Nb (European experience)

По­ряд із су­да­ми за­галь­ної юрис­дик­ції, в ба­га­тьох кра­ї­нах сві­ту за­про­вадже­но під­сис­те­ми спе­ці­а­лі­зо­ва­них су­дів, які мо­жуть: ста­но­ви­ти сис­те­му ли­ше міс­це­во­го рів­ня (су­ди у спра­вах не­пов­но­літ­ніх); ді­я­ти при дер­жав­них уста­но­вах (фіс­каль­ні, по­дат­ко­ві су­ди); ді­я­ти як са­мо­стій­ні уста­но­ви (Фе­де­раль­ний па­тен­т­ний суд ФРН); іс­ну­ва­ти як су­ди при не­дер­жав­них ор­га­ні­за­ці­ях.

Спе­ці­а­лі­зо­ва­ні су­ди за­зви­чай на­зи­ва­ють ква­зі­су­да­ми, най­час­ті­ше во­ни ді­ють на за­са­дах ко­ле­гі­аль­нос­ті. До скла­ду та­ко­го су­ду, як пра­ви­ло, по­ряд із про­фе­сій­ним юрис­том, вхо­дять або фа­хів­ці у пев­ній га­лу­зі (еко­но­мі­ки, тор­гів­лі, мит­ної спра­ви, па­тен­тоз­нав­ст­ва, пе­да­го­гі­ки то­що), або пред­став­ни­ки від­по­від­них асо­ці­а­цій (ро­бо­то­дав­ців, най­ма­них пра­ців­ни­ків то­що).

Під­сис­те­ма спе­ці­а­лі­зо­ва­них су­дів мо­же по-різ­но­му «при­єд­ну­ва­тись» до сис­те­ми су­дів за­галь­ної юрис­дик­ції. Та­ке при­єд­нан­ня здій­с­ню­ється че­рез мож­ли­вість пе­ре­гля­ду рі­шень спе­ці­а­лі­зо­ва­но­го су­ду у су­ді за­галь­ної юрис­дик­ції, зо­кре­ма, це при­єд­нан­ня мо­же бу­ти ви­ко­на­не і на рів­ні міс­це­во­го су­ду, і на рів­ні апе­ля­цій­но­го, і на рів­ні ка­са­цій­ної ін­с­тан­ції.

Кла­сич­ним як для кра­їн кон­ти­нен­таль­ної, так і ан­г­ло­сак­сон­ської пра­во­вої сім’ї вва­жа­ється ок­ре­ме ро­зу­мін­ня спе­ці­а­лі­за­ції суд­дів та спе­ці­а­лі­за­ції су­дів. Під спе­ці­а­лі­за­цією суд­дів ро­зу­мі­ють спе­ці­а­лі­за­цію суд­дів ок­ре­мо­го су­ду на роз­гля­ді пев­них ка­те­го­рій справ. Під спе­ці­а­лі­за­цією су­дів ро­зу­мі­ють на­яв­ність у су­до­вій сис­те­мі, по­ряд із су­да­ми за­галь­ної юрис­дик­ції, та­кож спе­ці­а­лі­зо­ва­них су­дів (тоб­то та­ких, кот­рі ма­ють сут­тє­ві особ­ли­вос­ті і, від­по­від­но, цим від­різ­ня­ються від­ за­галь­них).

Так, в Ав­ст­рії діє Па­тен­т­ний суд, що скла­да­ється із юрис­тів та фа­хів­ців різ­них га­лу­зей знань, який роз­гля­дає спо­ри, про ви­знан­ня па­тен­тів не­дій­с­ни­ми; та­кож, від­по­від­но до За­ко­ну (1946 р.) ді­ють спе­ці­а­лі­зо­ва­ні су­ди у тру­до­вих спра­вах, що роз­гля­да­ють кон­ф­лік­ти між під­при­єм­ця­ми та най­ма­ни­ми пра­ців­ни­ка­ми, а крім них — тре­тей­ські су­ди з пи­тань со­ці­аль­но­го стра­ху­ван­ня (За­кон від­ 1955 p.).

До су­до­вих ор­га­нів спе­ці­аль­ної юрис­дик­ції в Ні­меч­чи­ні на­ле­жать су­ди адмі­ні­ст­ра­тив­ної, фінан­со­вої, тру­до­вої, со­ці­аль­ної юс­ти­ції, Фе­де­раль­ний па­тен­т­ний суд та сис­те­ма дис­цип­лі­нар­них су­дів. Фе­де­раль­ний па­тен­т­ний суд в чо­ти­рьо­хя­рус­ній сис­те­ми су­до­вої юрис­дик­ції Ні­меч­чи­ни умов­но мож­на по­ста­ви­ти на дру­гий ярус — апе­ля­цій­ну ін­с­тан­цію (Landesgericht).

До фун­к­цій Фе­де­раль­но­го па­тен­т­но­го су­ду Ні­меч­чи­ни від­но­сять: а) за­слу­хо­ву­ван­ня апе­ля­цій на рі­шен­ня, ух­ва­ле­ні Ні­мець­ким від­ом­ст­вом по па­тен­там та тор­го­вим зна­кам що­до реєст­рації або від­мо­ви в реєст­рації па­тен­тів або то­вар­них зна­ків; б) роз­гляд по­зо­вів, пов’яза­них з фун­к­ці­о­ну­ван­ням па­тен­тів. В да­но­му ви­пад­ку має міс­це не­ор­ди­нар­на си­ту­а­ція, ко­ли на по­са­ди суд­дів час­то при­зна­ча­ють най­к­ра­щих спе­ці­а­ліс­тів з ре­зер­ву Фе­де­раль­но­го від­ом­ст­ва по па­тен­там та тор­го­вим зна­кам, пра­во­мір­ність чи­їх рі­шень, зо­кре­ма, до­ве­деться в май­бут­ньо­му пе­ре­гля­да­ти та­ким суд­дям. Да­ний факт свід­чить про не­упе­редже­ність та ви­со­ку пра­во­ву і гро­ма­дян­ську сві­до­мість осіб, що ма­ють вплив на при­йнят­тя рі­шень в сис­те­мі спе­ці­а­лі­зо­ва­но­го су­до­чин­ст­ва в Ні­меч­чи­ні.

