14. У чому полягає сутність методу "ведення випадку"?

Одним із ефективних методів доиомоги сім'ї, що опинилася у склад­них життєвих обставинах, є метод "ведення випадку". Він з'явився на по­чатку XX ст. Особливістю цього методу є те, що у ньому об'єднуються і певний моніторинг ситуації, і залучення інших інституцій, і здійснення координації дій з метою розвитку сім'ї, і відстеження результату. Ведения випадку як процес дуже близький до управлінських моделей, тому даний метод, певною мірою, може розглядатися як універсальний.

1. Етапи роботи з випадком:

2. Збір інформації.

3. Оцінка.

4. Визначення завдань роботи з випадком, відкриття випадку.

5. Планування випадку, визначення його мети, часових меж, необхідних дій та заходів.

6. Ведения випадку (здійснення дій, процедур та заходів).

7. Підбиття підсумків роботи.

8. Оцінка результатів роботи.

9. Закриття випадку.

Алгоритм застосування методу можна продемонструвати на схемі (див. рис. 1),

Рис. 1. Схема роботи з випадком

Детальніше зупинимося на окремих етапах методу "ведення випадку", зокрема, на етапі дослідження (збору інформації та її оцінки). Вивчаються очікування клієнтів, їх розуміння проблеми, сімейна динаміка, прогнозу­ються можливі труднощі супроводу сім'ї. Використовуються методи ін­терв'ю, спостереження, вивчення історії сім'ї, медичних документів тощо. Менеджер випадку оцінює інформацію, узагальнює дані, з'ясовує, чого не вистачає. На основі зібраних даних він оцінює наявні ресурси для здійс­нення соціального супроводу.

На етапі планування визначається, хто буде виконувати головну роль у веденні випадку, з ким ще потрібно проконсультуватися. Менеджер пого­джує дії сторін.

На етапі ведення випадку менеджер ініціює і стимулює діяльність, лі­квідує перешкоди її здійснення, організовує транспорт, розробляє графік зустрічей, дає клієнту інформацію про інші інституції, що надають необ­хідні послуги, чим забезпечує право вибору сім'ї.

Потрібно підкреслити, що соціальний працівник, який веде випадок, і клієнт спільно обирають найголовнішу ціль своїх дій. Вона має бути реалі­стична, конкретна і вимірювана, відповідати можливостям сім'ї і соціальної служби, цілям клієнта (сім'ї).

Рис, 2. Планування роботи з випадком

До планування випадку (див. рис. 2) обов'язково залучається сім'я Таким чином ми привчаємо членів сім'ї бути активними у процесі соціального супроводу. Відображенням "участі сім'ї" може бути складання сімейного плану, що включатиме: первинну інформацію, зазначення "замовника" випадку, мети випадку; дослідження функціонування сім'ї; конкретні кроки для досягнення мети; результати (проміжні, остаточні), термін випадку. Приклад сімейного плану подається нижче.

Випадок	ХХХХ
Замовник	Директор школи
Інформація	У 3-річному віці дівчину удочерили. Через 12 років (реальний час) батьки подали заяву до ...про відмові від неї і повернення до дитячого будинку. Дівчинка перестала ходити до школи.

Сімейний план № ...

Продовження таблиці

Мета замовника	Налагодити стосунки в сім'ї, допомогти дівчинці за­кінчити школу.
Мета клієнта	Допомогти у вихованні дитини або позбавитися її.
Дослідження функціюнування сім'ї	Батько весь час перебуває на роботі - спроба уникнути конфлікту. Мати провокує дівчину на конфлікт.
Планування	Контакт із сім'єю. Консультації в управлінні... Консультації з міліцією. Планування роботи зі школою. Психологічне консультування сім'ї. Навчання батьків вмінням поведінки у конфлікті. Укладання угоди між членами сім'ї. Контроль за виконанням угоди. Закінчення 9-го класу, контакт із наступним навча­льним закладом, прохання про прийом документів. Допомога в організації незалежного проживання дів­чинки.
Проміжні результа­ти позитивних змін	Батьки погодились укласти угоду, що дозволить дів­чині закінчити школу.
Показники для закриття випадку	Дівчина отримала незалежність від матері, окрема кімната в гуртожитку.
Термін випадку	12 місяців.

На етапі закриття випадку спільно із сім'єю підбиваються підсумки, перераховуються досягнення, проговорюються подальші кроки. Закриття випадку є одночасно й аналізом ефективності роботи. Соціальний працівник з'ясовує, які саме цілі досягнуті, чи стабільні зміни, чи зможе сім'я в подальшому самостійно справитися з ситуацією, чи існує соціальна сітка, яка підтримає сім'ю, чи відчуває сім'я потребу в подальшій підтримці.

На цьому етапі соціальний працівник повідомляє про можливість сім'ї звернутися повторно за допомогою до соціальної служби, що здійснювала соціальний супровід, чи іншої інстанції.

Література:

1. Кочубей А., Умарова Н. Визит в семью, или Практика работы с семьями: Учебн. пособие. - Псков: ПЛИПКРО, 2002. - 118 с

2 .Соціальна педагогіка: теорія і технології. Підручник / За ред. Д. Звєрєвої. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 316 с.

3. Управление случаем в социальных службах и при междисциплина­рном взаимодействии в решении проблем детства. - М.: Полиграфсервис, 2005. - 112 с.