливає на ефективний розвиток науково-технологічного комплексу і створює сприятливий інвестиційний та інноваційний клімат у державі.
Аналіз наявної у Служби безпеки інформації свідчить про невирішеність певних проблем у цій сфері.
Зокрема, отримані в процесі контррозвідувальної діяльності матеріали демонструють недосконалість механізмів закріплення за державою прав на результати здійснених за бюджетні кошти наукових досліджень, що створює передумови до безконтрольного витоку та привласнення пріоритетної науково-технічної інформації. Вирішення цього питання можливе шляхом віднесення науково-дослідних робіт до конфіденційної інформації, що є власністю держави, з подальшим прийняттям їх результату на баланс як нематеріальних активів. Для локалізації зазначеної загрози Службою безпеки ініційовано внесення відповідних змін до законодавства у сфері правого регулювання режиму конфіденційної інформації.
Актуальності також набуває завдання недопущення втрати державою об’єктів інтелектуальної власності, передовсім матеріальних носіїв таємної інформації, в процесі приватизації підприємств оборонно-промислового та науково-технологічних комплексів, які, в тому числі, відбуваються за участю іноземних інвесторів. З метою вирішення цього питання та запобігання витоку за кордон таємної документації і перспективних розробок з ініціативи Служби безпеки України 17 липня 2003 року прийнято постанову уряду № 1114.
Однак поза увагою уповноважених державних органів залишається питання вилучення з фондів приватизованих підприємств матеріалів відкритих проектно-конструкторських розробок. Потребує розв’язання проблема зняття грифів обмеження доступу із засекреченої до 1991 року інформації, яка залишилася від колишнього Радянського Союзу і на даний час становить історичну та практичну цінність для України. Під час реалізації цього завдання слід враховувати, що, окрім необґрунтованих витрат на фінансування режимних умов, держава зазнає значних економічних збитків, пов’язаних з неможливістю комерціалізації перспективних наукових напрацювань, які, до того ж, поступово втрачають свою актуальність.
…Аналіз структури вітчизняного ринку розповсюдження дисків для лазерних систем зчитування вказує на використання території України для реалізації контрафактної аудіовізуальної продукції, ввезеної з-за кордону. Основною перешкодою в перекритті контрабандного каналу є відсутність дієвої методики встановлення справжньої вартості компакт-дисків. На сьогодні їх оцінка відбувається без урахування вартості записаного на них продукту, що унеможливлює притягнення контрабандистів до кримінальної відповідальності.
Зважаючи на викладене, для забезпечення ефективної боротьби з контрабандним ввезенням на територію України піратської аудіовізуальної продукції доцільно вирішити питання про здійснення її оцінки на підставі нормативів, встановлених для аналогічних продуктів легального походження.
Безумовно, притягнення піратів до кримінальної відповідальності є дієвим способом захисту авторських і суміжних прав, проте, на нашу думку, найбільш ефективним шляхом вирішення зазначеної проблеми є економічний…
КУРИЛО В. С., заступник голови Комітету Верховної Ради України V скликання з питань науки і освіти
…На сьогодні в українському суспільстві, мабуть, просто немає повного розуміння того, що таке захист прав інтелектуальної власності. Тому ми маємо досить багато проблем і багато претензій з боку міжнародної спільноти насамперед з приводу нашого піратства. А потім наступаємо на ті самі граблі, коли нас обкрадають. Тому я передовсім хотів би зупинитися на питанні освіченості суспільства в питаннях прав інтелектуальної власності.
Правозастосовна практика у сфері інтелектуальної власності у нас в Україні, на мій погляд, ще досить слабо опанована. Це свідчить про те, що українське суспільство не має достатньої інформації з питань інтелектуальною власності. Тому, на мою думку, перш за все, суспільству необхідно дати інформацію, що це і з чим його, як кажуть, їдять. Вважаю, що державна політика з правової охорони інтелектуальної власності, зокрема така її складова, як інформаційне забезпечення, має будуватися з урахуванням діючої в Україні системи науково-технічної і економічної інформації.
Тому, як я вже сказав, питання два: перше — інформація суспільства, а друге — система управління цими питаннями.
ВАКАРЧУК С. І., громадський діяч, співак, композитор
…Передовсім я хотів би звернутися із запитаннями до присутніх у цьому залі представників Державного департаменту інтелектуальної власності. Ви існуєте (саме існуєте, а не працюєте) з 2000 року. Скажіть, будь ласка: що було зроблено за ці сім років? Де ваша єдина економічна, фінансова, науково-технічна, інвестиційна і соціальна політика для суспільства? Адже саме це згідно з положенням визначено вашим завданням. Особисто я на собі не відчув жодного вашого кроку і жодних позитивних змін.
У сфері інтелектуальної власності — повний хаос і, не побоюся цього слова, бандитизм. Відсутня прозора система виплат і контролю. Справжні власники прав за свою тяжку працю одержують копійки, разом з тим вся країна активно відраховує туди-сюди мільйон. Хтось може сказати, що недосконалий закон. Але ж цей закон подібний до багатьох інших, у світі такі закони діють, і люди нормально за ними працюють. На мою думку, цей закон міг би працювати, якби він був чистим, не обмеженим зайвим баластом, основна мета якого — приховати гроші і максимально заплутати всю схему.
Створіть, нарешті прозорий і зрозумілий кожному громадянину ланцюжок від користувача правами до власника прав. Я хотів би просто зрозуміти, як простій людині, яка зробила певний інтелектуальний винахід або має права, в цьому складному середовищі, у цій складній системі зрозуміти, де взяти гарантії, де взяти прозору схему, де їй взяти ті гроші, на які вона мала б жити? Моя колега казала, як в інших країнах живуть люди, які здійснюють авторські винаходи різного плану. Яким чином на рівні малого і середнього бізнесу здійснюється захід з приватної ініціативи щодо подання патентів?
В Україні повна неадекватність між порушенням закону та покаранням, це друга проблема. Як відомо, податки у нас теж не дуже люблять платити, але ж є наповнення бюджету. Чому? Тому що люди знають, що за грубі порушення — тюрма. Скажіть, когось посадили або бодай серйозно покарали за злочини у сфері інтелектуальної власності? Я такого прикладу не знаю. Натомість нам показують часто показові справи студента, який скопіював декілька дисків для своїх друзів, або вчительки, яка через брак потрібної кількості підручників за свої власні гроші перексерила їх для учнів, і це вважалося порушенням. Такі приклади нам показують, але реальних справ я не бачу. І справжні винуватці завжди, підкреслюю, завжди залишаються непокараними. Напрошується думка, що вони мають серйозне прикриття.
І насамкінець запитання риторичне. Шановні можновладці (не знаю, все-таки, до кого звертатися), вас дійсно цікавить інтелектуальна власність, чи насправді тільки майнова?