Як і в апе­ля­цій­ній ін­с­тан­ції су­до­вої вла­ди в Укра­ї­ні, в Фе­де­раль­но­му па­тен­т­но­му су­ді Ні­меч­чи­ни су­до­вий роз­гляд від­бу­ва­ється за учас­ті ко­ле­гії суд­дів, зо­кре­ма З або 5 суд­дів, що ма­ють від­по­від­ну про­фе­сій­ну ква­лі­фі­ка­цію (роз­гляд справ що­до то­вар­них зна­ків пе­ред­ба­чає участь суд­дів ви­ключ­но з юри­дич­ною ос­ві­тою; роз­гляд справ, пов’яза­них з па­тен­та­ми пе­ред­ба­чає участь суд­дів з юри­дич­ною та на­уко­во-тех­ніч­ною ос­ві­тою, від­по­від­но до об’єк­та до­сліджен­ня).

Для ефек­тив­нос­ті розв’язан­ня справ з ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті у Фін­лян­дії їх ви­рі­шен­ня пла­ну­ється від­нес­ти до спе­ці­а­лі­зо­ва­но­го су­ду. Для цьо­го уряд роз­ро­бив спе­ці­аль­ну Уря­до­ву Про­гра­му. На­ра­зі спра­ви з ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті роз­гля­да­ються Хель­синським Рай­он­ним Су­дом, який до ство­рен­ня спе­ці­а­лі­зо­ва­но­го су­ду мав екс­клю­зив­ну юрис­дик­цію за­слу­хо­ву­ва­ти біль­шість справ, які від­но­сяться до про­мис­ло­вої влас­нос­ті. Цей суд на­ко­пи­чив ба­га­то прак­тич­но­го дос­ві­ду в сфе­рі ви­рі­шен­ня справ з ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті, до то­го ж всі спра­ви роз­гля­да­ються од­ним і тим са­мим Де­пар­та­мен­том су­ду. Роз­гляд справ із за­хис­ту ав­тор­ських прав від­не­се­но до ком­пе­тен­ції 56 рай­он­них су­дів Фін­лян­дії. Апе­ля­цій­на Ра­да На­ціо­наль­ної Ра­ди з па­тен­тів та реєст­рації роз­гля­дає апе­ля­ції на рі­шен­ня про реєст­рацію прав. Цен­т­ра­лі­за­ція су­до­чин­ст­ва та ство­рен­ня спе­ці­а­лі­зо­ва­но су­ду з ви­рі­шен­ня справ ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті пла­ну­ється з ме­тою під­ви­щен­ня ефек­тив­нос­ті та на­ко­пи­чен­ня прак­тич­них знань.

Аль­тер­на­тив­ні ва­рі­анти вдос­ко­на­лен­ня за­хис­ту прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті в су­до­во­му по­ряд­ку:

З ура­ху­ван­ням Євро­пей­сько­го дос­ві­ду та си­ту­а­ції, яка скла­ла­ся в Укра­ї­ні, мо­же бу­ти за­про­по­но­ва­но де­кіль­ка ва­рі­ан­тів ви­рі­шен­ня проб­ле­ми вдос­ко­на­лен­ня за­хис­ту прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті в су­до­во­му по­ряд­ку, ко­жен із яких має свої не­до­лі­ки та пе­ре­ва­ги, а са­ме:

1-й ва­рі­ант:

Здій­с­нен­ня Пле­ну­мом Вер­хов­но­го су­ду Украї­ни уза­галь­нен­ня іс­ну­ю­чої прак­ти­ки в сфе­рі ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті із ура­ху­ван­ням прак­тич­но­го дос­ві­ду пра­вов­лас­ни­ків.

Для ефек­тив­но­го су­до­во­го за­хис­ту прав у сфе­рі ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті на да­ний час ак­ту­аль­ним є по­єд­нан­ня знань у сфе­рі ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті зі знан­ня­ми у сфе­рі про­це­су­аль­но­го пра­ва. То­му про­по­ну­ється іні­ці­ю­ва­ти уза­галь­нен­ня Вер­хов­ним Су­дом Украї­ни іс­ну­ю­чої су­до­вої прак­ти­ки та при­йнят­тя Пле­ну­мом Вер­хов­но­го Су­ду по­ста­но­ви, в якій ви­кла­да­ли­ся б ос­нов­ні прин­ци­пи роз­гля­ду пев­них ци­віль­них та кри­мі­наль­них справ, з ог­ля­ду на те, що ук­ра­їн­ські су­ди вже аку­му­лю­ва­ли пев­ний об­сяг рі­шень у спра­вах, пов’яза­них із за­хис­том прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті. При­йнят­тя по­діб­ної по­ста­но­ви бу­де спри­я­ти од­на­ко­вос­ті під­хо­дів су­дів різ­них ін­с­тан­цій до роз­гля­ду справ про по­ру­шен­ня прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті.

На дум­ку прак­ти­ку­ю­чих юрис­тів з ком­па­ній-чле­нів Асо­ці­а­ції, ін­фор­ма­ція та­ко­го ро­ду доб­ре пра­цює в сфе­рі гос­по­дар­ських су­дів. Ви­щий Гос­по­дар­ський суд ре­гу­ляр­но ви­дає ряд ре­ко­мен­да­цій та по­яс­нень що­до роз­гля­ну­тих спо­рів. Прак­ти­ки та­ко­го ро­ду не ви­ста­чає в гіл­ці су­дів за­галь­ної юрис­дик­ції.

2-й ва­рі­ант:

При­зна­чен­ня в кож­но­му су­ді суд­ді або ко­ле­гії суд­дів що­до роз­гля­ду справ у сфе­рі ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті. Пе­ре­ва­гою цьо­го ва­рі­ан­ту є те, що в біль­шос­ті су­дів Украї­ни бу­де суд­дя, здат­ний роз­гля­ну­ти спра­ву в сфе­рі ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті. Та­кож в рам­ках цієї про­по­зи­ції вва­жа­є­мо за до­ціль­не вка­за­ти на не­об­хід­ність ор­га­ні­за­ції та про­ве­ден­ня се­мі­на­рів з ме­тою на­дан­ня суд­дям спе­ці­а­лі­зо­ва­ної ос­ві­ти з ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті.

3-й ва­рі­ант:

Здій­с­нен­ня су­до­во-пра­во­вої ре­фор­ми є важ­ли­вим кро­ком на шля­ху де­мо­кра­ти­за­ції дер­жав­но­го і су­спіль­но­го жит­тя, за­хис­ту прав і сво­бод лю­ди­ни і гро­ма­дя­ни­на. Но­ве за­ко­но­дав­ст­во про су­до­чин­ст­во від­по­ві­дає Кон­с­ти­ту­ції Украї­ни та до­зво­ляє вдос­ко­на­ли­ти ор­га­ні­за­цій­не за­без­пе­чен­ня су­дів, на­пов­ни­ти кад­ро­вий склад су­дів ви­со­ко­ква­лі­фі­ко­ва­ни­ми спе­ці­а­ліс­та­ми, що, у свою чер­гу, має під­ви­щи­ти рі­вень пра­во­суд­дя. У той же час, ви­хо­дя­чи з прак­ти­ки за­сто­су­ван­ня су­да­ми за­ко­но­дав­ст­ва у сфе­рі ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті, вба­ча­ється не­об­хід­ним ство­рен­ня спе­ці­а­лі­зо­ва­но­го па­тен­т­но­го су­ду, який би здій­с­ню­вав пра­во­суд­дя у сфе­рі ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті в Укра­ї­ні.

