5. Як виявити кризу?

Кризи переживає кожна людина, кожна родина. Існують певні класифікації кризи в сім'ї, за якими можна визначити необхідність втручання. Наприклад, кризи, що виявляються:

за джерелом турбот:

події, що відбуваються поза сім'єю (катастрофи, землетруси, повені, тощо);

• події, що відбуваються в сім'ї (наявність залежності в одного чи кількох членів сім'ї; тривала хвороба одного з членів сім'ї; міжособистісні конфлікти в сім'ї; психічні хвороби чи деформація особистості; відсутність знань та досвіду для адаптації; нестача матеріальних ресурсів, нестача чи , відсутність соціальних зв'язків тощо);

• за природою проблем, а саме:

• поява нової людини в сім'ї (шлюб чи новий шлюб після розлучения; вагітність (очікувана чи неочікувана) і батьківство; повернення будь-кого із членів сім'ї з місць позбавлення волі чи після тривалого лікування (наприклад, алкоголізму); влаштування в сім'ю дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування; усиновлення);

• втрата члена сім'ї (смерть члена сім'ї, госпіталізація, міграція на роботу за кордон, вихід дорослої дитини із сім'ї, влаштування жінки на роботу);

• деморалізація (втрата роботи чи джерела проживания; невірність; алкоголізм чи наркоманія; злочин);

• деморалізація плюс поява або втрата члена сім'ї (розлучення, пе­реведения до місць позбавлення волі, самогубство або вбивство);

• зміна статусу (раптовий "перехід" у багатство чи злиденність; пе­реселения на нове місце проживания).

Визначення кризи може базуватися на характеристиці загальних про­блем сімей, що лежать в основі визначення стану сімей, а саме:

- соціально-демографічні проблема (неповні чи багатодітні сім'ї, бать­ки розлучаються, батьки дуже молоді і т.п.);

- матеріально-побутові (малозабезпечені, живуть у незадовільних житлово-побутових умовах, втратили роботу, тривалий час не отримують заробітну плату і т.п.);

- медико-соціальні (батьки є інвалідами, алкоголіками, наркоманами, психічно-хворими, з хронічними соматичними захворюваннями);

— психологічно та соціально-педагогічні (в сім'ї несприятливий психологічний мікроклімат, емоційно-конфліктні взаємовідносини, педагогічна безпорадність батьків і т.п.);

- соціально-правові проблеми (батьки ведуть аморальний, паразитичний, криміногенний спосіб життя; в сім'ї проживають особи, які поверну­лись із місць позбавлення волі і т.п.).

Переваги раннього запобігання кризових ситуацій є очевидними. Це дає можливість підготуватися, проаналізувати ситуацію і розробити план реагування, а у разі безпосереднього втручання - значно збільшити вірогідність успішного вирішення проблеми. Раннє запобігання створює сприятливе підгрунтя для визначення цілей, вироблення можливих планів дій та іх порівняння, аналізу можливого застосування обраного варіанту і реакції конфліктуючих сторін, а також розробки вірогідних сценаріїв розвитку снтуації. Враховуючи важливість раннього запобігання, в усіх заходах, спрямованих на врегулювання криз і запобігання конфліктам, велика увага приділяється отриманню, оцінці та аналізу інформації на ранніх етапах.

Література:

1. Горностай П. П. Розділи з книги: Психологія житгевої кризи / Відп ред. Т. М. Титаренко. - К.: Агропромвидав України, 1998. - С. 69-96.

2. Ярошенко Т. Проблема страждання в історико-культурній традицй, httр://72.14.221.104/веагсп