Ство­рен­ня ок­ре­мої гіл­ки спе­ці­а­лі­зо­ва­них су­дів — па­тен­т­них су­дів, які бу­дуть роз­гля­да­ти всі спо­ри в сфе­рі ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті, до­зво­ляє ви­клю­чи­ти по­двій­ну під­суд­ність справ, зу­мов­ле­ну різ­ним суб’єк­т­ним скла­дом (на да­ний мо­мент та­кі спра­ви мо­жуть роз­гля­да­ти­ся су­да­ми за­галь­ної юрис­дик­ції, гос­по­дар­ськи­ми су­да­ми та адмі­ні­ст­ра­тив­ни­ми су­да­ми).

Дум­ка екс­пер­тів:

Юлія КОЛЬ­ЧЕН­КО, юрист юри­дич­ної фір­ми «Бей­кер і Ма­кен­зі», м. Ки­їв, го­ло­ва Ко­мі­те­ту з ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті Євпро­пей­ської Біз­нес Асо­ці­а­ції в 2008 ро­ці

З на­да­но­го ана­лі­тич­но­го ог­ля­ду ста­ну за­хис­ту прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті у су­до­во­му по­ряд­ку в Укра­ї­ні вба­ча­ється два під­хо­ди до ви­рі­шен­ня від­по­від­них проб­лем­них пи­тань — так би мо­ви­ти, про­гра­ма «мі­ні­мум» та про­гра­ма «мак­си­мум». До про­гра­ми «мак­си­мум» мож­на від­нес­ти про­по­зи­цію що­до ство­рен­ня спе­ці­а­лі­зо­ва­но­го па­тен­т­но­го су­ду в Укра­ї­ні. Хо­ча це пи­тан­ня вже об­го­во­рю­ється пев­ний час, прак­тич­не йо­го вті­лен­ня, при­най­м­ні у най­б­лиж­чі ро­ки, вба­ча­ється до­сить проб­ле­ма­тич­ним, з ог­ля­ду і на не­об­хід­ність вне­сен­ня змін до ді­ю­чо­го за­ко­но­дав­ст­ва, і пев­ну по­лі­тич­ну не­ста­біль­ність в кра­ї­ні, і дис­ку­сій­ність са­мо­го пи­тан­ня.

То­му я вва­жаю, що на­ра­зі більш ефек­тив­ним бу­ло б звер­ну­ти ува­гу на ви­ко­нан­ня про­гра­ми «мі­ні­мум» в Укра­ї­ні, а са­ме, що­до про­по­зи­ції здійс­нен­ня Вер­хов­ним су­дом Украї­ни уза­галь­нен­ня іс­ну­ю­чої прак­ти­ки в сфе­рі ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті (з мстою до­сяг­нен­ня узгодженос­ті та­кої прак­ти­ки у спра­вах з ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті, що роз­гля­да­ються су­да­ми за­галь­ної юрис­дик­ції) та під­ви­щен­ня ква­лі­фі­ка­ції в га­лу­зі пра­ва ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті суд­дя­ми, що роз­гля­да­ють та­кі спра­ви. Ко­мі­тет з ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті Євро­пей­ської Біз­нес Асо­ці­а­ції го­то­вий на­да­ти від­по­від­ні ана­лі­тич­ні ма­те­рі­а­ли, ко­мен­та­рі прак­ти­ку­ю­чих юрис­тів та ком­па­ній — пра­вов­лас­ни­ків для спри­ян­ня здій­с­нен­ню вка­за­них про­по­зи­цій.

МА­РІЯ ШВЕРК, юрист па­тен­т­ної та юри­дич­ної аген­ції «Ду­бін­ський і Оша­ро­ва»

Важ­ко за­пе­ре­чи­ти стрім­кий роз­ви­ток ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті як ін­с­ти­ту­ту пра­ва в Укра­ї­ні. Все біль­ше суб’єк­тів гос­по­да­рю­ван­ня за­мис­лю­ються про отри­ман­ня пра­во­вої охо­ро­ни для на­леж­них їм не­ма­те­рі­аль­них ак­ти­вів. Офі­цій­ний бю­ле­тень «Про­мис­ло­ва влас­ність» стає де­да­лі пух­кі­шим, ви­хо­дить вже не один, а два ра­зи на мі­сяць. Ба­жан­ня ле­га­лі­зу­ва­ти ре­зуль­та­ти ін­те­лек­ту­аль­ної та твор­чої ді­яль­нос­ті свід­чить про ві­ру май­бут­ніх пра­вов­лас­ни­ків в те, що ці пра­ва по­тім мо­жуть бу­ти ле­галь­но за­хи­ще­ні дер­жавою, в то­му чис­лі, в су­ді.

Без жод­но­го сум­ні­ву, суд є най­важ­ли­ві­шою лан­кою будь якої спра­ви що­до за­хис­ту прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті, ос­кіль­ки са­ме він сво­їм рі­шен­ням по­ви­нен ста­ви­ти крап­ку в ци­віль­них, гос­по­дар­ських спо­рах та на­віть кри­мі­наль­них спра­вах. Дер­жава і учас­ни­ки су­до­вих про­це­сів за­ці­кав­ле­ні в то­му щоб крап­ка де-фак­то і де-юре не бу­ла ко­мою. А для цьо­го рі­шен­ня су­ду по­вин­но ґрунту­ва­тись на все­біч­но­му, пов­но­му та об’єк­тив­но­му роз­гля­до­ві спра­ви по су­ті.

Тут ви­ни­кає пи­тан­ня, а чи зда­тен кож­ний суд­дя в Укра­ї­ні дій­с­но пов­но, все­біч­но та об’єк­тив­но роз­гля­да­ти, ну ска­жі­мо па­тен­т­ний спір що­до хі­міч­ної ре­чо­ви­ни, або спір нав­ко­ло комп’ютер­ної про­гра­ми? Впев­не­на, що де­які суд­ді змог­ли б, але тіль­ки за­вдя­ки сво­є­му ба­га­то­му дос­ві­ду що­до роз­гля­ду та­ких справ і тіль­ки за умо­ви за­лу­чен­ня су­до­во­го екс­пер­та. Це по­яс­ню­ється не ли­ше прак­ти­кою, яка скла­ла­ся на да­ний мо­мент, але і не­об­хід­ніс­тю у спе­ці­аль­них знан­нях.

Що ж ро­би­ти, ко­ли спра­ва по­тра­пи­ла до суд­ді, який ні­ко­ли не сти­кав­ся із ін­те­лек­ту­аль­ною влас­ніс­тю? На­жаль не­мож­ли­во та і не по­тріб­но на­да­ва­ти всім суд­дям в Укра­ї­ні спе­ці­а­лі­зо­ва­ну ос­ві­ту в сфе­рі ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті. Що сто­су­ється па­тен­т­них су­дів, на мою дум­ку, ко­лись ми «зрос­те­мо» і до них, про­те за­раз ще за­ра­но.

Крім то­го, га­даю, мож­ли­во спро­бу­ва­ти ввес­ти ви­ключ­ну під­суд­ність справ (крім кри­мі­наль­них) в сфе­рі ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті од­ній гіл­ці су­до­вої вла­ди. Той факт, що на да­ний мо­мент та­кі спо­ри мо­жуть роз­гля­да­ти­ся су­да­ми адмі­ні­ст­ра­тив­ної, гос­по­дар­ської та за­галь­ної юрис­дик­ції, не по­лег­шує за­вдан­ня що­до під­ви­щен­ня ква­лі­фі­ка­ції суд­дів. Про­те, на­вряд чи на цьо­му ета­пі роз­вит­ку су­до­вої сис­те­ми це мож­ли­во.

Ду­маю, в цій си­ту­а­ції до­ціль­ним бу­де Вер­хов­но­му су­ду Украї­ни сис­те­ма­ти­зу­ва­ти від­по­від­ну су­до­ву прак­ти­ку, якої, на щас­тя, вже до­стат­ньо для ви­зна­чен­ня од­но­ма­ніт­но­го тлу­ма­чен­ня та за­сто­су­ван­ня тих чи ін­ших норм «ін­те­лек­ту­аль­но­го» пра­ва.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

5.5

20.03.98 № 10/219

Го­ло­ві Ко­мі­те­ту Вер­хов­ної Ра­ди Украї­ни з пи­тань на­уки і ос­ві­ти ПО­ЛО­ХА­ЛУ В. І.

 

Над­си­ла­є­мо Вам під­го­тов­ле­ний На­ціо­наль­ним ін­с­ти­ту­том проб­лем між­на­род­ної без­пе­ки ін­фор­ма­цій­но-ана­лі­тич­ний ма­те­рі­ал «На­слід­ки ін­тег­ра­ції Украї­ни до СОТ для віт­чиз­ня­ної на­уко­во-тех­но­ло­гіч­ної сфе­ри».

 

З повагою

Ди­рек­тор О. С. ВЛА­СЮК

 

 

 

НА­СЛІД­КИ ін­тег­ра­ції Украї­ни до СОТ для віт­чиз­ня­ної на­уко­во-тех­но­ло­гіч­ної сфе­ри

 

Нор­ми СОТ, що ре­гу­лю­ють на­уко­во-тех­ніч­не спів­ро­біт­ниц­т­во, в ці­ло­му за­без­пе­чу­ють зрос­тан­ня сві­то­вої тор­гів­лі на­уко­міс­т­ки­ми то­ва­ра­ми, по­слу­га­ми, тех­но­ло­гі­я­ми. То­му, рі­шен­ня про при­йнят­тя Украї­ни до СОТ мо­же спри­я­ти учас­ті кра­ї­ни у між­на­род­них на­уко­во-тех­ніч­них про­ек­тах.

Вод­но­час, лі­бе­ра­лі­за­ція еко­но­міч­них від­но­син в рам­ках СОТ ство­рює на­ступ­ні за­гро­зи ін­но­ва­цій­ній без­пе­ці Украї­ни:

  зни­жен­ня рів­ня дер­жав­ної під­трим­ки ав­то­мо­біль­ної, суд­но­бу­дів­ної, авіа­кос­міч­ної га­лу­зей і обо­рон­но-про­мис­ло­во­го ком­п­лек­су не­га­тив­но впли­не на екс­пор­т­ний по­тен­ці­ал кра­ї­ни;

  за­гос­т­рен­ня кон­ку­рен­ції на внут­ріш­ньо­му рин­ку ви­со­ко­тех­но­ло­гіч­ної про­дук­ції че­рез зрос­тан­ня ім­пор­ту більш кон­ку­рен­тос­п­ро­мож­ної про­дук­ції не­га­тив­но від­іб’ється на фінан­со­вих ре­зуль­та­тах та ін­вес­ти­цій­них мож­ли­вос­тях віт­чиз­ня­них ви­со­ко­тех­но­ло­гіч­них під­при­ємств;

  втра­та віт­чиз­ня­ни­ми уста­но­ва­ми на­уко­вої, про­ек­т­ної і кон­ст­рук­тор­сько-тех­но­ло­гіч­ної сфе­ри пев­ної час­ти­ни за­мов­лень від­бу­деться че­рез роз­ши­рен­ня учас­ті не­ре­зи­ден­тів у кон­кур­сах на НДДКР і за­ку­пів­лю но­вої тех­ні­ки;

  мо­же ста­ти­ся кон­сер­ва­ція енерго­­єм­ної струк­ту­ри еко­но­мі­ки і си­ро­вин­ної струк­ту­ри екс­пор­ту Украї­ни вна­слі­док ство­рен­ня піс­ля всту­пу до СОТ спри­ят­ли­вих умов для екс­пор­ту про­дук­ції низь­ко­тех­но­ло­гіч­них га­лу­зей, зо­кре­ма, ме­та­лур­гії;

  в ра­зі змен­шен­ня об­ся­гів ви­роб­ництва ви­со­ко­тех­но­ло­гіч­ної про­дук­ції по­гір­шиться саль­до у тор­гів­лі на­уко­єм­ни­ми по­слу­га­ми, що су­проводжу­ють та об­слу­го­ву­ють ви­роб­ниц­т­во цієї про­дук­ції.

За­зна­че­ні за­гро­зи по­си­лю­ються на­яв­ніс­тю роз­гля­ну­тих ниж­че сис­тем­них проб­лем віт­чиз­ня­ної на­уко­во-тех­но­ло­гіч­ної сфе­ри і не­до­лі­ка­ми, до­пу­ще­ни­ми в про­це­сі під­го­тов­ки до всту­пу у СОТ.

По­зи­ції кра­ї­ни на сві­то­во­му рин­ку ви­со­ко­тех­но­ло­гіч­ної про­дук­ції (ВТП) і об’єк­тів про­мис­ло­вої влас­нос­ті (ОПВ) за­ли­ша­ються слаб­ки­ми (табл. 1).

Таб­ли­ця 1

Екс­порт ВТП і ви­ко­рис­тан­ня ОПВ у ок­ре­мих кра­ї­нах у 2005 р.*

Кра­ї­ни	Екс­порт ВТП		Над­ходжен­ня і ви­пла­ти за ви­ко­рис­тан­ня ОІВ		Час­т­ка за­реє­с­т­ро­ва­них па­тен­т­них за­явок
	% в сві­то­во­му екс­пор­ті	% в екс­пор­ті про­мис­ло­вос­ті	% в над­ходжен­нях	% у ви­пла­тах	ре­зи­­ден­та­ми	не­ре­зи­ден­та­ми
США	17,1	32,0	47,9	19,9	21,2	1,42
Япо­нія	9,77	24,0	14,3	11,3	39,7	0,89
Фран­ція	5,11	19,0	4,62	2,61	2,34	1,24
Пів­ден. Ко­рея	5,97	33,0	1,63	3,7	8,21	0,98
Фін­лян­дія	0,84	21,0	0,77	0,67	0,31	1,93
Ро­сія	0,27	9,0	0,21	0,91	2,57	0,75
Укра­ї­на	0,05	5,0	0,04	0,22	0,004	0,7

* роз­ра­хо­ва­но за да­ни­ми World Development Indicators 2006. The World Bank, 2006

Сві­то­ва прак­ти­ка за­свід­чує по­си­лен­ня ро­лі знань у роз­вит­ку еко­но­мі­ки.

В Укра­ї­ні по­ки що не при­ді­ля­ється на­леж­на ува­га збіль­шен­ню не­ма­те­рі­аль­них ак­ти­вів. На­при­клад, в США час­т­ка ін­вес­ти­цій в не­ма­те­рі­аль­ні ак­ти­ви ся­гає 10–11 % ВВП⁴⁶[18], в Укра­ї­ні на да­ний час — мен­ше 1 % (табл. 2).

Таб­ли­ця 2

Інвес­ти­ції в не­ма­те­рі­аль­ні ак­ти­ви і ос­нов­ний ка­пі­тал у ВВП Украї­ни*,  %

Інвес­ти­ції	2002	2003	2004	2005	2006	9 міс. 2007
в не­ма­те­рі­аль­ні ак­ти­ви	1,87	0,53	0,62	0,69	0,85	0,60
в ос­нов­ний ка­пі­тал	13,8	19,1	21,9	21,1	23,3	20,7

* за да­ни­ми Держ­ком­с­та­ту Украї­ни. Ка­пі­таль­ні ін­вес­ти­ції у 2002–2006 pp.— К., 2007

Вна­слі­док лі­бе­ра­лі­за­ції до­сту­пу на на­ціо­наль­ний ри­нок за­ру­біж­ної ВТП і ви­ко­нан­ня ви­мог СОТ вже на­пе­ре­дод­ні всту­пу до СОТ по­гір­ши­ла­ся струк­ту­ра зов­ніш­ньої тор­гів­лі Украї­ни. Зок­ре­ма, про­тя­гом 2003–2007 pp., з 2,41 % до 1,13 % ско­ро­ти­ла­ся час­т­ка ВТП в то­вар­но­му екс­пор­ті (табл. 3). Імпорт ВТП за цей пе­рі­од у 5 ра­зів пе­ре­ви­щу­вав екс­порт, що час­т­ко­во ви­кли­ка­но зо­бов’язан­ня­ми за 16 сек­то­раль­ни­ми уго­да­ми СОТ (з 2004 р. за ну­льо­вою став­кою ми­та в Укра­ї­ну над­хо­ди­ли фар­ма­цев­тич­ні пре­па­ра­ти, з 2006 р. — на­уко­ве і ме­дич­не об­лад­нан­ня).

Ри­нок РФ за­ли­ша­ється клю­чо­вим у збу­ті ук­ра­їн­ської ма­ши­но- та при­ла­до­бу­дів­ної про­дук­ції (53,0 % її екс­пор­ту у 2006 p.), що ви­ма­гає ук­ла­дан­ня но­во­го до­го­во­ру про еко­но­міч­не спів­ро­біт­ниц­т­во між кра­ї­на­ми на ос­но­ві пра­вил СОТ, що пе­ред­ба­чає ре­жим дво­сто­рон­ньої віль­ної тор­гів­лі.

Таб­ли­ця 3

Час­т­ка ВТП в зов­ніш­ній тор­гів­лі Украї­ни то­ва­ра­ми в 2003–2007 pp.

	Екс­порт, у %					Імпорт, у %
	2003	2004	2005	2006	2007	2003	2004	2005	2006	2007
Фар­ма­цев­тич­на про­дук­ція	0,23	0,2	0,2	0,2	0,23	2,59	2,57	2,9	3,1	2,93
Аеро­кос­міч­на про­дук­ція	0,76	0,4	0,4	0,6	0,52	0,09	0,15	0,1	0,1	0,04
При­ла­ди і апа­ра­ти	1,42	1,81	0,4	0,4	0,37	1,58	1,90	1,4	1,5	1,39
Всьо­го по гру­пі	2,41	2,41	1,0	1,2	1,13	4,26	4,62	4,40	4,70	4,35

* роз­ра­хо­ва­но за да­ни­ми «Зов­ніш­ня тор­гів­ля Украї­ни то­ва­ра­ми та по­слу­га­ми» (http://www.ukxstat.gov.ua); Бю­ле­тень за сі­чень — лис­то­пад 2007 р. (http://www.ukrstat.gov.ua)

Об­сяг екс­пор­ту на­уко­єм­них по­слуг Украї­ни у 2003–2006 pp. збіль­шив­ся, про­те ко­е­фі­ці­єнт по­крит­тя екс­пор­ту ім­пор­том по на­уко­єм­них по­слу­гах за­ли­ша­ється мен­шим оди­ни­ці (0,69 — за під­сум­ка­ми 2007 p.).

На­яв­ність знач­ної кіль­кос­ті дер­жав­них про­грам роз­вит­ку віт­чиз­ня­них ви­со­ко­тех­но­ло­гіч­них га­лу­зей, їх де­кла­ра­тив­ний ха­рак­тер і не­до­лі­ки у фінан­су­ван­ні роз­по­ро­шу­ють зу­сил­ля і не да­ють мож­ли­вос­ті пом’як­ши­ти кон­ку­рен­т­ні ри­зи­ки, що по­си­ляться зі всту­пом Украї­ни до COT. Сис­тем­ної і за­вчас­ної адап­та­ції на­уко­єм­них ви­роб­ництв до но­вих умов не про­ве­де­но. План за­хо­дів що­до ней­т­ра­лі­за­ції не­га­тив­них на­слід­ків всту­пу до СОТ⁴⁷[19] в час­ти­ні ма­ши­но­бу­ду­ван­ня вклю­чає ли­ше за­хо­ди із гар­мо­ні­за­ції стан­дар­тів, під­трим­ки стра­ху­ван­ня і кре­ди­ту­ван­ня екс­пор­ту. Тіль­ки на­при­кін­ці 2007 р. при­йня­ті по­ста­но­ви уря­ду про ре­а­лі­за­цію дер­жав­них про­грам «Роз­роб­лен­ня і ство­рен­ня сен­сор­них на­уко­єм­них про­дук­тів на 2008–2012 pp.», «Роз­роб­лен­ня і ос­во­єн­ня мік­ро­елект­рон­них тех­но­ло­гій, ор­га­ні­за­ція се­рій­но­го ви­пус­ку при­ла­дів і сис­тем на їх ос­но­ві на 2008–2011 pp.», «Дер­жав­ної про­гра­ми роз­вит­ку віт­чиз­ня­но­го ма­ши­но­бу­ду­ван­ня для агро­­про­мис­ло­во­го ком­п­лек­су на 2007–2010 pp.», Дер­жав­ної про­гра­ми «На­ука в уні­вер­си­те­тах» на 2008–2012 pp.», «Дер­жав­ної про­гра­ми про­гно­зу­ван­ня на­уко­во-тех­но­ло­гіч­но­го роз­вит­ку на 2008–2012 pp.».

Укра­їн­ське ін­но­ва­цій­не за­ко­но­дав­ст­во не орі­єн­то­ва­не на фун­к­ці­о­ну­ван­ня еко­но­мі­ки в жор­ст­ко­му кон­ку­рен­т­но­му се­ре­до­ви­щі. Не ре­а­лі­зо­ва­ні за­вдан­ня Ука­зу Пре­зи­ден­та «Про стан на­уко­во-тех­но­ло­гіч­ної сфе­ри та за­хо­ди що­до за­без­пе­чен­ня ін­но­ва­цій­но­го роз­вит­ку Украї­ни» від­ 11.07.2006 р. № 606. У Про­гра­мі уря­ду «Укра­їн­ський про­рив: для лю­дей, а не по­лі­ти­ків» (По­ста­но­ва КМУ від­ 16.01.2008 р. № 14) на­го­ло­шу­ється, що зі всту­пом до СОТ «роз­ши­рен­ня рин­ку збу­ту, по­си­лен­ня коопе­ра­цій­них зв’яз­ків та ак­ти­ві­за­ція між­на­род­но­го спів­ро­біт­ництва в про­мис­ло­вос­ті … за­без­пе­чу­ва­ти­меться шля­хом сти­му­лю­ван­ня екс­пор­ту про­мис­ло­вої про­дук­ції, на­сам­пе­ред, на­уко­єм­ної», про­те кон­к­рет­них ме­ха­ніз­мів у цьо­му на­прям­ку не про­по­ну­ється.

При­йня­ті Укра­ї­ною в рам­ках всту­пу до СОТ зо­бов’язан­ня що­до при­єд­нан­ня у 2010 р. до Уго­ди про тор­гів­лю ци­віль­ною авіа­тех­ні­кою по­си­лять проб­ле­ми роз­вит­ку віт­чиз­ня­но­го авіа­бу­ду­ван­ня. По­ло­жен­ня за­зна­че­ної уго­ди пе­ред­ба­ча­ють лік­ві­да­цію ПДВ і ми­та при вве­зен­ні по­віт­ря­них су­дів (крім вій­сько­вих), вуз­лів, авіа­дви­гу­нів, авіа­цій­них тре­на­же­рів; здійс­нен­ня за­ку­пів­лі авіа­тех­ні­ки на ос­но­ві кон­кур­су за учас­тю іно­зем­них ви­роб­ни­ків; вклю­чен­ня у вар­тість по­віт­ря­но­го суд­на всіх форм дер­жав­ної під­трим­ки. В свою чер­гу, це сут­тє­во об­ме­жить дер­жав­ну під­трим­ку авіа­бу­ду­ван­ня. Вод­но­час, в час­ти­ні між­на­род­ної коопе­ра­ції у авіа­бу­ду­ван­ні сут­тє­вих по­сту­пок за спіль­ни­ми про­гра­ма­ми з бо­ку єв­ро­пей­ських ви­роб­ни­ків не отри­ма­но. За­зна­чи­мо, що РФ більш енер­гій­но від­сто­ю­ва­ла свої ін­те­ре­си. Во­на не бу­де під­пи­су­ва­ти уго­ду про зни­жен­ня ввіз­но­го ми­та на лі­та­ки іно­зем­но­го ви­роб­ництва, на чо­му на­по­ля­га­ло ЄС, ра­зом із тим РФ мо­же від­мо­ви­ти­ся від­ мит­них стяг­нень на ті ком­п­лек­ту­ю­чі, кот­рі во­на не ви­роб­ляє. Основ­ні по­ло­жен­ня, які має від­сто­ю­ва­ти ук­ра­їн­ська сто­ро­на під час пе­ре­го­вор­но­го про­це­су сто­су­ються на­ступ­но­го: за­без­пе­чен­ня пря­мої держ­за­ку­пів­лі ци­віль­ної авіа­тех­ні­ки; бю­джет­не фінан­су­ван­ня на­уко­во-тех­ніч­них роз­ро­бок, під­го­тов­ки ви­роб­ництва і сер­ти­фі­ка­ції лі­та­ків за дер­жав­ни­ми ці­льо­ви­ми про­гра­ма­ми; бю­джет­не сти­му­лю­ван­ня за­ку­пі­вель ци­віль­них лі­та­ків за до­по­мо­гою при­дбан­ня час­ток ак­ці­о­нер­но­го ка­пі­та­лу лі­зин­го­вих ком­па­ній; пе­ре­да­ча прав на ре­зуль­та­ти НДДКР, отри­ма­ні за держ­за­мов­лен­ня­ми.

Ви­кли­ком для на­уко­во-тех­но­ло­гіч­ної сфе­ри Украї­ни є при­йнят­тя не­ви­гід­них умов що­до адап­та­ції на­ціо­наль­но­го за­ко­но­дав­ст­ва про за­хист ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті до Уго­ди про тор­го­вель­ні ас­пек­ти прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті (ТРІПС). Згід­но По­ста­но­ви КМУ «Про вне­сен­ня змін до По­ряд­ку спла­ти збо­рів за дії, пов’яза­ні з охо­ро­ною прав на об’єк­ти ін­те­лек­ту­аль­ної влас­нос­ті» від­ 19.09.2007 р. № 1148 з дня всту­пу до СОТ став­ки збо­рів за па­тен­ту­ван­ня ви­на­хо­дів бу­дуть під­ви­ще­ні в 30 ра­зів, річ­ний збір за під­три­ман­ня чин­нос­ті па­тен­тів в 20–35 ра­зів. Та­ке зрос­тан­ня ста­не для Украї­ни галь­мом у па­тен­т­но-лі­цен­зій­ній ді­яль­нос­ті та екс­пор­ті тех­но­ло­гій. Роз­мі­ри за­зна­че­них збо­рів є сут­тє­во ви­щи­ми, ніж в пост­ра­дян­ських кра­ї­нах — чле­нах СОТ: в 3,7 ра­зи — ви­ще, ніж у Вір­ме­нії, у 2,1 ра­зи — ніж в Кир­гиз­с­та­ні, в 1,5 ра­зи — ніж у Мол­до­ві.⁴⁸[20] Це мож­на вва­жа­ти пев­ним про­гра­шем уря­ду у пе­ре­го­вор­но­му про­це­сі.

Про­цес гар­мо­ні­за­ції на­ціо­наль­них стан­дар­тів з між­на­род­ни­ми, що має за­вер­ши­тись до 30.12.11 p., ви­ма­гає знач­них ви­трат і знач­ної дер­жав­ної під­трим­ки. За оцін­ка­ми фа­хів­ців, вар­тість роз­роб­ки та впро­ва­джен­ня сис­те­ми якос­ті ISO 9001:2000 на ма­ши­но­бу­дів­но­му під­при­єм­ст­ві скла­дає 70–100 тис. дол. США, а тер­мін — 8–12 мі­ся­ців.⁴⁹[21] У роз­ви­не­них кра­ї­нах, дер­жава, як пра­ви­ло, фінан­сує роз­роб­ку стан­дар­тів у най­більш важ­ли­вих сек­то­рах еко­но­мі­ки, реш­та стан­дар­тів роз­роб­ля­ються за ра­ху­нок ком­па­ній. Згід­но «Дер­жав­ної про­гра­ми стан­дар­ти­за­ції на 2006–2010 ро­ки» не­об­хід­но при­йня­ти більш ніж 8,5 тис. стан­дар­тів.

Про­ве­де­ний ана­ліз дає мож­ли­вість зро­би­ти на­ступ­ні ви­снов­ки. Пе­рі­од пе­ре­го­во­рів з кра­ї­на­ми — чле­на­ми Ро­бо­чої гру­пи що­до всту­пу Украї­ни до СОТ не був ефек­тив­но ви­ко­рис­та­ний для адап­та­ції на­уко­во-тех­ніч­ної сфе­ри кра­ї­ни до фун­к­ці­о­ну­ван­ня в умо­вах член­ст­ва в СОТ. Над­мір­на від­кри­тість кра­ї­ни і по­ступ­ки в пе­ре­го­во­рах при­зве­ли до по­гір­шен­ня зов­ніш­ньо­тор­го­вель­но­го ба­лан­су, зо­кре­ма — до зрос­тан­ня від’єм­но­го саль­до у тор­гів­лі ви­со­ко­тех­но­ло­гіч­ни­ми то­ва­ра­ми та по­слу­га­ми. Ін­но­ва­цій­на ак­тив­ність у про­мис­ло­вос­ті кра­ї­ни зни­жу­ва­ла­ся, по­лі­ти­ка ви­зна­чен­ня дер­жав­них прі­о­ри­те­тів на­уко­во-тех­ніч­но­го роз­вит­ку бу­ла не­пос­лі­дов­ною, спо­сте­рі­гав­ся де­фі­цит фінан­су­ван­ня НДДКР, по­ру­шу­ва­ли­ся ін­ди­ка­то­ри ін­но­ва­цій­ної без­пе­ки.

З ме­тою мак­си­маль­но­го ви­ко­рис­тан­ня пе­ре­ваг член­ст­ва в СОТ та мі­ні­мі­за­ції дії не­га­тив­них фак­то­рів для на­уко­во-тех­ніч­ної сфе­ри у адап­та­цій­ний (2008–2013 pp.) пе­рі­од вва­жа­є­мо за не­об­хід­не:

1. На­ціо­наль­ній ака­де­мії на­ук Украї­ни спіль­но з Мін­ос­ві­ти і на­уки та Мін­пром­по­лі­ти­ки Украї­ни роз­ро­би­ти про­ект на­ціо­наль­ної кон­цеп­ції між­на­род­но­го на­уко­во-тех­ніч­но­го спів­ро­біт­ництва з кра­ї­на­ми COT, де бу­ли б ви­зна­че­ні про­грам­ні орі­єн­ти­ри спів­ро­біт­ництва Украї­ни на про­від­них на­прям­ках на­уко­во-тех­но­ло­гіч­но­го роз­вит­ку, за­са­ди об­мі­ну з ін­ши­ми кра­ї­на­ми на­уко­во-тех­ніч­ни­ми до­сяг­нен­ня­ми на ко­мер­цій­них за­са­дах.

2. Мін­еко­но­мі­ки, Мін­фі­ну, Мін’юс­ту, Анти­мо­но­поль­но­му ко­мі­те­ту Украї­ни в хо­ді до­оп­ра­цю­ван­ня ук­ра­їн­сько­го за­ко­но­дав­ст­ва, зо­кре­ма По­дат­ко­во­го ко­дек­су Украї­ни, про­ек­ту За­ко­ну «Про дер­жав­ну до­по­мо­гу», про­ек­ту Ко­дек­су про кон­ку­рен­цію роз­гля­ну­ти мож­ли­вість за­сто­су­ван­ня всьо­го спек­т­ру до­зво­ле­них СОТ ме­ха­ніз­мів дер­жав­но­го суб­си­ду­ван­ня ви­со­ко­тех­но­ло­гічно­го сек­то­ру еко­но­мі­ки (суб­си­дії регіо­наль­но­го роз­вит­ку; суб­си­дії на про­ве­ден­ня НДДКР; суб­си­дії на про­гра­ми рес­т­рук­ту­ри­за­ції і ін.).

3. Мін­еко­но­мі­ки Украї­ни оп­ра­цю­ва­ти за­ру­біж­ний дос­від і роз­гля­ну­ти ви­ко­рис­тан­ня ін­ст­ру­мен­тів СОТ для дер­жав­ної під­трим­ки екс­пор­ту на­уко­ємної про­дук­ції (га­ран­ту­ван­ня і стра­ху­ван­ня екс­пор­т­них кре­ди­тів; дер­жав­ні за­ку­пів­лі, за­став­ні внес­ки для учас­ті в тен­де­рах; ком­пен­са­ція ви­трат на вста­нов­лен­ня кон­так­тів за кор­до­ном; суб­си­ду­ван­ня по­чат­ко­вих ви­трат на мар­ке­тинг сві­то­вих рин­ків; утво­рен­ня тор­го­вих до­мів за кор­до­ном).

4. Мін­пром­по­лі­ти­ки, Мін­еко­но­мі­ки, Мін­фі­ну Украї­ни роз­ро­би­ти за­хо­ди що­до за­без­пе­чен­ня в умо­вах член­ст­ва в СОТ пре­фе­рен­цій­но­го ре­жи­му для ім­пор­ту ком­п­лек­ту­ю­чих, ма­те­рі­а­лів, об­лад­нан­ня та тех­но­ло­гій, що за­без­пе­чу­ють роз­ви­ток на­ціо­наль­но­го ви­со­ко­тех­но­ло­гіч­но­го ви­роб­ництва.

5. Мін­пром­по­лі­ти­ки, Мін­еко­но­мі­ки, МЗС, Мін­ос­ві­ти і на­уки Украї­ни із за­лу­чен­ням уста­нов НАН Украї­ни оп­ра­цю­ва­ти прак­ти­ку кра­їн-чле­нів СОТ що­до за­сто­су­ван­ня на­ступ­них за­хо­дів не­та­риф­но­го ха­рак­те­ру для сти­му­лю­ван­ня і під­трим­ки роз­вит­ку ви­со­ко­тех­но­ло­гіч­них га­лу­зей:

  дер­жав­ні за­ку­пів­лі;

  дер­жав­не фінан­су­ван­ня НДДКР (у т. ч. в ком­па­ні­ях при­ват­но­го сек­то­ру на ста­дії фун­да­мен­таль­них і по­шу­ко­вих до­сліджень);

  пря­ме дер­жав­не фінан­су­ван­ня про­грам ви­роб­ництва тех­ніч­но склад­ної про­дук­ції вій­сько­во­го при­зна­чен­ня, у т. ч. про­дук­ції «по­двій­но­го при­зна­чен­ня»;

  не­пря­ме суб­си­ду­ван­ня НДЦКР че­рез по­дат­ко­ві й амор­ти­за­цій­ні піль­ги;

  ство­рен­ня при­ваб­ли­вих умов для за­лу­чен­ня іно­зем­них ін­вес­ти­цій у ви­роб­ниц­т­во тех­ніч­но склад­ної про­дук­ції, у роз­бу­до­ву на­уко­во-тех­ніч­ної, ін­но­ва­цій­ної та ін­фор­ма­цій­ної ін­ф­ра­струк­ту­ри;

  по­ши­рен­ня прак­ти­ки оф­сет­них угод, які до­зво­ля­ють зміц­ни­ти між­на­род­ну на­уко­во-тех­ніч­ну та ви­роб­ни­чу коопе­ра­цію.

6. Держ­ком­с­та­ту Украї­ни ви­зна­чи­ти сис­те­му кри­те­рі­їв ви­со­ко­тех­но­ло­гіч­них сек­то­рів і про­дук­тів та ко­ди­фі­ку­ва­ти їх за адап­то­ва­ни­ми до єв­ро­пей­ських кла­си­фі­ка­то­ра­ми; сфор­му­ва­ти реє­с­т­ри віт­чиз­ня­ної ви­со­ко­тех­но­ло­гіч­ної про­дук­ції та ви­со­ко­тех­но­ло­гіч­них ви­роб­ництв; про­вес­ти су­ціль­не об­сте­жен­ня під­при­ємств з ме­тою ви­зна­чен­ня мож­ли­вос­тей ви­пус­ку ви­со­ко­тех­но­ло­гіч­ної про­дук­ції, кон­ку­рен­тос­п­ро­мож­ної на зов­ніш­ньо­му рин­ку.

На­ціо­наль­ний ін­с­ти­тут проб­лем між­на­род­ної без­пе­ки бе­ре­зень 2008 ро­ку

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ

БІЛА КНИГА

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ В ІННОВАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

(за загальною редакцією професора В. І. Полохала)

 

Видання підготовлене в контексті виконання рекомендацій парламентських слухань: «Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодав­чо­го забезпечення та правозастосування», «Національна інноваційна система України: проб­леми формування та реалізації». В його осно­ві до­кументи Верховної Ради України, Комітету з питань науки і освіти, Кабінету Міністрів України, НАН України, Держком­стату Украї­ни, інших державних інституцій, пра­воохоронних та судових органів, гро­мад­ських організацій, інформа­ційно-аналі­тичні матеріали, підготовлені науковими співробітниками академічних інститутів.

Для законодавців, працівників виконавчої та судової гілок влади, творців, під­при­ємців, а також науковців, аспірантів, сту­дентів, журна­лістів — усіх, хто ціка­виться питан­нями вироблення державної полі­тики, регулювання відносин інтелек­туальної власності в інноваційній економіці.

The edition is prepared in the context of implementation of the parliamentary hea­rings recom­mendations: «Intellectual Property Rights Protection in Ukraine: problematic issues of legislative providing and enforcement», «National Innovative System of Ukraine: problematic issues of forming and realization» — a kind of Green Book. The edition is based on the docu­ments and materials of the Verhovna Rada of Ukraine and its Committee on Science and Educa­tion, the Cabinet of Ministers of Ukraine, the National Academy of Science of Ukraine, the State Committee on Statistics of Ukraine, other state institutions, law-enforcement and judicial bodies, public orga­nizations, and also informational and ana­lytical materials prepared by scien­tists of academic institutes.

For legislators, leaders of executive and judicial branches of authority, subjects of intel­lectual property rights, entrepreneurs, and also scientists, graduate students, stu­dents, journa­lists, everyone, who is interested in questions of state policy creation, regu­lation of intellectual property relations in innovative economy.

Науково-практичне видання